Сьогодні відвідав онлайн засідання Національної Ради з питань розвитку науки і технологій і вирішив зробити дуже короткий нарис.
Для пересічних громадян — це найважливіший в країні майданчик, де провідні науковці з одного боку (Науковий комітет) зустрічаються з представниками уряду, міністрами, чиновниками (Адміністративний комітет) з іншого. Такий формат має як пришвидшувати вирішення проблем науки в Україні, так і більш чітко формулювати задачі вченим, аби їхня робота приносила користь державі.
В теорії такі зустрічі мали б відбуватися щоквартально, але реально проходять раз на рік.
Ба більше, головою Національної ради є прем'єр-міністр — в даному випадку пан Шмигаль. Його я не спостерігав, можливо він мав поважну причину, аби пропустити засідання. Принагідно нагадаю, що позапопередній прем'єр, що так вчиняв — Гройсман — замість засідання їздив відкривати дизель у Бориспіль, що наступного дня поламався. Цікаво, що було тут.
Чесно скажу, що найбільш цінною інформацією, винесенною мною із засідання були всілякі аналітичні записки та звіти робочих груп, що надсилалися учасникам зустрічі, а також кінцеве протокольне рішення.
Решта — це були доповіді міністра освіти і науки Шкарлета (я сам не вірю, що пишу це словосполучення) про стан науки в Україні, заступника міністра Кизими — про оновлення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, доповіді президентів Національної академії наук, аграрних, педагогічних, правових наук щодо реформування академій, доповіді голови Наукового комітету Олексія Колежука про те ж таки реформування академій, роботу Національного фонду досліджень, а також разом із Кизимою — про всілякі законодавчі зміни, аби науковцям в Україні працювалося легше.
Загальне враження і результат засідання у вигляді протоколу (про що нижче) — у мене нарікань не викликає. Справді.
Але є такі моменти:
1) Формат був збудований таким чином, що поставити незручні запитання було фактично неможливо. Все чітко регламентовано, обговорення — в самому кінці після всіх доповідей, коли часу вже немає.
2) Дуже різонув по вухах захват у доповіді президента академії педнаук пана Кременя від того, що, виявляється, за останні півроку внаслідок приходу в МОН фахових і відповідальних професіоналів, співпраця МОН і НАПН стала дуже продуктивною. На цьому моменті мене осяяла щира посмішка.
Знаю, всіх цікавить питання, про що ж говорив/читав з папірців Шкарлет.
Його доповідь була абсолютно притомною, підготовленою розумними людьми (тим самим діп-стейт, сформованим за останні роки в МОН і який поки тримається) — статистичні дані про те, в якій скрутній ситуації опинилася українська наука і які кроки робить МОН та інші владні структури, аби щось з цим вдіяти.
До речі, трохи цифр.
В рейтингу країн за глобальним індексом конкурентноспроможності Україна посідає 85 місце, що між Грузією та Молдовою. Така низька позиція спричинена низькою макростабільністю, кепськими фінансовою системою, охороною здоров'я, інституціями. Але, як не дивно, підпоказником «Інноваційний потенціал» (60 позиція) українські вчені тут державі сильно допомагають — бо нормально тримають планку за науковими публікаціями з індексом Гірша (50 місце) та якістю наукових установ (44 місце).
Далі знову сум. За одним з показників «Витрати на дослідження і розробки, % ВВП» – ми провалилися на 12 позицій — 67 місце проти 56 у 2019 р.
За глобальним інноваційним індексом маємо 45-те місце — між Польщею та Молдовою.
За індексом людського розвитку розташувалися вище Тунісу, але нижче Азербайджану.
За 10 років кількість дослідників в Україні скоротилася з 133,7 тисяч до 51,1, причому за останні 5 років ми просіли на 40 тисяч осіб.
Наукоємність ВВП у нас між Румунією і Північною Македонією, а державні видатки на науку 0,17% ВВП (проти 1,7%, як має бути).
Загалом, стандартні фрази, що все кепсько, але уряд докладає усіх зусилль.
Ще цікаві цифри побачив в доповіді голови Наукового комітету пана Колежука.
На цьому слайді Ви бачите, яка наука чи «наука» насправді робиться в Україні.
Але якщо глянути на «видимість» української науки у світі і хто робить найбільший внесок (як серед головних розпорядників бюджетних коштів ГРБК, так і серед галузей), то ситуація кардинально змінюється:
А люди ще дивуються, чому нормальні вчені воюють з плагіатом та імітацією науки: бо бюджетні кошти на таку «науку» витрачаються, тонни макулатури щороку продукуються, «науковці» отримують надбавки, однак в світі ці люди і їхні праці до науки жодного стосунку не мають (за окремими рідкими виключеннями).
Тепер — з головного про те, що вирішили:
- Законодавчо забезпечити заходи із реформування академій педагогічних і аграрних наук, враховуючи пропозиції робочої групи Національної ради (про це тре робити окремий допис, але загалом там інвентаризація майна, аудит діяльності установ та оптимізація). До 1 квітня 2021 року розробити план аналогічних заходів для академій правових та медичних наук та академії мистецтв.
- Реформування НАН здійснюватиметься самостійно з врахуванням тих само пропозицій робочої групи.
- В Україні скоро розроблять нові пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки.
- Рекомендувати Кабміну затвердити Наукову раду Національного фонду досліджень. Це означає, що Нацфонд скоро знову запрацює. Це прекрасно.
- Схвалити в цілому висновки та пропозиції Наукового комітету за підсумками проведеного в червні 2020 р. заслуховування звітів головних розпорядників бюджетних коштів (це теж варте окремого допису, бо там 36 сторінок).
- Продовжити діяльність робочих груп Нацради.
- Зробити все необхідне для забезпечення статусу Нацфонду досліджень, як головного розпорядника коштів (зараз він таким не є)
- Розглянути пропозиції робочих груп щодо засад присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань (це варте окремого допису), а також щодо створення системи стимулів для молодих учених (створення програми малих грантів, вирішити житлову проблему, переглянути принципи фінансування аспірантури тощо)
- Внести зміни в митний і податковий кодекс, аби наукова діяльність (себто закупівля реактивів, обладнання тощо) не обкладалася ввізним митом та податком на додану вартість.
- Рекомендувати уряду скасувати заборону на період дії карантину здійснення розпорядниками бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти. (ага, виявляється, уряд в грудні 2020 року таку штуку вигадав, чим, фактично, блокував провадження наукової діяльності).
Кожен з цих пунктів містить під собою товсті стоси паперів і в рамках цього допису я не вбачаю за реальне їх висвітлити.
Я маю сподівання, що якісь з цих документів будуть оприлюднені і я про це повідомлю Вас на своїй сторінці у фейсбуці чи тут, як і обов'язково повідомлю про оприлюдення офіційного протоколу засідання Нацради.
Тримайте ноги в теплі, а обличчя — в масках.
Переможемо.
P.S. Дякую усім причетним за можливість спостерігати засідання Нацради наживо. Сподіваюсь, не востаннє :)
