Близько  половини загальносвітового обсягу риби і морепродуктів, що споживаються, припадає на марикультуру – рибу, ракоподібних, молюсків, водорості, що вирощуються на спеціально створених морських фермах. І доля цього ринку щорічно збільшується. ООН називає марикультуру найдинамічнішою галуззю виробництва продовольства, яка демонструє швидкі темпи зростання.

В Україні найбільш придатні за природно-кліматичними умовами акваторії для створення ферм знаходяться поблизу берегів Криму. Але й на тих акваторіях, що залишилися після анексії півострова, можна вести бізнес. І забезпечувати внутрішній ринок якісними морепродуктами – устрицями, мідіями, креветками. Створювати тисячі робочих місць, збільшувати надходження до бюджету та навіть покращити екологічний стан прибережної зони Чорного та Азовського морів.

Втім, розвиток марикультури в Україні практично на нульовій точці.

Ситуація не змінилась навіть після внесення до закону «Про аквакультуру» конкретних формулювань про права суб'єктів аквакультури на отримання в користування на умовах оренди акваторій внутрішніх морських вод. Бо, попри величезний інтерес бізнесу, є нагальна необхідність розробки покрокового правового механізму від подачі заявки до підписання договору. Бо навіть проходження 9 кіл бюрократичного пекла не гарантує інвестору можливості почати роботу.

Отже, в нас під ногами лежить величезний потенціал, який ми через власну недалекоглядність не навчились використовувати.

Наша команда взялася за вирішення цієї проблеми, оскільки ми впевнені, що розвиток марикультури в Україні має колосальні перспективи та потребує всебічної державної підтримки. Наразі у тісній співпраці з Кабміном ми працюємо над детально прописаним порядком отримання інвесторами права оренди, який буде враховувати отримання всіх необхідних дозволів: від наукового обґрунтування до узгодження Держгідрографії.

Найближчим часом очікуємо схвалення наших пропозицій Кабміном.

Вже є інвестори, готові до реалізації пілотного проекту – першого підприємства в Україні з ведення мідійного господарства. Проект передбачає створення технологічного ланцюжку повного циклу – від вирощування і збирання мідій до реалізації кінцевому споживачеві готової продукції, як у свіжому, так і в переробленому вигляді. Підприємці намагаються пробити бюрократичну стіну вже не перший рік. Впевнений, що за допомогою нашої команди їм це нарешті вдасться, і вони почнуть працювати.

Успішний запуск цього проекту стане прецедентом для ринку. Ми знаємо, що велика кількість інвесторів, і не лише українських, уважно спостерігає за процесом. Є великий інтерес з боку бізнесу до оренди частини акваторії моря в межах Одеської області. І ми вже зараз розпочинаємо роботу над механізмом розподілу відповідних прав на оренду акваторії у майбутньому. Гадаю, це мають бути відкриті та прозорі аукціони.

Але для формування інвестиційних проектів нам потрібно провести величезну підготовчу роботу. Спільно із науковцями ми займаємось визначенням оптимальних зон для розвитку морської аквакультури – Allocated Zones for Aquaculture (AZA) в Азовському та Чорному морях у відповідності  до європейських екологічних норм. Зон, де створення об'єктів марикультури буде безпечним, не заважатиме судноплавству і не конкуруватиме з іншими видами прибережної морської діяльності. Фактично, мова йде про створення «реєстру» акваторій, придатних для запуску марикультурних ферм. Наявність такого реєстру стане ще одним прозорим і ефективним кроком держави назустріч інвесторам.

Що отримає країна від розвитку марикультури?

По-перше, інвестиції. Ми чуємо від підприємців про готовність вкладатися, якщо система запрацює, і запрацює прозоро. І йдеться не тільки про український бізнес. Ми фіксуємо зацікавленість турецьких бізнесменів, ізраїльтян та інших. Гадаю, що у сукупності мова може йти про сотні мільйонів гривень на рік. Залучення цих коштів буде означати створення нових робочих місць у традиційно депресивних прибережних містечках та селищах. І не тільки безпосередньо на фермах, а й на переробних підприємствах. В торгівлі і логістиці.

По-друге, країна отримає корисні, якісні і доступні морепродукти. Власні, українські. Нагадаю, що зараз переважна більшість того, що ми купуємо у магазинах, завозиться з-за кордону. Коли на полицях з'являться  українські мідії та креветки, доступні більшості наших співгромадян, гадаю, нам буде чим пишатися.

По-третє, збільшення надходжень до бюджету від податків, зростання притоку до країни валюти від експорту морепродуктів. 

По-четверте, Україна отримає екологічно чисту харчову індустрію. Яка не тільки не шкодить довкіллю, а навпаки – робить його чистішим. Адже молюски, зокрема, мідії фільтрують воду.

Отже, стратегія розвитку національної марикультури, над реалізацію якої працює наша команда, має особливе значення не тільки для рибогосподарського сектору, а й для економіки держави в цілому.