Події в Казахстані, крім всього іншого, показали, що ніякі операції «наступник» в автократичних режимах не діють. Передача Назабаєвим влади Токаєву не стала запорукою збереження впливу Назарбаєва. Тебе змітають ті, кого ти назначив замість себе. Та в принципі, ВВХ так само зробив з єльцинськими попередниками. Хай вам про це Березовський розкаже. Хоча, вже не розкаже. Ну хіба що ти якийсь лох «денєгнєт, но видєржитєсь».
Тому в тебе є варіант після мене хоч потоп (за методом генсеків КПРС — коли з посади не знімають, а виносять). Або азербайджанський варіант (да, Колєнька Лукашенко може задуматись над короною). Або навчитись грати в демократію, що в принципі нелогічно (хай вчаться під час «потопу»).
Проблема у тому, що чим далі в ліс, тим більше води буде в потопі. Смутноє врємя-2. В Москві точно знають, what I mean. І тут навіть ще питання — а чи встигне Путін коронувати Колєньку, бо якщо ні, то може так статись, що Колєнькі і Сашенькі тікати навіть буде нікуди. Не те, щоб Ростов не гумовий, але хто зна, хто на той момент буде при владі в Ростові. Та і в якій країні буде Ростов після смерті Путіна теж питання.
Можна, звичайно, говорити про Hосію як колективного Путіна (таке ж цілісне поняття як і колективний Захід в російських наративах). Але давайте відверто — скільки нереалізованих персоналій та мрій було вигнано з президентських кабінетів, відлучено від корита (закреслено) прийняття рішень. І скільки їх згадають старі образи і підуть у конфлікт уже під час виносу тіла з бункера?
І це не надія українцям, які хочуть реалізації «китайської мрії», щоб тіло ворога пропливло доки вони сидять на березі і нічого не роблять. Це сигнал іншим диктаторам, що можуть подувати, що Росія принесе їм стабільність і звпрошуватимуть її до себе. Бо Росія не зупиниться. Імперія ніколи не розвивалась інтенсивно. Її шлях — екстенсивний. Шлях на розширення. Бо Росія — це рак, який вбиває все на своєму шляху, який розпускає свої метастази лише заради того, щоб вмерти разом з носієм.
