Для розуміння процесів, які плинуть в нашому інтернет просторі треба мати або ґрунтовну таку огого вищу освіту (не нижче київського університету), або мати протяг у голові. Я от схиляюся до останнього варіанту. Я осьо маючи 3 класи освіти та знаючи не всі букви іноді просто гублюся у хвилях новин, коментарів, пабліків, лайків, репостів та усього іншого. Дуже важко так жити. Н е м о ж л и в о. Набагато простіше лупашити по тєлєку сватів та скалєновстанниє серіальчики про успішний успіх та дудлити півасік із друганами-жлободронами на найближчій лавочці.
Інша справа і зліва, і збоку, і зверху, і знизу осягати таємниці сьогодення із носінням в черепушці цитат від Спінози, Гєгєля, Канта, Сократа, Макіавеллі та інших митців для бібліотек. От і адін профєсор із київського університету це зайвий раз підтверджує. Розумний аж страх. Статті фігачить, сайт свій має, сторінку на фейсбуці та паблік на бадумс!!!! православно-скєпном вконтактікє. Має цей митець і науковий ступінь, і мабуть що якесь вчене звання, а може і не одне. Студентів навчає, може і студенток екзаменує. Коротше кажучи, живе таким собі інтелектуальним життям громадянина під іменем «Андрей Баумейстер».
Може би я і не звернув уваги на його оповідання, але записаний на підсвідомість код «ннада висшеє абразаваніє» звернув увагу на його опус на о***нно проукраїнському сайті фокус-покус. Посилання на опус не дам, щоб не набивати рейтинг і так відомому у вузьких колах автору. Зазначу тіко назву: «Галантєрєйщікі и кардинали. Почєму Байден нє помощнік украінє в протівостояніі с росієй». Сам опус розбирає на молекули виступ дідуся Йозі десь на берегах річки Потомак з нагоди його президентської річниці та чіпляється до слів. Єдине, що в цьому опусі так і не зазначено відповіді, чому ж голова вашингтонського обкому нам не допоможе. Ну не допоможе, ну самі впораємося. Байден байденом, але після опусу осадочєк якійсь залишився і творіння того ж американського парткому, відоме нам як інтернет, підказало, що «Андрей Баумейстер» понаписував стоси тексту. Правда, перебуваючи у якості «професора універу імені Шевченка» майже не користується у публічних сайтах українською мовою. Як казав сабж ще у 2016 році – істина для нього вища за державу. Тільки істина якось штиняє руськім міром. Як на мене, людинки із 3 класами, нагадаю, цей самий штин від цього ***ного міра спричиняють потаємні думки сабжа. Ось наприклад, його лічний сайт (правди ніде подіти і на титульній сторінці сайту зображено пасторальний європейській пейзаж, ну все як годиться) якимось дивним чином розміщується в декомунізованому місті Петра. Ну і адмін з тих самих іпінєй. Сам сайт записаний на валентину. Ну такий собі цілком хвілософський підхід – діалектика – єдність і боротьба протилежностей – він і вона. А ще там є просто водоспад водоспадний росіянських міслєй, які заволоділи майстром філософії-чарівником залікових книжок. Всі бажаючі можуть прочитати на цьому сайті хвілософський труд сабжа в орігіналє руським язиком про те чи є ж таки Україна імперією. Питання як раз на часі. Читати там багато і напрочуд весело. Там є і Римська імперія, і інші імперії, і погляд сучасників на історію. Тілько от в текст вплетено розумні роздуми про те, що савєцькій саюз ака расєйська імпєрія надала світу і особливо Україні все. Культуру, знання, заводи, фабрики, свободу, харчі, водяру по 3.63, морозиво по 10 копійок, ковбасу по 2.20, бабушатнікі-хрущоби, і багато всього гарного. А новітня історія про пригнічення українців расєянами то від незнання основних законів світотворення та світосприйняття імпєрій в совєцькой школє. Пропоную прочитати, може я щось не побачив. Так що хвілософьска складова у нас під надійним захистом. 5й поверх червоного корпусу універу то є сила. Взагалі на сайті із фокусами-покусами багато адєптів хвілософського сприйняття світу. Засилля свідків альтернативної реальності. До їх туси можемо долучити гуру бабосиків і такого собі чувака із розумним виглядом обличчя в окулярах під іменем «Алексей Кущ». Цей послідовник діалектичних практик, цінностей жопоблоку, 112 аналу та свідок бомбардувань міста-героя Воронєжа військами Марсу пішов ще далі. Як там кажуть в швабростанє – сказал как атрєзал. Твір на вільну тему під назвою «Вооружєнний нєйтралітєт. Как отказ от нато спасєт украіну от прєвращєнія в теріторію хаоса» бʼє прямо в саме серце. Хто би міг подумати, що саме нєйтралітєт є чарівною пігулкою від усіх проблем та шлях до становлення ельдорадо від Чопа до Ізваріно чи Амвросіївки. Ні злупенфюрер у своєму скалєновстані, ні внутрішні вороги, ні патологічне бажання знищити Україну, а нєйтралітєт. За****сь, тепер усе зрозуміло. Є куди йти. Все. Тепер є точний рецепт щастя від фокусу-покусу. Хоча от цікаво, чому більшість надрочує на страну, усіка, канал «нєнаш», а не бачить під носами простих рецептів від адептів того самого смердючого паралельного світу, що не має аналогів у світі.
