04 квітня 2018 року Національне антикорупційне бюро України опублікувалочастково розсекречені матеріали прослуховування керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.
В одному з фрагментів цих записів керівник САП висловлює давно розкручений міф про те, що міський голова Одеси Геннадій Труханов нібито «тримає місто в українських кольорах» і що нібито вручення останньому підозри може бути сприйнято як «насрали країні».
Хто такий Геннадій Труханов, звідки така теза взагалі взялася у вищих політичних та правоохоронних колах та чи правда те, що Одеса в українських кольорах лише завдяки зусиллям Геннадія Труханова?
Про Геннадія Труханова до початку його політичної кар'єри відомо те, що з 90-х років після служби у збройних силах останній заснував охоронне агенство «Капітан» та став Головою Української національної федерації таїландського боксу і клубу «Капітан», бійці якого за інформацією ЗМІ були замішані в злочинних епізодах, зокрема в нападі на народного депутата Олексія Козаченка. У подальшому працював помічником з питань безпеки представника президента компанії з російським капіталом — «Лукойл».
Однак саме по лінії охоронної фірми ЗМІ пов'язували Труханова з кримінальними елементами — Леонідом Мініним, Олександром Ангертом та Олександром Жуковим.
Внаслідок оприлюднення так званих «панамських документів» одеситам став доступний звіт Італійської поліції за 1998 рік під назвою «Українська організована злочинність» в якому також можна побачити і Геннадія Леонідовича. Зовсім нещодавно ВВС опублікувало власне розслідування про кримінальне минуле одеського мера та його роль в подальшому збагаченні.
Вже будучи політиком впродовж тривалого часу був послідовним прихильником Віктора Януковича, зокрема організовував акції на його підтримку, отримував з його рук нагороди та зрештою став головою його фракції в Одеській міській раді.
Згідно інформації з сайту «Посіпаки»- під час роботи Верховної Ради України IV та V скликань Геннадій Труханов працював помічником-консультантом нардепа Віктора Развадовського — генерал-полковника міліції , з яким 16 січня 2016 року вже в якості колеги-нардепа підтримав «диктаторські закони» та Олександра Рябеки — екс-співробітника КДБ СРСР.
За часів депутатства в Одесі встиг побувати членом «Народної партії» В. Литвина (членом якої був вищезгаданий нардеп Развадовський) та головою фракції «Партії регіонів».
У подальшому від «Партії регіонів» обрався до Верховної Ради України, де як вже згадувалося вище, проголосував за «диктаторські закони», а в 2014 році вперше обійняв посаду Одеського міського голови, яку в 2015 році «захистив» та знову був обраний Одеським міським головою, яким поки що і залишається.
Геннадій Труханов та Євромайдан — Революція Гідності
Під час подій 2013-2014 років Геннадій Труханов, будучи народним депутатом України від «Партії Регіонів», відчайдушно підтримував політику тодішнього Президента України Віктора Януковича, схвалював дії «Беркуту» та вперто не помічав нічого протизаконного в діях тодішньої влади, навіть після перших загиблих протестувальників.
Незважаючи на наявність загиблих учасників протесту від дій «Беркуту» Труханов навіть на офіційному сайті називав політику В. Януковича «взвешенной, направленной на сохранение целостности страны и проведение конструктивного диалога с представителями оппозиции», а Євромайдан, який в різні часи збирав від 100 тис. до 1,6 млн протестувальників називав — «кучкой провокаторов, которые хотят вернуть себе власть».
На даному відео, розміщеному на лояльному до Труханова телеканалі, останній говорить про «экстремистов», «пособников фашизма в нашем городе» та «приехавших гастролеров» а загальний контекст сюжету та промови Труханова полягає в тому, що будь-який протест в Одесі — це виключно приїжджі люди, яких одесити розселяють. Таку ж думку висловлює тодішній в.о. міського голови, а нині голова фракції «Довіряй ділам» в міській раді Олег Бриндак, який з поміж іншого вживає надалі усталений вислів «заезжие гастролеры».
Що стосується безпосередньо «Євромайдану» в Одесі, то організації, які пов'язували з Геннадієм Леонідовичем, відігравали у створенні проблем протестуючим далеко не останню роль.
Так, наприклад, 22 листопада 2013 року до Одеської міської ради надійшла заявка на проведення акції в підтримку євроінтеграції від громадської організації «Правова корпорація». Вже через пару днів ця ж організація подала іншу заявку вже на проведення акції проти євроінтеграції.
У подальшому вказані заявки були використані для отримання Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року — судової заборони проведення мирних зібрань в центрі м. Одеси до кінця 2013 року, яка у подальшому була скасована Вищим адміністративним судом, однак була використана тодішньою владою для розгону одеського Євромайдану та подальшого прийняття рішень про арешт його організаторів.
Вказана організація фактично здійснювала та здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, вулиця Катерининська, 8/10. За вказаною адресою знаходиться також і Українська національна федерація таїландського боксу Муей-тай, президентом якої є Геннадій Труханов, а також відомий в Одесі бійцівський клуб «Капітан», який належить до вищезгаданої федерації. У 2014-2015 роках за Розпорядженнями Геннадія Труханова ГО «Правова корпорація» отримала в оренду два нежитлових приміщення загальною площею 561,6 кв.м орендна плата за які згідно вже інших розпоряджень міського голови була встановлена на рівні 1 грн. на рік.
Згідно офіційного веб-сайту Правова корпорація обслуговує ГО «Довіряй ділам» Геннадія Труханова, БК «Пік-Строй» депутатки від партії «Довіряй ділам» Марини Лозовенко, а також різноманітні комунальні підприємства. До речі, клієнтом вказаної організації є також і ГО «Заклад пауерліфтингу», заявка якої проти євроінтеграції також лягла в основу заборони мирних акцій.
Разом із цим, негативну реакцію та осуд Труханова викликали лише акції Євромайдану, а агресивні та протизаконні дії прихильників Росії такої реакції Геннадія Леонідовича чомусь не отримали.
Натомість він став гостем тодішніх противників Революції Гідності — «Антимайдану» на Куліковому полі, які у подальшому вже відкрито підтримували Російську Федерацію та перейшли до збройного протистояння, про що мова піде трохи згодом, як і про те, що даний електорат в подальшому відповів йому взаємністю.
Геннадій Труханов і пособники терористів
В травні 2014 року Геннадій Труханов під час передвиборчої кампанії називав проросійських екстремістів земляками(на відео з 00:37), а безпосередньо 02 травня 2014 року на порталі з'явилося його відеозвернення в якому маргіналами та екстремистами він назвав чомусь «приїжджих з інших регіонів України», знову ж таки вперто не помічаючи відверто екстремістські дії приїжджіх з «братской России» та своїх земляків з Кулікового поля.
В самий розпал конфліктів в Одесі, як було вказано вище, був гостем Кулікового поля та брав на ньому слово, і хоча публічно закликав до миру, усі звинувачення в ескалації конфлікту летіли не в сторону проросійських екстремістів, чим градус напруги в суспільстві лише підвищувався.
Які дії прихильників РФ не знайшли осуду Геннадія Труханова можна подивитися тут.
У подальшому прихильники Росії віддячили Геннадію Труханову та стали частиною його електорату. Під час фінальної частини виборчої кампанії 2014 року представники проросійських екстремістів навіть мобілізувалися в його підтримку.
В червні 2015 року за ініціативи партії Геннадія Труханова «Довіряй ділам» було прийнято рішення про увічнення проросійських бойовиків, що загинули 2 травня 2014 року в Одесі.
А вже в липні 2015 року своїм Розпорядженням Геннадій Труханов створив робочу групу з вшанування «жертв трагедії» 2 травня.
До речі, і на сьогоднішній день в Одесі є чинним Розпорядження, яким вшанувується пам'ять загиблих 2 травня 2014 року, але слова про «масову загибель людей» відсилають нас більше до загиблих з проросійського табору у будівлі Профспілок, ніж до загиблих українських патріотів Андрія Бірюкова та Ігоря Іванова, вшанування пам'яті яких міська влада ігнорує і навіть намагалася скасувати перейменування вулиці на честь останнього, про що мова піде трохи згодом.
На виборах Одеського міського голови 2014 року Труханова підтримав Ігор Марков — голова політичної партії «Родина» та фактично Сергій Ківалов — послідовні прихильники Російської Федерації.
Сергій Ківалов - автор «мовного закону», який у подальшому зіграв значну роль в розпалюванні ворожнечі та діленні України на мовному грунті (у 2018 році визнаний неконституційним), який згідно інформації зі ЗМІ в розпал анексії Криму задокументований українською контррозвідкою, як такий, що «повністю підтримує» радника Президента РФ Костянтина Затуліна і проросійські мітинги в Одесі, а також його фракція в Одеській міській раді на сьогоднішній день є вірними союзниками Геннадія Труханова, як в питаннях голосування за ті чи інші рішення, так і під час судових баталій в рамках розслідування Національного антикорупційного бюро України.
Що стосується Ігоря Маркова, то на виборах мера Одеси 2014 року він підтримав Труханова навіть на конференції власної партії, члени якої, як і сам Марков сьогодні, переховуються або є членами терористичного угруповання «Донецька Народна Республіка».
Марков був давнім союзником Труханова, колись вони навіть разом боролися проти фашизму в Одесі, а сьогоднішні соратники Труханова були членами фракції «Родина» в Одеській міській раді.
По сьогоднішній день Труханов не забув «родінців», які зараз всіляко підтримують агресивну політику Російської Федерації на головних телеканалах Росії та є членами терористичного угруповання «ДНР».
Так, в Одесі питанням парковок та стоянок завідує Комунальне підприємство «Одестранспарксервіс», яке укладає угоди з операторами стоянок та парковок, внаслідок чого останні мають змогу провадити таку діяльність.
Підприємства та організації, які є операторами стоянок та парковок зобов'язані сплачувати т.з. паркувальний збір розміри якого встановлені Рішенням ОМР від 31.01.2011 року № 281-VI.
Однак, Одеська міська рада в 2014, 2015, 2016 роках приймає рішення про надання пільг зі сплати паркувального збору у розмірі в 60 та 90 %. Бенефіціарами вказаних пільг є, зокрема, парковки та стоянки, які підконтрольні колишнім функціонерам партії «Родина„ того самого Ігоря Маркова — Сергію Кушніру (керівнику одеської організації партії «Родина» та екс-депутату Одеської міської ради) та Вадиму Савенко (екс-депутату Одеської обласної ради), який з 2014 року й по теперішній час є командиром одного з військових підрозділів терористичної організації ДНР.
Втрати міського бюджету, а відповідно і прибуток противників Української держави оцінювались в десятки мільйонів гривень щороку, і хоча ще у 2015 (громадською організацією «Оберіг») та 2016 роках вказані факти неодноразово оприлюднювались, підлеглі Геннадія Труханова намагалися замінити оператора парковок на іншого, але також належного до групи Маркова, або взагалі перестали робити навіть видимість відповідних змін і продовжували забезпечувати представників противників української державності засобами для існування.
Натомість в березні 2017 року депутати відмовились навіть включити в повістку засідання сесії питання звернення до керівництва держави щодо визнання непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими, однак на цій же сесії підтримали виділення бюджетних коштів Українській православній церкві Московського патріархату, яка до цих пір не визнає військової агресії РФ та часто займає антиукраїнську позицію (всього за 2014-2017 роки на утримання УПЦ МП Одеською міською радою виділено 5 мільйонів гривень).
Натомість за Розпорядженнями Труханова двічі у 2016 році Одеська міська рада намагалася стерти з мапи Одеси назви вулиць на честь учасників бойових дій на Сході України — службовців Збройних Сил України, Військово-Морських сил України (відповідальність за вбивство яких взяв на себе вищенаведений Вадим Савенко), Прикордонної служби та полку «Азов», а в квітні 2017 року навіть прийняла рішення про повернення місту комуністичних назв, однак завдяки зусиллям громадськості та широкому резонансу вказані вище спроби все-таки провалила.
Будучи депутатом Верховної Ради України Геннадій Труханов був активним прихильником «братской России», чим пишається і по сьогоднішній день судячи з його персонального сайту: «Наш город – первый в Украине, в котором русский язык получил статус регионального. Наше партнерство должно опираться на вековые традиции дружбы и братства наших народов. То, что мы называем народной дипломатией. Народная дипломатия смягчает многие острые моменты в диалоге двух братских народов». Часто наряджався у радянську військову форму та звичайно носив георгіївську (гвардійську) стрічку.
За свою політичну кар'єру Геннадій Труханов активно виступав за Закон Ківалова-Колесніченка (за який його автори отримали нагороду від Президента РФ і який сприяв потугам розколу країни за мовною ознакою). Навіть під час Революції Гідності заявляв, що його заслугою є те, що він не проголосував за «закон про русский язык» (хоча як раз спекулюючи на цьому Законі РФ роздмухувала «мовне питання» на Сході та Півдні України).
Як вже було вказано вище, не знайшов осуду Геннадія Труханова і марш під російськими та імперськими прапорами 10 квітня 2014 року в Одесі, а телеканали, що висвітлювали діяльність мера Одеси скромно про таку подію замовчали.
Під час активних дій майбутніх терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» на сході України Геннадій Труханов був переконаний, що «Мы не будем воевать с братским русским народом» та в розпал військової анексії зі сторони Російської Федерації своєрідно закликав саботувати мобілізацію «отнестись как к проверке» заради чого записав ціле відеозвернення.
Переконання про «братність» російського народу виявилося чи не ортодоксальним, про що свідчить, зокрема епопея з «визнанням РФ країною-агресором».
Так, в серпні 2015 року вперше на сесію Одеської міської ради мав бути винесений проект рішення, однак остання не зібрала кворум у зв'язку із тим, що депутати труханівської партії «Довіряй ділам», партій «Родіна» та «Морська партія С. Ківалова» вирішили ігнорувати засідання.
У вересні того ж року міська рада знову не внесла в порядок денний відповідний проект рішення, а у подальшому в грудні 2015 року відповідна постанова знову не була винесена на розгляд ради.
03 лютого 2016 року одеські депутати таки прийняли документ, що називається «Меморандум», однак зроблено це було тишком-нишком з метою максимально такий процес не афішувати, а сам Труханов заявив, що не хоче це коментувати: «Я не хочу комментировать, что сейчас было. Это неправильно. Наши поступки и политические заявления – это всего лишь часть работы, которая должна делать городская власть».
Історія про Труханова та російський паспорт
До цих пір офіційно невирішеним є питання щодо наявності у Геннадія Труханова інших паспортів, а особливо паспорту Російської Федерації.
На сторінках 64-65 опублікованого вище звіту італійської поліції зазначено, що Геннадій Труханов має паспорт громадянина Грецької Республіки на ім'я Gennidas Ouzopoulus та декілька паспортів громадянина України на ім'я Геннадій Труханов.
Перед виборами 2014 року були опубліковані інші документи, що свідчили про наявність у Геннадія Труханова громадянства та двох паспортів Російської Федерації.
На той час Труханов відповідав довідками з консульства РФ в Одесі про те, що останній не мав громадянства та щодо його отримання не звертався.
Журналісти «Слідство інфо», знову ж таки, завдяки панамським документам, виявили та опублікували інформацію про те, що Геннадій Труханов володіє офшорними компаніями, зареєстрованими завдяки його російському паспорту:
Надалі вже у 2017 році за даними російських паспортів на ім'я Труханова Геннадія Леонідовича через базу Федеральної податкової служби РФ було виявлено індивідуальний податковий номер одеського очільника, чим ще раз привернуто увагу до підозр у наявності в останнього російського громадянства.
Однак на сьогоднішній день адекватної офіційної відповіді щодо перевірки наявності у Труханова російського чи грецького громадянства від офіційних українських органів так і не надійшло.
У 2015 році УСБУ в Одеській області вдовольнилося опитуванням:
А вже наприкінці 2017 року офіційні державні органи пофутболили звернення народних депутатів між собою, однак до цих пір як не підтвердили, так і не спростували вказаної інформації.
Однак не на користь мера грає той факт, що служив він у Північно-Кавказькому військовому окрузі Радянського Союзу, який згодом став військовим округом Збройних сил Російської Федерації. Звільнився зі служби Геннадій Труханов у 1992 році.
Мовчанка офіційних державних органів не є випадковою. Згідно ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»однією з підстав дострокового припинення повноважень міського голови є припинення його громадянства, яке відповідно до статтей 17, 19 Закону України «Про громадянство» можливе у разі добровільного набуття громадянином України громадянства іншої держави.
Отже підтвердження факту наявності у Геннадія Труханова громадянства інших держав, зокрема країни-агресора, матиме наслідком як припинення його повноважень міського голови, так і відповідальність посадових осіб, які під час збройної агресії допустили до управління стратегічним українським містом громадянина ворожої держави.
Дії міської влади на чолі з Геннадієм Трухановим vs. національна безпека та обороноздатність.
В жовтні 2017 року спалахнув скандал із захопленням земельної ділянки території військового аеродрому «Одеса-Шкільний». Командування Повітряних сил Збройних Сил України повідомило, що «в Одесі, близько 08.45, невідомі особи, близько 40 чоловік в балаклавах здійснили спробу рейдерського захоплення частини території війського обєкту, який є власністю Міністерства оброни України. Невідомі особи, які позиціонують себе як представники Торгово-розважального. центру 'CITI CENTER' частково демонтували огорожу військової частини А3571, та здійснили вивіз військового майна в невідомому напрямку".
Під час вказаних подій на місці була присутні поліція, яка за офіційною заявою Начальника ГУ НП в Одеській області «забезпечувала охорону громадського порядку», а фактично сприяла цьому захопленню.
У подальшому з'ясувалося, що вказана подія відбулася в інтересах ТОВ «Югтранс-термінал» (код ЄДРПОУ 35304198), про що стало відомо з прес-конференціїкерівника даного підприємства. Вказані дії підприємства своєрідно прокоментував і Геннадій Труханов на нараді 30 жовтня 2017 року в Одеській обласній державній адміністрації. Звертаючись до військових він сказав, що «одному помещерился захват» і «как офицер» відчитав їх та запевнив, що питання оформлення землі буде вирішене.
Однак виявилося, що в березні-квітні 2017 року без попереднього погодження Міністерства оборони України та опублікування проектів рішень, Одеською міською радою надано дозволи на розробку проектів землеустрою, а вже в липні 2017 року затверджені такі проекти та сформовані земельні ділянки за кадастровими номерами:
· 5110136900:51:001:0082 (площа 30,0000 га) — для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку;
· 5110136900:51:001:0083 (площа 20,0000 га) — для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;
· 5110136900:51:002:0030 (площа 17,0000 га) — для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови;
· 5110136900:51:001:0085 (площа 18,0000 га) — для збереження та використання земель природно-заповідного фонду;
· 5110136900:51:001:0084 (площа 8,5000 га) — для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Таким чином, величезний шматок землі під діючим аеродромом «Одеса-Шкільний» (який є аеродромом спільного використання Міністерства оборони та Державної авіаційної служби, а також використовується Державною прикордонною службою) фактично вже виділений під житлову та громадську забудову.
Незадовго до подій на землях військового аеродрому Одеська міська рада прийняла рішення про розробку детального плану території в межах проспекту Небесної Сотні (стара назва — Маршала Жукова), Шкільного аеродрому, вулиці Проектної 23 (Північ-Південь), вулиці Інглезі (стара назва — 25-ї Чапаївської дивізії) у м. Одесі. Одним з інвесторів розробки ДПТ виступає те саме ТОВ «Югтранс-термінал», а також Будівельна компанія «Будова», яку пов'язують з бізнес-партнерами Одеського мера.
Як вбачається зі змісту проекту ДПТ вищезазначена територія аеродрому відходить під житлову забудову (рожевим кольором позначена житлова зона).
Також в серпні 2017 року головний редактор журналу «Громадське слідство» Григорій Козьма у власному блозі описував вищевказану проблему та опублікував мапу військових аеродромів з якої вбачається, що військовий аеродром «Одеса-Шкільний» є єдиним діючим аеродромом на кордоні з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою (ПМР), де дислокується військовий контингент Російської Федерації.
Вже у 2018 році на сайті Громадського слідства в опублікованому розслідуванні з'явилася інформація про те, що на території ПМР був відновлений військовий аеродром, що ставить під загрозу безпеку всього Південного регіону.
В даному випадку виникає логічне запитання: якщо в Одесі так багато вільних земель під забудову, чому Г. Труханов та міська рада взялися за виділення землі та допомогу інвесторам саме за рахунок земель єдиного діючого на кордоні з ПМР військового аеродрому?
Ще двома цікавими моментами є будівництво на межі з військовою частиною морської охорони і на відстані 100 метрів від Каботажної гавані порту (де базуються судна Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Державної прикордонної служби) офшором, пов'язаним з російським інвестором та намагання реалізувати схему з підприємством, пов'язаним з країною-агресором.
Однак очевидно, що навіть ці питання відходять на другий план порівняно з таким зухвалим захопленням земель аеродрому.
Далі буде...
