Напередодні Нового року й по сьогоднішній день, в Одесі почала розігруватися карта «пам'ятнику Катерині ІІ».
Окремі політики, зокрема «Опозиційний блок», оточення мера Одеси Геннадія Труханова та «активісти» проросійського толку в усі ЗМІ заговорили про «загрозу історичній спадщині міста» та «знесенню пам'ятника радикалами», фактично почала розгортатися істерія навколо можливого руйнування чи знесення пам'ятника з притаманною відповідному контингенту манерою перекручування фактів.
Хоча рішення суду по скасуванню актів міськради на підставі яких пам'ятник і зв'явився в Одесі, винесене ще в липні місяці 2017 року про нього різко згадали аж в грудні.
Також окремі засоби масової інформації почали тиражувати повідомлення про науковий круглий стіл, яке б за звичайних обставин пройшло би непомітно — http://www.memory.gov.ua/news/istoriki-zaproponuva...
Полягало воно в тому, що історики з провідних наукових установ — Інституту Історії Національної академії наук України, Українського інституту національної пам'яті, Українського товариства охорони пам'яток історії і культури та представник Одеського національного університету ім. І. Мечникова провели черговий круглий стіл за результатами якого вирішили , серед іншого, звернутися до Одеської міської ради з ПРОПОЗИЦІЄЮ виконати судові рішення щодо неправомірності встановлення пам'ятника Катерині ІІ в Одесі.
Користуючись вказаною новиною більшість захисників «матери земли Одесской» оминали тему судового рішення та зупинялись виключно на Українському інституті національної пам'яті.
Тут чимало багатообіцяючого:
- від «Опозиційного блоку» о «коварном замысле идиотов из Украинского института национальной памяти» та «завтра на том же месте установят бюст Бандеры или Шухевича?!» — https://www.facebook.com/giganovbogdan/posts/72978... та погрози щодо «сделать все для защиты» від Миколи Скорика —
- низка постів та навіть петиція https://petition.president.gov.ua/petition/42426 від незламного учасника Кулікового поля Моріса Ібрагіма — https://www.facebook.com/moris.ibragimі, якого «на гарячому» викривали на проведенні проросійських акцій, що фінансувались з-за кордону —
На самих акціях «на захист» пам'ятника з'явилися й інші особи, які є активними послідовниками ідей «Руского міра», зокрема член історико-топонімічної комісії Одеської міської ради Олег Губарь, який є частим гостем терористичних телеканалів «Ньюзфронт» та «Політнавігатор» —
- звичайна собі підтримка цієї теми терористичними та російськими ЗМІ з героїчними заголовками типу «Пусть меня убьют, но я выйду» — http://www.politnavigator.net/pust-menya-ubyut-no-...
- по-класиці презентація соціологічного опитування з сумарними результатами у 101 % в промерському прес-центрі "Odessit" — https://www.facebook.com/oleksandr.vinnytskyi1/pos...
27 грудня 2017 року нарешті стало ясно хто бенефіціар всієї цієї історії. Ним виявився Геннадій Труханов — https://www.facebook.com/gennadiytruhanov/posts/15... , який коментуючи ситуацію навколо пам'ятнику Катерині ІІ, в своєму пості гучно заявив про «очередную попытку всколыхнуть общество» та вказав, що не буде давати «оценку действиям тех, кто муссирует эту тему», бо «очевидно, что кому-то выгодно сталкивать людей лбами, повышать градус напряжённости в Одессе», але знову ж таки промовчав стосовно наявності судових рішень та не дав оцінку лояльним до себе телеканалам та виданням, які спільно з проросійськими елементами підігрівали тему «знесення пам'ятника».
Що стосується хронології та суті питання, то ще в далеких 2006-2007 роках Одеська міська рада та Державна служба з питань культурної спадщини Міністерства культури України прийняли низку рішень за якими на Митну площу було перенесено пам'ятник Потьомкінцям та на Катериненській площі в м. Одесі встановлено пам'ятник Катерині ІІ.
Того ж 2007 року Спілка громадських організацій «Асоціація козацьких товариств „Січ“ звернулася до судів з двома позовними заявами:
1. Окружний адміністративний суд м. Києва — до Державної служби з питань культурної спадщини Міністерства культури і туризму України про
- визнання нечинним та скасування Наказу № 9 від 17 квітня 2007 року „Про надання дозволу на переміщення пам'яток місцевого значення в м. Одеса“
- визнання нечинним та скасування дозволу на переміщення пам'яток місцевого значення № 9/24 від 18 квітня 2007 року у частині, що стосується пам'ятки „Потьомкінцям -нащадки“.
2. Приморський районний суд м. Одеси — до Одеської міської ради про:
- визнання нечинним і скасування рішення Одеської міської ради №97-V від 27 червня 2006 року „Про переміщення пам'ятника місцевого значення «Потьомкінцям-нащадки»
- визнання нечинним і скасування рішення Одеської міської ради №1401-V від 04 липня 2007 року «Про комплексну реставрацію та благоустрій Катерининської площі міста Одеси з відтворенням її історичного вигляду» у частині що стосується відтворення пам'ятника «Засновникам Одеси»
- зобов'язання Одеської міської ради повернути пам'ятник «Потьомкінцям нащадки» на його законне місце — Катерининську площу, яка носила раніше назву площі Потьомкінців
- визнати дії Одеської міської ради по відновленню об'єкту такими, що порушують права громадян України.
У подальшому 20 травня 2008 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав нечинними та скасував документи Мінкульту, які по суті і давали можливість перенести один пам'ятник та встановити інший — http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1874042
На підставі цього рішення після десятирічної судової тяганини 27 липня 2017 року свій вердикт виніс і Приморський районний суд м. Одеси — http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68321616, визнав нечинними та скасував рішення Одеської міської ради про перенесення пам'ятника Потьомкінцям та про відтворення пам'ятника Катерині ІІ.
З огляду на це вбачається, що суд прийшов до логічного висновку про скасування рішень ради, можливість втілення в життя яких була обумовлена прийняттям рішення та дозволу Мінкульту, які ще 9 років тому були визнані судом нечинними та скасовані.
Крім того, рішення судді Свяченої Ю.Б. було дуже влучним та дозволяє:
- залишити пам'ятник Потьокінцям на тому місці, де він розташований сьогодні.
- залишити на місці всі архітектурні та оздоблювальні рішення по Катерининській площі за виключенням самого пам'ятника Катерині ІІ, який не має бути «знесений» або «знищений», як багато хто сьогодні заявляє, а має бути аккуратно демонтований та перенесений в Музей ім. Блещунова на балансі якого практично всі його елементи і перебувають.
Здавалося би давно вирішене, в тому числі на рівні центральної — http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/184-19 та судової влади, питання знову стало предметом спекуляцій та інструментом розхитування ситуації в Одесі.
Цікаво й те, що як до наявності позитивних судових рішень так і до результатів круглого столу проукраїнські політичні сили та організації поставилися доволі спокійно — без будь-яких заяв про негайне приведення рішення до виконання або ж активізації роботи в цьому напрямку.
Вказана тема почала «муссироваться» та «сталкивать людей лбами» виключно міською владою, проросійськими силами та лояльними до них обох ЗМІ, і завершилася спробою підняти з колін рейтинг одеського мера, що з огляду на інші розкручені та прокоментовані ним резонансні провокації — https://www.facebook.com/gennadiytruhanov/posts/15..., можливо має на меті дестабілізувати обстановку в Одесі, що зазвичай використовується місцевою владою, коли на порядку денному стоїть великий дерибан або ж насуваються проблеми з Києва.
