«Політика не створює людей,
але бере їх такими, якими їх створила природа.»
(Арістотель)
Колись давно Платон сказав, що людина – це двонога тварина без пір'їв.
Почувши це Діоген Синопський, пожартував з Платона, увійшовши до Академії із обскубаним півнем і сказав: «Це людина Платона!».
Пізніше сказав своє слово й Арістотель, який сказав, що людина — це ζῷον πολιτικόν , тобто політична (суспільна) тварина.
«Платон і Арістотель» фреска Рафаєля
Це формулювання означає те, що недостатньо народитися і сформуватися у людському середовищі, аби називатися людиною. Необхідно також відповідати низці стандартів, що очевидні не для кожного члена такої спільноти, першими з-посеред яких є етичні та правові норми. Інакше кажучи, для того, аби кожен з нас міг стати людиною, необхідно наповнитись рядом необхідних рис та чеснот. У іншому ж випадку ми просто тварини.
Я не знаю, які люди були в часи Арістотеля, можу лише догадуватись, але дивлячись сьогодні:
- за кого голосують на виборах в сусідніх і не зовсім сусідніх і навіть заокеанських країнах;
- на рейтинги деяких специфічних українських політиків, яким би в Древній Елладі не те що управляти — вулицю б не довірили підмітати;
- на те як легко дуже освічені люди, що є прекрасними спеціалістами в своїй вузькій галузі, стають жертвами примітивного маніпулятивного маятника;
- на те як, під час епохи відкритого доступу до інформації, люди все одно вірять примітивним теоріям змов, псевдонауковим байкам, крикливим заголовкам та фейкам і не володіють елементарними основами логіки,
...складається враження, що суспільство повертається назад у темні печерні часи. Де люди перетворюються у двоногих тварин без пір'їв.
Ви напевно подумаєте, що в часи Арістотеля були інші люди, яким він і писав свою Політику та Логіку.
Я вас розчарую. Ні. Були такі ж люди. Навіть гірші, знань і навиків мали значно менше.
Просто в часи Арістотеля до управління державами — грецькими містами полісами, залучався мінімальний, від загальної кількості мешканців, людський ресурс. Раби, а їх кількість доходила до 3/4 від кількості населення, не мали громадянських прав. Іноземці та особи які не проходили по певним визначеним критеріям — також мимо. Елліни назвали таку форму правління — демократією.
Що елліни отримали на виході? А на виході мали — Античні міста держави, що повністю змінили розвиток Європи в сторону прогресу..
Чи можемо ми змінити розвиток Європи? Ні. Ми свій толком не можемо змінити. А може повернутись до витоків еллінської демократії?) Залишається зрозуміти де взяти стільки рабів?:)
У зв'язку з вище сказаним, не такими вже й абсурдним виглядає наступне:
1. Запропонувати всім громадянам країни певну, невелику суму (1 тис — 5 тис грн.), яку кожен зможе отримати у випадку відмови від свого виборчого права на чергових виборах. Десь 2/3 — 3/4 виборців ймовірно відпадуть з виборчого процесу. Слідом за ними відпадуть і ряд «специфічних політиків», втративши повністю своє електоральне поле.
2. Створити в Україні одне місто неомагдебурського права, під юрисдикцією (тимчасово, років на 100), наприклад Британії, з відповідними законами та адміністрацією. Відповідно з британськими правниками, чиновниками, поліцією. У цьому місті створити так звані освітньо-навчальні Академії, на які відправляти (оплатня відпустка) обраних представників малих громад. наприклад один представник від сто або тисячі чоловік. В Академіях, при повній відсутності наших змі, британські вчителі проводять навчання основам політики, логіки, права і т.д.. Так на два три місяці. Після цього ці громадяни повертаються і представляють голос своєї міні -громади на виборах.
Жарт звичайно:)
Але шкода що жарт.
