Вчора відбулося третє в історії засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій – органу, що є майданчиком діалогу науковців (Науковий комітет) та урядовців (Адміністративний комітет).
Так, саме вчора вперше на моїй пам'яті в публічній площині підняли питання реорганізації деяких галузевих академій наук – оцінки їхньої діяльності, перетворення на ГО, та інтеграцію їхніх установ в НАН України.
Шокує? Так, але про все по порядку.
Спершу мою увагу привернули інформаційно-аналітичні матеріали, що роздавалися кожному учаснику засідання. Я, звісно, відомий скиглій фейсбука щодо зубожіння вітчизняної науки, однак навіть я був вражений.
Зацініть: у 2014 році наукові дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки (далі – ДіР) здійснювали 999 організацій, в 2018 – 950. Частка виконавців дослідницьких робіт до кількості зайнятого населення становила 0,54% (при цьому в Данії – 3,04%, Великій Британії – 2,29%, Кіпрі 0,87%, Болгарії та Польщі – 1,09 і 1,08% відповідно).
Кількість працівників, задіяних у виконанні досліджень у 2015 році 122504 (з них 90249 — дослідники), у 2018 – 88128 (57630).
Тидищ, так?
Більше чверті дослідників мають вік понад 60 років.
Фінансування? 0,47% від ВВП з усіх джерел та 0,17% від держави (в 2014 році – 0,6% та 0,25% відповідно). При цьому в країнах ЄС перша цифра становить від більше 3% для Швеції, Австрії, Данії чи Німеччини і до більше 0,5% у Румунії, Мальті, Кіпрі, Болгарії.
Далі йшла купа іншої сумної інформації про стан науки, дещо позитивна інформація про науково-технічну продукцію та її впровадження, публікаційну активність.
І отут починаються важливі речі: весь час понад 90% публікацій в країні видають науковці НАН та МОН. Найбільш продуктивним в НАН є Харківський фізико-технічний інститут, а в МОН – КНУ ім. Т. Шевченка.
(До речі, мені сподобалось, що в аналітиці чесно написано, що працівники установ МОН мають найбільше робіт в журналі «Актуальні проблеми економіки», який з тріском вилетів з науко метричної бази Scopus (АПЕ – це просто смітник. Оціночне судження)).
Згідно аналітики, за кількістю публікацій, які потрапили до 10% найбільш цитованих публікацій, і показником зваженого за галуззю знань впливу цитувань (Field-Weighted Citation Impact) НАН майже вдвічі обійшла КНУ, мій рідний Інститут фізики НАН України – 8-й. Хоча я не розумію, як вони те все вираховують, адже величезна кількість крутих науковців працюють у кількох установах одразу.
Головне те, що практично всю науку в країні роблять інститути НАН та інститути/університети МОН.
Далі почалося засідання Нацради, одним з безумовних плюсів якого було те, що вів його особисто Прем'єр-міністр Гончарук, якому не прийшло в голову десь в цей час перерізати червону стрічку, як це зробив його попередник Гройсман, відкриваючи дизель на Бориспіль.
Аж тут до трибуни вийшов Голова Наукового комітету Олексій Колежук і почав таке «ейсідісі»...
По-перше, він продовжив сумну аналітику роздаткових матеріалів: витрати на одного науковця в Україні 8800 доларів на рік – це 24% від витрат в Румунії,14% — у Польщі, 5% — у ЄС; у нас найнижча частка дослідників в Європі; застарілий парк обладнання; відтік молоді; неефективність управління наукою; імітація науки; розрив науки і промисловості і т.д., і т.п.
А далі він показав кілька слайдів.
НАН — то Національна академія наук, там 1,2 наукової публікації в рік на одного наукового працівника. НАМН — академія меднаук, 0,5. НААН — аграрних, 1,2. НАПН — педагогічних наук — 3,1. НАПрН — правових — 1,2. НАМ — академія мистецтв — 1,3. Наче непогано, аж поки не бачиш цифри кількості публікацій, що увійшли до міжнародних наукометричних баз Scopus та Web of Science. Коментарі зайві. Далі цікавіше:
На цьому слайді я навіть не знаю, що коментувати, хіба що ГРК – то головний розпорядник коштів.
А далі він висловив пропозицію Наукового комітету, що з тим всім робити, яка буквально шокувала присутніх, бо до цього моменту публічно на такому рівні це в голос не озвучував ніхто:
Тобто, ще раз.
Академії педагогічних наук, аграрних наук, правових наук та академія мистецтв перетворюються на громадські організації, а їхні реорганізовані після оцінки установи приєднуються до НАНУ. В самій НАН України також оцінка/реорганізація та ліквідація тих установ, що не змогли пройти атестацію на категорії А та Б (як на пальцях – круті та хороші).
Чесно кажучи, не знаю, чи є сенс описувати, що на засіданні доповідалось далі, адже весь фокус уваги присутніх сконцентрувався тільки на питанні реорганізації галузевих академій. Їхні очільники брали слово і намагалися аргументувати, що не треба поспішати і слід ще раз оцінити всі ризики, намагалися довести важливість існування своїх організацій, але мені здалося, що все було марно.
Щось мені підказує, що якщо нічого екстраординарного не трапиться, то «Аннушка вже пролила масло».
Врешті, Олексій Колежук розповів, що планується у найближчому майбутньому в реформі наукової сфери:
На засіданні виступала і Міністерка Ганна Новосад, яка розповідала про науку в ЗВО та плани реформування науки, і Голова Національного фонду досліджень Леонід Яценко, за результатами доповіді якого під час обговорення було з'ясовано, що Фонд має повноцінно запрацювати до 1 квітня 2020 року.
Якщо їхні презентації якимось чином окремо не викладе МОН, я обіцяю з часом під інфоприводи наводити звідти цікаві речі.
Як і обіцяю окремо викласти результати заслуховування Науковим комітетом звітів головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. Там оцінили не тільки науку в МОН, МОЗ, НАНУ, НААНУ, НАПрНУ, НАПНУ, НАМНУ, Академії мистецтв, а й науку в наукових установах Державного управління справами, Мінфіну, МВС, МЕРТ, Міненерго, Мінсоцполітики, Антимонопольного комітету, Мінагро, Мінеко, Мінмолодьспорті, Мінрегіонбуді, Держкомітеті радіо і телебачення, Мінюст і Мінкульті!
У нас в 27 місцях в країні робиться наука! В двадцяти семи!
Там такі висновки, що можна мліти цілий вечір.
Наприклад по НАПНУ:
«Загальний висновок: ефективність використання бюджетних коштів є низькою, якість наукової діяльності викликає серйозні сумніви. Рекомендація НК: якнайскоріше провести атестацію установ НАПНУ з обов'язковим залученням виключно зовнішніх, бажано закордонних, незалежних експертів, на основі результатів атестації розглянути питання про оптимізацію структури НАПНУ з акцентом на якість наукової продукції та уникнення дублювання функцій МОН, інших державних органів. На основі результатів атестації, розглянути питання про доцільність реорганізації окремих установ НАПНУ шляхом їхнього об'єднання або передачі функцій до спеціалізованих підрозділів МОН».
Вищенаведений абзац добре корелює з відомим дослідженням аналітичного центру CEDOS.
Що буде далі?
МОН призупиняє вже розпочату атестацію вишів, аби залучити іноземних експертів.
Буде створено купу робочих груп по реформі законодавства в науці, аби дерегулювати, дебюрократизувати та покращити управління всією сферою
Внесуть зміни в законодавство в плані створення можливості залучення іноземців до оцінки нашої наукової системи
Внесуть зміни для реформування академій.
Внесуть зміни для початку роботи Нацфонду.
Ну, і купа всього по-менше.
Як тільки Протокол з'явиться в мережі, я його тут розміщу.
Отакі справи.
Моє власне оціночне судження: щодо усього заявленого і того, як воно було озвучено, можливо, маємо початок відділення «хворого» від «здорового». Принаймні, мій оптимізм розділяє Юлія Безвершенко.
Але мушу зауважити дві речі, які вже напряму не стосуються засідання Нацради.
Зважаючи на закладений рівень фінансування науки на наступний рік, до кінця реформи точно доживуть не всі. В тій же НАН України в багатьох інститутах кілька років підряд через брак фінансування запроваджено 4-и і 3-денні робочі тижні. Ймовірно, що наступного року можемо підійти до рівня 3 і 2-денка.
Підкреслю, що імітаторам науки такий режим нічим не заважає, а нормальним вченим працювати в таких умовах є нестерпним.
Тому, звісно, озвучені реформи – то є добре.
Однак для кого вони будуть, врешті, здійснені, якщо всі хороші вчені або звільняться, або поїдуть геть?
Але переможемо.
P.S. Я вдячний МОН за оперативно надану потрібну мені інформацію (особливо Анні Торгоненко). Фото заставки теж потягнув з сайту МОН.
Також, власне, новина про вчорашнє засідання з'явилася на сайті МОН тут.
Повний відеозапис засідання — тут.
