Таких огидних і брудних виборів в Україні ще не було. Тонни лайна і фейків, що виливаються конкуруючими штабами кандидатів в президенти один на одного, просто вражають. Срач між між звичайними людьми — в побуті та на просторах інтернету, що за звичай переходить в образи, мати, ігнори — просто не піддаються адекватному сприйняттю (цікаво чи є випадки руйнування особистих чи сімейних стосунків на грунті політичних дебатів?).
Все це Україна президентських виборів весною 2019р. А на цьому фоні — переритий окопами та укріпленнями схід України, а дещо поодаль — армади танків під трикольором.
Є бажання багато що проаналізувати та переосмислити в цей час. Але напевно варто зупинитись на важливому.
1. Коротко про особливості виборів 2019р.
2. Прогноз результатів президентських виборів.
1. Отже про особливості.
Перша особливість, це те, що ці вибори відбуваються в умовах фактичної війни. Війни, яку більшість населення України аж дуже віддалено відчувають присутність. Або й не відчувають взагалі.
Ви не помітили як на період виборів підозріло спокійно стало на військових рубежах? Як різко поменшало новин з ліній укріплень про обстріли, загиблих та поранених? Немовби війна зупинилась, щоб спостерігати чим закінчаться вибори? Звісно війна не зупинилась. Її максимально притишили. Не з нашої сторони. А з тієї, триколірної, іншої. Адже будь-яке загострення подій на фронті бойових дій — це фактично беззастережна перемога на виборах діючого президента. Хтось може з цим пробувати сперечатись, але беззмістовно сперечатись з таким очевидним фактом.
Наступна особливість. На цих виборах зареєстрована рекордна кількість бажаючих президентської булави. Памятаєте 1991р.? 6 кандидатів. 1994р. — 7 кандидатів. Аж слабо віриться. Сьогодні — 39 (було 44, але декілька достроково знялись). Про що це говорить? Зросла кількість бажаючих стати президентами? Ні. Бажаючих є, але можливостей у них немає. Така кількість кандидатів це наслідки дуже швидких у часі, після президентської кампанії, парламентських виборів. Весь цей натовп кандидатів, за винятком 3-4, це парламентська рать.
Наступна особливість. Рать політологів та журналістів. Такого величезного розчарування серед цієї раті, я не очікував. Такої кількості тенденційності і заангажованості у матеріалах, що банально переходить у непрофесіоналізм, просто вражає. Зрозуміло, що вибори це період жнив для політологів та журналістів. Але щоб настільки? Щоб поважні люди, що роками робили своє імя, так просто його зливали за раз, разом з фейками, які ж самі продукують або поширюють. Це занадто. Практично за цю виборчу компанію з десятків поважних інститутів чи сотень політологів — залишилось ледве на пальцях однієї руки порахувати. Всі ті поважні політологи, журналісти, що топлять за Порошенка, Тимошенко, Зеленського, Гриценка і далі по списку...і топлять без обєктивності, використовуючи брехню та фейки — маю надію десь там, у пеклі, їм буде заготовлене окреме місце в казані з розтопленим золотом та чортяками, які будуть зачитувати їм під час купальної процедури їх ж власні опуси .
Звісно у наших людей память коротка — завтра вони все забудуть і можна буде знову їм розказувати з розумним виглядом лиця про те, як як космічні кораблі бороздять простори океанів. Таке.
Одна з головних особливостей цих виборів і сама визначальна — змінився вектор протистояння. Памятаєте минулі кампанії? Поділ: схід-захід. Тепер цього немає. Тепер поділ проходить за-проти Росії. Саме завдяки старанням Путіна ми зуміли перенаправити вектор країни на обєднання. Ворог спонукав.
Ще одна особливість — фейки та брехлива інформація. Їх кількість найбільша за всю історію президентських виборів в Україні. Поширена практика — закинути інформацію про правдивий факт якогось зловживання, а потім навздогін 99 фейків. Мозок середньостатистичної людини не здатен переварити та проаналізувати таку лавину інформації. І як правило, на якомусь етапі в людини відбувається у мозку сигнал "STOP", і вона перестає критично сприймати подальшу інформацію. Спрацьовує захисна реакція. І людина в залежності від своїх стартових електоральних уподобань, просто стає «вірююча». Віруюча в «Новий курс», «Зекоманду» «Команду думаючих».
Дуже цікавою особливістю, що з цього всього випливає є те, що на цих виборах ми стикаємось з цікавим фактором, коли компрометуюча інформація не працює по призначенню, а навіть навпаки: піднімає рейтинги обєкту компромату.
І найголовніша особливість цих виборів та, що вони зі всією очевидністю відкрили нам голу правду: українці ще не сформовані як політична нація. Тобто не те щоб не сформовані. Вони перебувають у стані переходу з дитинства у підлітковий стан. Самий непередбачливий та непрогнозований етап.
Етап, коли максималістські мрії поєднюються з якимось наївними романтичними віруваннями. Етап, де просто відсутнє прагматичне і навіть можна сказати цинічне мислення. Етап де немає стратегічних горизонтів. Етап де є віра у казку. В якій завтра ми всі проснемось — і потечуть медові ріки вздовж кисільних берегів. А навколо цього ми всі будемо радісно сміятись, пригати з повними кишенями дзвінких монет.
Цей етап вважаю найбільш небезпечним для розвитку країни. Тому, що ми завтра звісно проснемось і цього всього не буде. Бо вздовж палаючого берега можуть пропливати трупи та обгорілі колоди будинків. І буде злість і буде розчарування і буде депресія. А саме гірше, що ніхто з нас навіть собі не признається у своїй вині, того що сталось.
2. Прогноз результатів президентських виборів.
Хто переможе?
Вся ця Президентська рать, за винятком декількох осіб, навряд чи потребує якогось аналізу. З 5 місця по 39 — це виключно кандидати з парламентським амбіціями. Тому проїзджаємо мимо них.
З тих, що мають шанси на перемогу: це Порошенко, Зеленський, Тимошенко і можливо Гриценко.
«Можливо» Гриценка — це величезна натяжка. Думаю, при всьому намаганні та старанні у нього немає шансів у цій президентській кампанії. Занадто малий рейтинг і відсутність запасу для фінішного ривка. Фактично не видно за рахунок чого він міг би вистрелити. І загалом провальна кампанія кандидата, який мав досить високі шанси на перемогу на цих виборах. Але його штаб зумів нівелювати весь цей картбланш, не запропонувавши на цих виборах нічого цікавого, новітнього і креативного. Гриценко як образ був скучний.
У першому турі ніхто з кандидатів не набере більше 50%. Тому ці вибори пройдуть у два тури.
У другий тур, очевидно з 99% гарантією заходить Зеленський. За другу путівку поборяться Порошенко та Тимошенко. При чому у цій боротьбі в Порошенка шансів побільше. Динаміка опитувань показує, що рейтинги Порошенка повільно але піднімаються в гору. Тимошенко навпаки, тривалий час показує стагнацію або ж спадання униз.
Штаб Тимошенко також потребує окремої розмови. Абсолютно вдалий старт і провал другої половини кампанії. Таке враження, що після проголошення «Нового курсу», штаб Тимошенко вирішив добити головного конкурента компроматами. Але це не спрацювало. А запасного варіанту не має. От вони і розгубились. Слаба робота. Дуже слаба. Тимошенко, яка перед цим двіччі поспіль програла президентські перегони, ризикує і цього разу опинитись за бортом претендентів на гетьманську булаву.
Також перевагою Порошенка є те, що у його розпорядженні є адмінресурс. Хоча звісно я б не перебільшував його можливості у цей час і в цих обставинах, але його наявність, при майже одинакових позиціях, може зіграти вирішальну роль.
Отже у другий тур виходять Порошенко та Зеленський і ситуація стає дуже цікавою. Якщо динаміка перегонів сильно не зміниться, найбільший шанс на перемогу має саме Зеленський. Адже обєктивно він значно випереджає всіх своїх конкурентів. А часу щоб наздогнати його не так і багато. Далі. Що Тимошенко, що Гриценко швидше за все закличуть своїх прихильників підтримати Зеленського. А це ще більше додасть й так високому рейтингу Зеленського.
Щоб хто не казав, але потрібно обєктивно віддати належне штабу Зеленського. Вірніше його роботі. Це була яскрава та креативна робота. При всіх обєктивних мінусах кандидата, а це насамперед абсолютна відсутність досвіду публічної і непублічної політики, штаб Зеленського зумів в таких обставинах правильно виставити пріоритети і максимально вдало вгадати суспільний запит. Суспільсто хоче абсолютно нове лице у політиці? — ось вам. Зеленський слабий у публічних виступах та диспутах? Значить не йде на виступи та диспути. Адже що є показником якісної роботи виборчого штабу? Це здатність вловити суспільні запити і дати на них креативну відповідь. З цим штаб Зеленського справився.
Найбільша проблема Зеленського для мене — це відчуття лотареї. Я не знаю, що я можу витягнути в його лиці після президентських виборів. І це найбільше лякає і насторожує. Вдіччі більше це лякає, коли розумієш, що лотарея відбувається під час війни.
При умові, якщо ціль Зеленського президентське крісло — його спинити фактично не можливо. Так, можна спробувати розбити його в пух і прах на публічних дебатах, досвідченим політичним вовком Порошенком. Але ми бачили вже як на рейтингах кандидатів працює (непрацює) негативна інформація.
Звісно у команди Порошенка є шанси спробувати наздогнати і перемогти. В тому що вони це не зробили до цього, звісно є їх пряма вина. Адже для перемоги насправді не потрібно було багато. Це насамперед гучні посадки, відкриття гучних кримінальних справ проти одіозних представників політико-бізнесового бомонду. Але цього не було. І це дало козирі в табори їх супротивників.
Хоча загалом команда діючого Президента попрацювала на четвірку з плюсом. Фактично, з низького старту, при величезній протидії конкурентів, на фоні соціально незадоволеного суспільства — команда змобілізувала весь свій потенціал і зуміла підняти рейтинг Порошенка на друге — третє місце. Обєктивно, в зарашніх умовах, це робота здатна похвали.
При всій одіозності Порошенка, при всіх обєктивних і субєктивних його мінусах — це кандидат практичного електорату, який ставить стратегічну ціль вище тактичної. Ціль перемоги у війні, та інтеграція у Європу. Проблема у тому, що більшість населення, все таки зорієнтована на тактичні цілі.
Проте шанси у Порошенка є і вони не такі вже й маленькі. Головна задача перемоги: це його командою сформувати і донести електорату месенджі практичності. Що сильний і прагматичний Порошенко це синиця в руках проти уявних журавлів в небі. Наскільки вдало цей месендж сформує і донесе його команда, залежить і доля його президенських перегонів
Тепер розглянемо конспірологічно-фантастичний варіант, що Зеленському насправді непотрібна перемога. Такий варіант також можливий. І в певній мірі для нього це був б непоганий вихід з цього затяжного польоту з прицілом на потужну парламентську фракцію.
Пограємо у конспірологію. Уявляємо собі два варіанти. Один варіант — Зеленський працює під Порошенка. І другий варіант — Зеленський працює під Тимошенко.
При першому варіанті комбінація така: Коломойський через відкриті проти нього штатами справи, йде на домовленості з Порошенком. За якими, справи проти нього йдуть на пси, він отримує свої економічні сатисфакції в майбутньому українському пирогу. За це він виводить на орбіту Зеленського, вибиває з другого туру Тимошенко. І у другому турі команда Зеленського робить все щоб заняти друге місце. Прямі ефіри, зустрічі з виборцями і маса інших помилкових ходів.
Варіант другий. Під Тимошенко. Зеленський виходить у другий тур з Порошенком. І під час другого туру знімається з виборів. Найближчий кандидат до нього — це Тимошенко, яка заходить у другий тур, отримуюючи підтримку від Зеленського і його виборців, ще там кого і отримує дуже реальні шанси на перемогу.
Як воно насправді все відбудеться ми дуже скоро побачимо. Мій прогноз — шанси у Зеленського кращі ніж у інших основних кандидатів.
