Двоповерховий з напівпідвалом будинок зведений 1895 року. У 1949-1951 роках надбудований до чотирьох поверхів. Головною прикрасою надбудови є сонце в колі – символ сталінського ампіру. Стримана архітектура симетричного головного фасаду сформована лопатками у міжвіконних простінках та міжповерховими тягами. Центральний вхід з головного фасаду оригінально оформлений у вигляді цегляного одноповерхового тамбуру з арочним порталом.

У 1917–30 роках у квартирі № 5 на другому поверсі проживав із сім'єю Олександр Костянтинович Богомазов (1880–1930) – живописець, графік, теоретик мистецтва, прозваний критиками «українським Пікассо». Своїм творчим методом проголосив «спектралізм» – варіант кубофутуризму.

Ванда, Ярослава та Олександр Богомазови, 1924 р.

Трохи теорії. Київським художникам вдалося поєднати, здавалося, зовсім не сумісні течії мистецтва: кубізм та футурізм. Адже кубізм, хоча й розкладає предмети та фігури, в цілому прагне до конструктивності. Футуризм же – це надзвичайна динаміка, рух, вихор, що руйнує конструкцію. Київські митці відкинули крайнощі обох направлень і заснували кубофутуризм. Одним з тих, хто стояв у витоків цього направлення був Олександр Богомазов. Його картини 1914 року «Трамвай» та «Сенний ринок» – класичний приклад кубофутуризму.

Але Олександр Костянтинович пішов ще далі – до спектралізму. Якщо говорити простими словами, це кубофутуризм, підсилений кольором. Митець писав: «Колір – це та ж кількість, але вона несе в собі оригінальні особливості, в силу яких напруженість руху його маси піднімається чи опускається. Звідси: одні кольори є більш енергійними в сенсі ритму, ніж інші.» Класичним прикладом «спектральної творчості» Богомазова є його картина «Пилярі» 1925 року.

Вірною супутницею, музою художника була його дружина Ванда Вітольдівна Богомазова-Монастирська (1888–1982). Після смерті чоловіка у 1930 році вона приклала максимум зусиль для збереження його спадщини.

Тоді Ванда Вітольдівна залишилася без засобів до існування, із 13-літньою донькою Ярославою на руках. Це при тому, що того ж року картину «Пилярі» у складі «Виставки зразкових витворів мистецтва СРСР» більшовики показушно відправили до Європи (Венеція, 1930; Цюріх, 1931) та Японії (1932). В Україну картина повернулася пошкодженою та зникла в забутті. Лише 2019 року, після трирічної реставрації, «Пилярі» знову експонувалися в Національному художньому музеї України – на виставці «Олександр Богомазов: творча лабораторія».

Восени 1943 року Вознесенський узвіз потрапив до зони зведення гітлерівцями фортифікаційних споруд, окупанти примусово виселяли всіх мешканців. Мовчки вдова повантажила картини, малюнки, архів покійного чоловіка на возик і поштовхала фамільні реліквії містом. Шлях до родичів, що мешкали в передмісті – у Святошині, належало здолати неблизький: 15 км. Після повернення совєцької влади спадок Олександра Костянтиновича ще раз прогулявся рідним містом – у возику в зворотному напрямку.

Олександр Богомазов  Ванда Монастирська, 1908 р.

У 1960-х творчість Богомазова повернулася із забуття. До Ванди Вітольдівни зачастили представники музеї, в тому числі, і закордонних. Наразі картини художника є в багатьох збірках.

Одним з перших покупців Богомазова був скульптор Борис Степанович Довгань. Ванда Вітольдівна жила дуже бідно. Вона попросила, щоб сплатили готівкою, і Борис Довгань видав їй за один малюнок 80 рублів. Тепер картина коштує не одну сотню тисяч долярів.

Ванда Вітольдівна Монастирська померла 1882-го на 95 році життя.

У 1990-х, відчуваючи борг перед пам'яттю подружжя Богомазових, Борис Довгань запропонував встановити меморіальну дошку на будинку, де вони жили. Але в мерії відмовили, сказавши, що грошей немає та навряд, чи колись будуть. Тоді скульптор вирішив все зробити власним коштом. Коли він вдруге прийшов до мерії з вже готовим виробом, там знову почали варити воду, мовляв, не так просто дати дозвіл на встановлення. Але Борис Степанович підготувався до такого розвитку подій, і заявив, що дошка вже причеплена, і забита такими болтами, що для її зняття треба зруйнувати повністю будинок. Коли в мерії почули, що вже висить, і зняти неможливо, то моментально заднім числом щось там написали.

Джерела:

  1. Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у двадцяти восьми томах. Київ. Кн 1. Ч. 1. А–Л Відповідальний редактор П.Тронько.– К.: Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури України при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М.Р. Бажана – 1999 – 584 с.
  2. Олександр Богомазов Чутливий резонатор // Укрінформ, 03.06.2023 https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3716685-oleksandr-bogomazov-cutlivij-rezonator.html
  3. Богомазов – один із найбільших футуристів Європи https://zbruc.eu/node/50026