Не так давно, майже після річної перерви, зʼїзд суддів таки зміг обрати вісьмох  членів вищої ради правосуддя, чим розблокував роботу останньої. На думку більшості експертів залишилось розблокувати роботу вищої кваліфікаційної комісії суддів і вуаля — судова реформа проведена.  Бо судова гілка відновила свою функціональну цілісність. Ну, майже. 

Але, як зазначають експерти, на цьому всі гарні новини й закінчуються. Адже мінімум до семи з восьми делегованих осіб є серйозні питання. Одні відвідували московію та окупований Крим, інші приховували факти ДТП, треті приховували власність, не вказуючи відповідну інформацію у деклараціях і т. д. Пан Шабунін, голова ЦПК, судячи з публічних інтервʼю впевнений, що це прямо призведе до покриття ВРП подібних правопорушень. Відповідно, з такими підходами принципового оновлення суддівського апарату не відбудеться. 

Новобраний голова ВРП Григорій Усік зауважив, що не має жодних сумнівів у доброчесності й професіоналізмі суддів, обраних до його органу. Мовляв, як ми можемо поставити під сумнів думку іноземних експертів у етичній раді, що здійснювала відбір. І дійсно, до професіоналізму суддів питань немає. Найбільші запитання в експертів є саме до їх правопорушень та політичних поглядів, які так чи інакше відображаються у судовій діяльності.  

Однак голова ВРП фіксує ту саму проблему, що і більшість експертів та громадян, — недовіру до суду і сприйняття його, як карного органу. Однак її основою вбачає у недостатньому та викривленому висвітленні судових процесів (а тут основою є позиція експертного та політичного середовищ, а як наслідок — ЗМІ) недоукомплектуванні суддівського корпусу та апарату судів, малому фінансуванні. Крім зазначеного, він вважає роботу судів прямим продовженням роботи правоохоронних органів, прокуратури, адвокатури. І їхня неякісна робота, на його думку, призводить до судових рішень, які обурюють суспільство. От і всі проблеми суду. 

Вже на базі цих суджень, можна зробити висновок, що система комплексно змінюватись не збирається. На додаток, на думку експертів, всередині судової системи замало агентів змін, аби спробувати змінити систему зсередини. Крім того, є цілий комплекс проблем, повʼязаних з конституційним судом. Адже остання редакція закону прямо узалежнює  обрання членів Конституційного Суду від бажань ОП. До речі, Венеціанська комісія вимагає від України зміни цього підходу, що є одним з семи критеріїв для нас на шляху до членства у ЄС.

Сприйняття судів як карного апарату громадянами є лише наслідком іншої проблеми. А саме — не сприйняття суддів як складової громади, району та держави. І дійсно, важко сприймати «своєю» особу, що є чужою тобі за походженням, а головне — за ідеологічними та політичними поглядами. На додаток, важко сприймати за свого ту особу, яка є елементом закритої корпорації зі своїми правилами, де ледь не єдиною запорукою твого виживання є необхідність сподобатися Вищій Раді Правосуддя, або мати потужних покровителів від Президента. Та й бути агентом змін у системі, яка повністю законсервована, теж практично неможливо. При цьому необхідно зрозуміти, що така корпоративна система сама собою передбачає боротьбу за кожного свого представника, аби зберегти загальний авторитет та недоторканість перед іншими гілками влади. 

Змінити таку систему неможливо зсередини. І поки всі спроби змінити її ззовні, якщо не враховувати антикорупційні органи, були повʼязані з реорганізацією судів та перетасовуванням суддівського корпусу. Та це не дає змогу подолати прірву несприйняття людьми судів. Аби зробити це швидко, необхідно, як би це дивно не звучало, узалежнити суддів перед громадянами через один з найпростіших механізмів, що придумало людство, — вибори. 

Здатність обирати своїх місцевих суддів має також супроводжуватися сильною зміною самих судів — критеріями відбору, фінансуванням громадами, обмеженими термінами перебування, відповідальністю за свої життєві та політичні погляди. Це один з найшвидших способів залучити туди агентів змін та громадськість, які зруйнують радянський рудимент зсередини. Очевидно, що подібну масштабну реформу неможливо здійснити під час війни. Та ми маємо бути свідомими того, що для швидких змін після нашої перемоги, її необхідно вже напрацьовувати. 

П.С. Разом з Be with Ukraine / Будь з Україною ми продовжуємо збирати на 20 рацій Motorola 4800 для підрозділів 95-тої бригади. Вже зібрано 234500 грн. Та треба ще 445500 грн. І нам дуже треба ваша допомога!

Монобанка для збору за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/5CmKPCUPSd

Офіційний рахунок нашої благодійної організації: ПриватБанк, UAH, IBAN — UA293052990000026009015031466

Решту реквізитів можна знайти на нашому сайті: https://www.bewithukraine.com.ua/donate/

Спільними кроками до перемоги!