Заяви на деякі види соціальної допомоги сьогодні нагадують кота Шредінгера. Формально вони існують в цифровому світі: нормативні акти дозволяють електронне подання, держава звітує про цифровізацію послуг, а громадяни звикають вирішувати дедалі більше питань кількома натисканнями на екрані комп`ютера. Але щойно людина намагається скористатися цією можливістю, виявляється, що заява водночас і «існує», і «не існує»: подати її начебто можна, але подану електронним способом можуть не прийняти, посилаючись на «непередбачений законодавством спосіб». Так і живемо між двома реальностями: у одних сферах держава впевнено рухається до цифрового майбутнього, а в інших і досі панує бюрократія, що більше нагадує радянську адміністративну систему, ніж сучасний електронний сервіс.

Кіт Шредінгера — це відомий уявний експеримент, який у 1935 році вигадав фізик Ервін Шредінгер. Він хотів показати дива квантової механіки на звичайному прикладі. У цьому експерименті живий кіт сидить у закритій коробці. Там є отрута і атом, який може розпастися з ймовірністю в п'ятдесят відсотків. Якщо атом розпадеться, механізм вивільнить отруту, і кіт загине.

Кіт сидить у закритій коробці, і ми не бачимо його. Згідно з квантовою механікою, крихітний атом перебуває одразу у двох станах: він і розпався, і не розпався. Значить, кіт теж живий і мертвий одночасно. Цей стан називається суперпозицією.
Кіт перестає бути і живим, і мертвим лише тоді, коли ми відкриємо коробку й побачимо кота. Спостереження вибирає один результат. У звичайному світі кіт не може бути живим і мертвим одразу.

В Україні триває активне впровадження цифрових технологій у різні сфери життя, бізнесу та державного управління. Зокрема, передбачається отримання більшості державних послуг дистанційно, шляхом подання електронних заяв та звернень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Пунктом 3 цього порядку встановлено, що

заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної соціальної допомоги (далі — заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян: органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг) незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі — посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу.

Таким чином, установа яка приймає і розглядає ці заяви — це Пенсійний фонд України. Безпосередньо або через посередників (ЦНАПи, посадові особи виконкомів) які невідкладно передають такі заяви до ПФУ.

Тепер щодо способу подання. Порядком прямо передбачено надіслання заяв поштою або в електронній формі. Слово «зокрема» не виключає інших варіантів подання пакетів документів, наприклад, занести до приймальні чи відділу обслуговування громадян.
Щодо заяв в електронній формі, постановою зазначені способи подання через веб-портал електронних послуг ПФУ, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, або через мобільний додаток.

Тепер розглянемо текст новини від 24 липня 2025 на порталі ПФУ. Цитата:


З 1 липня 2025 року оформлення допомоги здійснюється через Пенсійний фонд України, а не через органи соцзахисту.
Варіанти подання:
Онлайн — через: Портал електронних послуг Пенсійного фонду України portal.pfu.gov.ua; Додаток або сайт Дія (з КЕП або ID-карткою).
Офлайн: у найближчому територіальному сервісному центрі Пенсійного фонду України; через ЦНАП

Щось поштові відправлення «хутко зникли», але вони є в іншій новині на сайті ПФУ.

Таким чином, і постановою Кабінету Міністрів, і внутрішньою інформацією ПФУ чітко визначені способи подання заяв для отримання цього виду державної соціальної допомоги.

Однак, на практиці все трошки інакше. В єдиній формі заяв на всі види державної соціальної допомоги відсутній пункт «Допомога малозабезпеченим сім'ям». Його просто неможливо обрати з переліку, тобто заява на порталі ПФУ не відповідає затвердженій формі, де позначками можна вибрати будь-який вид допомоги зі списку. У такому разі єдиним способом подання заяви є звичайна форма для звернень, куди подається підписана КЕПом заява з додатками, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
І... з простроченням на три доби заявнику направляється відповідь «Оскільки, долучені документи подані не у спосіб передбачений чинним законодавством, для реєстрації звернення підстави відсутні».
В листі-роз'ясненні управління обслуговування громадян однієї з областей заявляється що Порядком № 250 передбачено подання заяв лише у наступний спосіб:

Кабмін каже — можна.
Пенсійний фонд на сайті каже — можна.
Працівник Пенсійного фонду відповідає — не можна.

І як вам така діджиталізація державних послуг?
Посадові особи фактично відмовляються приймати заяви способом, який прямо передбачений Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та суперечать навіть роз'ясненням, оприлюдненим на сайті самого Пенсійного фонду. У результаті громадянин опиняється в ситуації правової невизначеності: закон говорить одне, офіційна інформація підтверджує це (хоча і з нюансами), а практичні дії посадових осіб — зовсім інше. Така цифровізація перетворюється на імітацію спрямовану на безконтрольне поширення персональних даних українців, без дозволу громадян шляхом електронної взаємодії між всіма реєстрами, коли електронні сервіси існують лише до того моменту, поки людина не намагається ними скористатися.

Для чиновника XXI століття громадянин уже цифровий, а процедура — ще радянська.