В пріснопам'ятному СССР проста і древня установка «Виростити дітей, посадити дерево і поставити дім», суть якої кожна людина починає усвідомлювати тільки на схилі літ, була досить таки проблематичною для реалізації. В плані дітей і дерев — без проблем, а ось поставити свій власний дім...
Перше, з чим зіштовхувався бажаючий стати власником чогось крупнішого буханки хліба, — це повна відсутність потрібних матеріалів і найпростіших підручних засобів механізації ручної праці у торговій мережі. Для прикладу, цвяхи ти можеш купити в магазині, а ось дошки... Дошки не продавались ніде. Дошки постачались через спеціалізовані державні мережі і виключно юридичним особам, тобто, заводам і колгоспам. Приватна особа могла потрібну їй дошку або «виписати в підприємстві/колгоспі», або «дістати по блату» (був такий термін в часи «розвинутого і процвітаючого»), або вкрасти. Ті ж само процедури необхідно було проробити і з цеглою, і з цементом, і з піском... І якщо ви чимось не подобаєтесь адміністрації чи партійній номенклатурі підприємства/колгоспу, то викиньте із голови древню, як світ, установку і пориньте в захоплюючий світ життя згідно лінії партії.
Але, навіть коли вам пощастило з родичами в тому житті, і ви отримали план (шмат землі під забудову), і стягнули вже на свій план всі необхідні матеріали, то... То кілька десятків тон бетону на фундамент ви будете колотити лопатою і власними руками (в народі це називалось «весело маслати») на листі жерсті, який ви «десь дістали» чи «звідкись притягли». В СССР бетонозмішувачі не продавались і навіть не кожен «блатний» мав змогу «дістати» такий механізм. А вже про електродрелі, то й мови нема, вони були у супердефіциті.
Юним любителям комунізму варто розпитати у своїх дєдов, коли ті вперше почули (не побачили, а саме почули) про перфоратори, «болгарки» і шурупокрути. Підкажу — в середині 90-х років 20-го століття. Тобто, після розвалу «процвєтающого» СССР.
Чому в СССР не продавались будівельні матеріали і найпростіші засоби (крім лопат, лопати були в магазинах) для будівництва?
А ТОМУ, ЩО ЗА ДОПОМОГОЮ ЦИХ ЗАСОБІВ МОЖНА БУЛО СТВОРИТИ НАЙПРОСТІШЕ ПРИВАТНЕ ВИРОБНИЦТВО. А людина, яка могла створити власне приватне виробництво і ставала власником кінцевого продукту, автоматично випадала із тотальної системи державного виробництва. ЩЕ ГІРШЕ, ТАКА ЛЮДИНА ВЖЕ НЕ МОГЛА МИСЛИТИ І ЖИТИ ЗГІДНО «ЛІНІЇ ПАРТІЇ».
І рано чи пізно, а приватний власник повставав проти економічної системи державного капіталізму.
Да-да, саме ДЕРЖАВНОГО КАПІТАЛІЗМУ, бо всі байки про «соціалізм з чєловєчєскім ліцом» і «комуністічєскоє свєтлоє будущєє» — то для натовпу лохів, які не бажають жити сьогодні, а живуть надією на майбутнє. Зрештою, подібний розводняк ви чуєте і сьогодні.
Не варто плакатися над сьогоденням, ідеалізуючи при цьому минуле, тільки тому, що сьогодення проросло з минулого, є його прямим продуктом. Якщо сьогодні є якісь проблеми, то корені цих проблем, їх причину треба шукати в минулому.
А минуле в нас і є СССР.
І останнє — завтра проростає із сьогодні.
