Коли вперше прочитав цю статтю («Одиночество полукровки"), склалося по ній подвійне враження:
1) автор (автори) на роздоріжжі: продовжувати стару гібридну політику тиску і шантажу чи шукати новий шлях розвитку;
2) автор (автори) роблять димову завісу, за якою швидко проводять перегрупування сил.
Але останні події в Сирії і, особливо, реакція на них Росії, підштовхнули до думки, що стаття («Одиночество полукровки") ясно подає сигнал від автора (авторів) тільки одне, що роздоріжжя пройдено і новий шлях розвитку Росії обрано. Тим більше, що текст було видалено автором (авторами)з інтернет сторінки http://www.globalaffairs.ru/global-processes/Odinochestvo-polukrovki-14-19477.
Яким він буде? Побачимо вже найближчим майбутнім.
Найбільш вірогідно, беручи до уваги податливість росіян до швидких поворотів, остаточно обрано шлях Великих Моголів (зрештою, Росія завжди йшла цим шляхом, тільки прикриваючись різноманітними ідеологічними прапорами https://gobova.blogspot.com/2015/01/blog-post.html) і російське суспільство готують до цього.
Що з цього для України?
Після невдалої спроби організувати коаліцію проти Орди, Данило Галицький ризикнув вивести руські війська проти ординців без союзників. І не програв. Хоч і не виграв. Оборонні споруди великого Галицько-Волинського князівства, під тиском Орди, були зруйновані, але галицько-волинські князі отримали повну автономію своїх дій і більше ніколи не їздили за ярликом на княжіння. Це — перше, що спливає з історії складних взаємовідносин України-Русі та Орди.
