У такому типу дайджесті слідкуватиму за впровадженням в життя реформ наукової сфери України . На повноцінний науковий дайджест часу не вистачає. Тим більше, що слідкувати суто за науковцями вже можна і в науково-популярних виданнях та статтях . А от тримати руку на горлі пульсі чиновників, відповідальних за реформи науки — свята справа.
Коротко про невеличку перемогу, яка сталася сьогодні.
Уряд ухвалив постанову, згідно з якою в країні нарешті має з'явитися Національна рада з питань розвитку науки і технологій.
Це ключовий етап реформ науки в Україні (відповідно до Закону про наукову та науково-технічну діяльність), тому спробую простими словами пояснити, що сі сталося.
Дивіться, основна претензія української влади та платників податків до науковців України — це непрозорий розподіл коштів, що витрачаються на проведення досліджень.
Так-так.
Незрозуміло, що ті науковці там взагалі роблять, так ще й неясно, як вони кошти витрачають.
А як послухати Петра Олексійовича про «величезні мільярди коштів з державного бюджету», що виділяються на науку, може скластися враження, що хіміки підпалюють газові пальники стодоларовими банкнотами, а особисто я замість підкладок слюди із напиленням плівки золота товщиною в 150 нанометрів (1 нанометр — 1 мільярдна частина метра) використовую в експериментах золоті зливки 999 проби.
Реально ж це більше нагадує ситуацію, коли жебраку дали кусень хліба і уважно слідкують, чи він його з'їсть, чи поналіплює коників.
Але якщо не зважати на обсяги фінансування, процедура розподілу фінансів дійсно має бути прозорою. Бо як кошти колись з'являться, і громадськість, і науковці, і чиновники мають бути впевнені, що кожна копійка пішла за призначенням.
Тому в новому Законі було прописано і активною науковою громадськістю підтримана ідея створення Національно фонду досліджень України. Це така скарбничка, куди держава та приватні інвестори (нарешті! бо нинішня система цього реально не дозволяє) можуть покласти грошики, а вони у зрозумілому конкурсному відборі будуть розподілятися між дослідниками у вигляді грантів. Суто на дослідження.
В дечому ця система має нагадувати Прозорро: є проблема, є конкурс, є колективи науковців, які пропонують її вирішення, найкращі перемагають.
Так от.
Щоб уся Нацфонд запрацював, треба створити структуру, яка:
1) компетентно розтлумачить чиновникам, куди Уряд має спрямувати зусилля в науці сьогодні, завтра, післязавтра, щоб ми таки припинили бути аграрною наддержавою (по суті, це і є окреслення проблем, які треба вирішувати);
2) сприятиме інтеграції українських науковців в європейський дослідницький простір;
3) виступить експертом в оцінці наукових досліджень;
4) ґрунтовно розповість Уряду, скільки коштів потрібно на гранти, а скільки на базове фінансування (еге ж, окрім грантового завжди є базове фінансування. І неможливо отримати той же європейський грант на дослідження, якщо європейці не впевнені, що у Вас у лабораторії є світло та вода);
5) сприятиме комерціалізації наукових розробок;
6) інше бла-бла-бла, яке треба буде реалізувати і з яким Ви можете самостійно ознайомитись в Законі.
Так оця структура і є Національною радою з питань розвитку науки і технологій, постанову про яку ухвалив Кабмін.
Насправді, Уряд це мав зробити ще минулого року і Нацфонд досліджень мав би запрацювати вже з 1 січня 2017 року... Проте цього чомусь не сталося.
Чи-то в Уряді розуміли, що створення Нацфонду вимагатиме наповнення його реальними коштами, а не 3200 гривнями на папері.
Чи-то Гройсман вчитався, що Головою цієї ради має бути ... Прем'єр-міністр. Тобто, як тільки Нацрада запрацює, вже не можна буде публічно скиглити про те, що академіки витрачають кошти на ремонти кабінетів, а не на науку, і в такому випадку уся повнота відповідальності споглядання за жебраком та кониками лягає повністю на нього.
Тим-не-менш, «спасіба партіі», що нарешті Постанова є.
Які подальші кроки?
Вже створений Ідентифікаційний комітет (про який я писав десь тут; що складається з 6 крутезних іноземних науковців та 3 наших) має провести конкурс на створення Наукового комітету Нацради (24 крутих науковці, які не обіймають жодних керівних посад в науці), а Кабмін зі свого боку має сформувати Адміністративний комітет (24 чиновники від влади та науки). Така структура має забезпечити ефективну взаємодію виконавчої влади та науки.
Ну, а далі всі ці 48 душ спостерігатимуть один за одним, за хлібом, кониками, науковцями, 1,7% ВВП на науку з 2020 року і т.п.
Сподіваюсь, що до запуску Нацфонду в країні ще лишаться науковці і мені буде про що писати :)
А поки все.
Слава Лептонному Богу.
Будемо на зв'язку.
P.S. Останній повний Типу дайджест https://site.ua/anton.senenko/5587-tipu-daydjest-1...
