Коти Шредінгера

«Я довго думав..., над тим чи варто, чи готовий я до цього, чи зможу і чи хватить у мене сил? Дуже багато зважував, радився з друзями, шукав підтримку.... Це рішення мені далось дуже важко…… і на кінець рішився.... ….. йду пішком додому через Високий Замок (хто не знає – то така паркова зона у Львові).»

..... присвячується всім, хто останні два тижні думав, зважував і рішився:)

Петиція про зняття депутатської недоторканості,

зменшення кількості депутатів,

створення двопалатного парламенту,

введення обов'язкового тестування для депутатів

(конституційне право, державна мова, історія України)

https://petition.president.gov.ua/petition/61746

Є у фізиці такий експеримент, під назвою, Кіт Шредінгера. Для тих, хто не знає, коротко, це такий експеримент, у якому умовного кота поміщають в умовну коробку. У тій же коробці знаходиться механізм, що містить радіоактивне ядро та ємність з отруйним газом. Якщо ядро розпадається, то воно задіює механізм, який відкриває ємність з газом, і кіт помирає. Параметри експерименту підібрано таким чином, що ймовірність того, що ядро розпадеться протягом однієї години, становить 0.5. Згідно з квантовою механікою, якщо над ядром не виконується спостереження, то його стан є суперпозицією двох станів: ядра, що розпалося, та ядра, що не розпалося. Отже, кіт, що сидить у коробці, — і живий, і мертвий одночасно. І про те, що сталось з котом, ми можемо лише взнати тоді, як відкриємо коробку.

Ну але ми не про фізику. У нас Коти Шредінгера інші, їх багато, вони нас оточують, вони серед нас живуть. Якраз і вони всі ці останні два тижні думали, зважували і рішались.

Їх заяви у соціальних мережах не можливо було читати без тремтіння повік та сліз на очах, а те як їм було важко приймати рішення — то аж мурашки по тілу. Для повноти образу страждальцям бракувало тернового вінця, молотка і цвяхів.

І от тепер, тисячі Котів Шредінгера, протягом більше як місяця будуть нам мило усміхатись з бордів, з екранів телевізорів, з шпальт газет. Десятки нових котячих сторінок у ФБ, будуть запрошувати вас їх вподобати. Вся стрічка у ФБ буде переповнена новими/старими котами, їх гаслами, обіцянками, програмами і всім іншим словесним потоком. Ємність з отруйним газом – це будівля на Грушевського, 5. Радіоактивне ядро — це крихка система морально-етичних цінностей, що знаходяться в сірій речовині мозку наших котиків. От тепер скажіть, як ми можемо знати, в який саме конкретно час у депутата, перепрошую, котика Шредінгера, зламається система морально-етичних цінностей і отруйних газ уб'є його? А ніхто не може знати в який саме момент це станеться. Тому й зараз вони депутати/котики для нас є і живі і мертві одночасно.

Звісно є багато вже старих пропалених котяр Шредінгема, для яких отрута вже стала бальзамом. Ми точно знаємо, що вони мертві. І тоді то напевно лише наша проблема, коли ми віддаємо за них свій голос.

Але тут ми говоримо про котиків Шредінгема, про оці нові обличчя, які одночасно є і живі і мертві для нас. І тільки коли ми відкриємо кришечку куполу Верховної Ради на Грушевського, 5 – ми зрозуміємо у якому вони стані перебуватимуть в той момент.

Нещодавно, прочитав інформацію про те, що Україна, виявляється займає 4 місце у світі за кількістю людей з вищою освітою. П…ць. А яке місце у світі Україна займає рівнем життя, за ВВП і т.д.? Навіть не буду дивитись. От не зрозумів, тут у нас одне з двох: або в нас освіта г…о або рівень освіченого суспільства аж ніяк не впливає рівень життя країни. Не буду розгадувати той ребус. Люба відповідь не на нашу користь. Але усвідомлення того, що країна, що за кількістю людей з вищою освітою є однією з перших у світі, виборці якої мають найбільше дипломів про вищу освіту у світі, які голосують за депутатів, що мають найбільше дипломів про вищу освіту у світі, завжди знаходиться у сраці – це глибока, депресивна і убивча реальність, що межує з дном.

Хтось скаже, куди ти спішиш, от зараз прийдуть нові лиця і країна зміниться. Народ, я за 29 років бачив стільки нових лиць, що їх хватить заповнити парламенти всіх європейських країн з вершком. Вони завжди появлялись нізвідки і говорили до мене – «Зміни країну!», «Якщо не ми — то хто?», «Ми нова течія/генерація/рух/покоління». А потім заходили на Грушевського,5 і ставали мертвими. Ви знаєте, скільки за 29 років я чув про перезавантаження влади? Де воно? Я, як і мільйони українців бачу лише як у юних котенят з'являються дачі, квартири, машини. Колись Д.Оруєл сказав – до влади йдуть лише ненормальні. Але вже той ОруєлJ. Що він знає про нормальність?

Тепер про інше. Всі кажуть, що депутат це людина, яку ми (народ) наймаємо до роботи. Супер, подумав я і пішов шукати пункт «депутат» у класифікації професій. Блін, там такого нема. Добре, подумав, я, може це не професія, а вид діяльності? І пішов шукати такий вижд діяльності у класифікації видів діяльності КВЕД, Нема? Та що ж це таке? Може погано шукав, то ви мене поправите. Якщо немає ні професії ні виду діяльності і як це щось може нами управляти, до речі народом, у якого найбільше у світі дипломів з вищою освітою?

Але кажуть що це непотрібно, народом може і кухарка управляти. А може реально наберемо кухарок? Я не жартую. Люди які вміють варити смачно їжу і не помилятись з пропорціями інгредієнтів – у мене, того що вічно пересолює, викликають шану і захоплення.

У нас вже були хвилі поетів, були хвилі директорів, потім хвилі спортсменів, хвилі журналістів, тепер от хвилі акторів і співаків, завтра будуть хвилі айтішників чи продажників. А давайте ні, не кухарок. Якщо палити, то давайте палити напалмом. Давайте оберемо хвилю медичного персоналу психіатричних лікарень. А що? Досвід управління з неповносправними пацієнтами вони мають. Тут просто масштаб буде більший. Думаю справляться.

Чи може краще щоб кожен займався тим, що вміє? А в управління йшли менеджери управлінці, спеціалісти з таких профільних дисциплін як право та економіка?

А якщо, серйозно то так прикро стає, коли бачиш, що в країні так мало людей, що розуміють справжню причину політичної імпотенції систем влади в Україні. Бо скільки ми не будемо продукувати нових обличь, які з гарячими ідейними очима будуть йти на штурм Верховних Олімпів – на виході ми завжди отримаємо отруєних владним газом, з потухлими очима, гвинтиків системи. Основна проблема – це система. Її потрібно ламати. Як її ламати? Це вже інше питання. Сама система себе ламати не буде. Це її смерть. Щоб ламати систему – потрібен суспільний запит і поштовх знизу. І тут вже інша проблема. Такий суспільний запит може дати суспільство, що сформоване як політична нація. Ми не сформовані. Ми тільки на етапі формування.

У нас навіть політичні партії з ідеологічними платформами відсутні. У нас відсутня ідеологічно-політична змагальність. У нас є лише одні політичні ПРОЕКТИ лідерського типу які нам, олухам регулярно модифікують і підсовують.

Спробуєте заперечити? А ви знаєте в якому місці для будь-якого українця закінчується будь-яка реформа? Я вам відповім. Будь яка реформа в пересічного українця закінчується там, де починаються грядки з його бурячками. І ви нічого з цим не зробите. Для когось реформа закінчується де починається бурштин, для когось ліс, для багатьох контрабанда. І цей список безкінечний. Поки в українця Своє буде в пріоритеті над Суспільним, ми можемо забути про зміну системи.

Які суспільні запити потрібно сформувати? Завжди треба з чогось починати. Найперше, це потрібно заставити ЇХ скасувати СВОЮ депутатську недоторканність. І от саме для цього потрібно збирати людей під стінами Верховної Ради і тому подібне. І от саме для цього потрібно їх дожимати вже зараз. Бо потім буде пізно. Бульбашки отрути заполонять солодким дурманом їх мозок і їм буде не до цього. Як не до цього їм є вже багато років на результати всеукраїнського референдуму про позбавлення депутатської недоторканності. Ну і що, що проголосував народ? Лісом хай йдуть зі своїми хотілками.

А якщо треба буде, вони й Україною торгануть. Ми всі тут засуджуємо анексію нашої території у Криму, а наші депутати, багато років назад, спокійненько віддали молдаванам кусок нашої території, щоб ті отримали доступ до моря. У вас всіх хтось спитався тоді дозвіл? Ви про це взагалі знали? Хтось за це відповів? Так фіга ці наймані менеджери торгують нашою землею без нашої згоди?

Знімемо недоторканність – і зникне одна з ключових мотивацій походу у Верховну Раду для багатьох грошових мішків. Маленький, але крочок.

І далі по списку. Виборче право. Вважаю потрібно скасовувати мажоритарку, в тому вигляді в якому вона є зараз. Я от спеціально глянув текст Конституції. І я не знайшов серед обов'язків депутатів – обов'язок займатись округом. По Конституції депутат закони має приймати, а не сіяти гречкою, дорогами, покращеннями, обіцянками на окрузі. Для цього у нас і створюються ОТГ, щоб займатись місцевою інфраструктурою і проблемами. Тому тільки пропорційна система. А до мажоритарки ми можемо повернутись при запровадженні двопалатного парламенту.

Далі. Я однозначно за двопалатний парламент. Я хочу бачити нижню палату у якій буде максимально багато професійних юристів, економістів, завдання, яких висувати на затвердження вищої палати закони. Їх нехай обирають на пропорційній основі. Я не хочу щоб мені закони писали кухарки, співаки, директори, поети, тощо. А у Верхній палаті будуть сенатори обрані на мажоритарній основі, які не будуть представниками політичних партій.

Багато зараз накинеться на мене – який двопалатний парламент? Це загроза федералізації. А б їм наперед порадив остинути і запити холодною водою. Ми настільки відстали від цивілізаційного світу, що навіть думаємо категоріями позаминулого століття, ми як ті примітивні неандертальці серед кроманьонців, перших homo sapiens:)) Всі знають що з неандертальцями сталось?

Ви взагалі в курсі, що всі успішні економічно і політично країни середніх та великих розмірів за територією – живуть у площині двопалатного парламенту? Ви взагалі знаєте, скільки серед них унітарних, як і Україна? Я вам на раз два просто з пам'яті накидаю десяток: Франція, Італія, Іспанія, Ірландія, Польща, Чехія, Хорватія, Румунія, Великобританія, Нідерланди, Японія. І не тому що так карта лягла, а тому, що двопалатна система, разом з іншими чинниками дає поштовхи для розвитку притомного парламентаризму, що у свою чергу веде до економічного та соціального прогресу. А однопалатний парламент, ефективний якраз у невеликих державних утвореннях, малою кількістю населення та незначними фінансами. Яскравий приклад — Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Андорра, Ісландія. Багато ви там бачите країн, що хоча б мають 25% території України? Не, ну звичайно, якщо вам за приклад зайдуть якісь унітарні африканські країни, то будь-ласка.

І ще про страшилки. Жодна з держав з двопалатним парламентом через це не федералізувалася, не розпалася і перспектив до того не мала і не має. Двопалатний парламент унеможливлює сконцентрування парламентської влади в руках однієї людини або однієї політичної сили, а також узурпацію влади щодо кадрових питань. Чи не є це важливим?

І та, є маленьке уточнення: двопалатний парламент ефективно запускати після реформи децентралізації. Це і буде саме воно.

Я також хочу зменшення кількості депутатів у нинішньому складі Верховної Ради. Бо це чи не єдиний випадок, коли заперечується один з основних законів діалектики Гегеля — тут кількість ніколи не переходить у якість.

І взагалі, маю багато прекрасних ідей для нашого парламенту. По перше, якщо у нас немає класифікатора професій – «депутат» і у Раду може попасти хто завгодно, то давайте створимо певний фільтр, щоб хто завгодно туди не міг попасти. Наприклад, кандидат в депутати має здати декілька тестів. В першу чергу – тест на знання Конституційного права. Бо це його управлінська Біблія. Хай вчить. Багато нового дізнається. Друге — тест на знання державної мови. Бо як ти можеш представляти країну у законодавчому органі, якщо ти не знаєш мови. Вперед – до Фаріон, вона навчить. Третє – тест з історії України. Це дуже корисна дисципліна. Вона має здатність широко відкривати очі. Щоб на питання — коли почалась Друга Світова війна? — у них вони (очі) не округлювались з питанням «Что?»

Один античний мудрець, колись сказав таку фразу – «якщо те, що я думаю, збігається з думкою більшості людей – значить я думаю неправильно». Надіюсь це не той випадок.

І щоб кожен з нас зробив маленький крок до поламання системи, ось петиція на сайті Президента про скасування депутатської недоторканності та про багато іншого. Звісно, швидше за все це проігнорують, як проігнорували до цього. Також швидше за все, проігноруєте поставити підпис і ви. Бо у всіх є справи більш важливіші ніж тратити час на якусь петицію. Але хто зна, по теорії ймовірності Ейнштейна, можливо саме ця петиція стане поштовхом…

Тим паче, що про це чітко висловився Конституційний Суд, тим паче, що Президент каже, що хоче подати такий законопроект на розгляд Верховної Ради, після її переобрання. Так давайте підкріпимо це своїми підписами, щоб вони раптом не забули.

Ви просто розшарте її максимально з текстом «проголосуйте за зняття депутатської недоторканності, зменшення кількості депутатів…»

https://petition.president.gov.ua/petition/61746

список вимог петиції:

- Зняття депутатської недоторканності.

- Створення в Україні двопалатного парламенту.

- Зменшення кількості народних депутатів у Верховній Раді з 450 до 300.

- Введення обовязкового тестування для народних депутатів перед оголошенням ними присяги на знання Основ Конституційного права України, знання державної мови України, знання предмету Історія України.

P.S. Багато моїх друзів, знайомих та просто хороших людей балотуються на цих виборах у Верховну Раду. Я вірю, знаю і надіюсь, що ця отрута під куполами на Грушевського, 5, буде безсильною проти Вас.

Автор Богдан Кривень