Цей пост є зверненням до друзів та знайомих, які продовжують орієнтуватися на інформаційну повістку дня Мордора. А не України та світу.
Зранку я прокинувся від тірьлінькання запитання у фейсбуці про аварію на ядерному об'єкті та викид Рутенію-106. Вже шоста людина за останні два дні мене про нього питає, двоє з них — журналісти, яким я порадив фахових експертів з радіаційної безпеки. Більше того, почув декілька разів, що наші науковці і ЗМІ чомусь мовчать.
Від сусідів почув про другий «Чорнобиль», «забруднення території», «влада приховує», «ми всі помремо».
Тут я мав би навести посилання на достовірний матеріал, що небезпеки немає (її дійсно немає), але набагато цікавіше озирнутися і впевнитися, що в основному наш український медіапростір та звичайні громадяни продовжують орієнтуватися на медіапростір Росії.
До чого тут це?
Дивіться, незрозуміла аварія із викидом Рутенію сталася ще наприкінці вересня. Вересня!!! Першими на сполох, як це було і з Чорнобилем — забили іноземці (компетентні органи з Франції, Німеччини, Італії, Норвегії, Швейцарії, Чехії, Польщі, Австрії).
8 жовтня (перше повідомлення з'явилося 29 вересня) вони випустили заяву про небезпеку і можливу аварію десь на Уралі.
9 жовтня, оскільки пересічні росіяни не шпрехають на дойчі і не читають німецькі сайти, Deutsche Welle випустила матеріал російською мовою з коротким описом ситуації з вказанням, що експерти вирахували зону аварії в районі Півдня Уралу. Мовляв, якщо їхня влада мовчить, то треба, щоб хоч люди знали. Надалі і аж по сьогодні DW різними мовами регулярно висвітлювало цю ситуацію.
Що тим часом в Україні?
6 жовтня на сайті Держпідприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» з'явилася інформація, що наші вчені зафіксували стрибок концентрації Рутенію, але відразу зауважили, що для українців небезпеки немає.
11 жовтня вийшов матеріал Держагенства з управління зоною відчуження, де сказано, що проблема десь є, але, знову ж таки, українці можуть спати спокійно. І це не ми 100%. (в кінці тексту я навожу посилання на фаховий детальний розбір ситуації українською мовою — з посиланнями, дозами, маршрутами руху тощо). В той же день почали з'являтися фахові думки науковців з Національної академії наук, наприклад, Івана Ковальця — тут.
Лінивий пошук по гуглу видає, що наші ЗМІ теж зреагували на цю інформацію. Ось приклад з видання Цензор.
І всі, як один, кажуть, що експерти підозрюють Росію.
(Окрім, звісно, видання Страна.юа, яке ніби теж вказує на Росію, але чомусь вирішило вставити фрази типу «В Европе уже начинают бить тревогу и косо смотрят в сторону Украины.» та «В Австрии подозревают, что радиация могла прийти из Украины или с юга России. Такую версию озвучил антиядерный эксперт Рейнхард Уригг.»
Мабуть, редакції дуже хотілося б, щоб рвонуло десь на території України, але ж ні, не вийшло).
Тобто, наші державні органи і ЗМІ спрацювали як належить — повідомили інформацію. Особисто я, коли почитав повідомлення від наших науковців з тих Центрів — абсолютно заспокоївся, бо немає жодної причини їм не довіряти.
Резюме: в Росії щось бабахнуло і загрожує їхнім громадянам в зоні аварії. Ми ж маємо жити далі і вирішувати свої проблеми.
Але для наших громадян, як виявилося, ситуація стала цікава чомусь саме зараз.
Чому? Давайте зазирнемо в Росію і подивимось, що відбувалося в тамтешньому медіапросторі з кінця вересня по нинішній момент.
«Обнаруженный 27-29 сентября французскими и немецкими специалистами выброс рутения-106, произошедший, очевидно, на юге Урала в конце сентября 2017 года, стал достоянием российской общественности только в конце ноября. И, как водится, мы узнали об этом благодаря публикациям в западных СМИ, основанным на данных мониторинга местных служб радиационного контроля. Разгоравшийся скандал тлел с начала октября и разгорелся только сейчас.»
І сама вкусняшка: «Стоит отметить, что еще 11 октября „Российская газета“ опубликовала сообщение Росатома, согласно которому в России выброса рутения-106 не было, на предприятиях Росатома радиоактивность в пределах нормы и соответствует естественному радиационному фону. Более того, газета со ссылкой на экспертов Росатома предположила, что следы рутения-106 ведут вовсе не на юг России, а в одну из стран на востоке Евросоюза, но мы не будем показывать на эту страну пальцем. „
Вони не хотіли тикати в сторону України пальцем, еге?
Я здивований, що цей рутеній не випав з української ракети чи з трусіков розіп'ятого мальчіка.
Почитайте цей сеанс прозріння росіян, там прекрасне все.
Єдино що звідти візьму — це карту потоків Рутенію територією Європи:
Внєзапно, як бачите, Україну майже не зачепило. Тобто, ні наші державні органи, ні ЗМІ (окрім одного), українцям не брехали. Сповістили вчасно. Прогрес? Безумовно.
Тим часом в Росії, як завжди, інформацію намагалися приховати. Впевнений, що щоденна мантра про «кругом врагі» зіграла злий жарт з росіянами і всі повідомлення західних експертів сприймалися у розрізі «нас хочуть принизити», «у олімпійців європейці позабирали золоті медалі», «ніякого радіоактивного забруднення немає, нашу державу хочуть дискредитувати, то все Україна».
І от тепер зауважу дивний збіг: тиша була в інформаційному просторі Росії і чомусь ця аварія особливо нікого не цікавила з пересічної громадськості в Україні.
Зараз їхня влада вимушено визнає, що щось таки було. Там сплеск інформаційної активності.
Що в Україні? Те саме.
(тут лунає фраза з тисячі матюків).
Друзі! Досить споживати вторинний інфопродукт від північного сусіда. У нас під боком потужні інформаційні потоки, що спираються чи можуть спертися на експертну фахову думку. Ви маєте змогу першими дізнаватися про все на світі, але, чомусь, продовжуєте озиратися на «старшого брата».
Ви бачите, що з часів СРСР в Росії не змінилося нічого. Життя їхніх громадян для держави там не варті нічого. Нуль.
І ще одне.
Шановні панове чиновники та депутати! Декілька разів від декількох з вас я чув «думки», що Україні не потрібні власні науковці. Мовляв, краще купувати готові технології та винаймати західних експертів.
На мої зауваження, що ця риторика нагадує теревені 4-річної давнини про «нам не потрібна власна Армія» — ви відповідали, що це не одне й те саме.
Тоді дивіться на цю маленьку, але дуже показову ситуацію. Скажіть, коли ви нарешті дорозженете ненависних вами розумних людей по закордонам, для таких ситуацій винайматимете закордонних експертів? Не задовбетеся? Вартість таких відряджень порахували? Платники податків це оцінять? Чи ми репоститемо інформацію від росіян?
Чи, може, дотовані виробники курей скажуть свою експертну думку? Чи «локомотив економіки» агросектор з дотаціями у 7,3 млрд. гривень?
Звісно, вся ця ситуація добра тим, що я можу порадити джерела, з яких Ви матимете змогу оперативно дізнаватися про всілякі навколорадіаційні новини. Окрім наведених вище сайтів державних центрів, особисто я слідкую за сторіночкою начальника групи радіаційно-екологіного моніторингу ДСП «Екоцентр» Дениса Вишневського. Хто він такий — добре написано тут.
Цікаво пише про Зону, радіацію, робить корисні репости. Наприклад, про те, як 14 листопада один ідіот намагався вивезти із Зони під сорочкою заражені гриби з перевищенням дози у 29 тисяч разів. Добре, що дядечку затримали. Так-так, якщо кияни вважають, що Чорнобильська аварія — далеко, і підприємливі ділки не годують Вас радіонуклідами — помиляєтесь. Про тріскотіння дозиметрів від грибів в Зоні — я коротко писав тут. Їжте, не обляпайтесь.
Або ж поширює суперські світлини з будівництва нового Саркофагу (тут).
Плюс тримайте абсолютно фаховий розбір ситуації з Рутеніем від науковців НАН України (знову ж, робота Івана Ковальця) для Державної інспекції ядерного регулювання України українською та англійською мовами: тут і тут.
Читайте та дотримуйтесь інформаційної гігієни.
Дуже прошу.
Переможемо.
