Історія з Леопардами нагадує дитячу гру у гарячу картоплю

Поляки зробили дуже сміливу заяву, що нададуть нам роту танків Leopard. Шольц, як і німецькі еліти, скоріш за все, кусають лікті. Бо стало зрозуміло, що після легких танків Макрона, тут пасти задніх вже не можна. Адже це все складна гра за лідерство у Європі.

Але Дуда зробив заяву з невеличким зауваженням – танки будуть передані, але в рамках загальної допомоги міжнародної коаліції. До речі, Фінляндія теж готова надати Україні Леопарди й теж в рамках загальної допомоги міжнародної допомоги. Цілком вірогідно, що Великобританія передасть свої важкі танки Challenger також в рамках загальної допомоги міжнародної коаліції.

Всі ці заяви вкрай важливі, оскільки є проявами міжнародного тиску. І не лише на Шольца. Був би він останнім, хто не визначився, – не опирався б. Це тиск й на того, хто ще не заявив своєї явної позиції – США. Він здійснюється поспіхом, адже наступне засідання групи Рамштайну вже 20 січня.

США не дуже квапляться. І для них тут доволі принципове питання — за якої температури й з якою швидкістю треба «варити» московських жаб. Якщо ще у 22 році вони очолювали консенсусну історію, що робити це треба повільно, то зараз формується новий порядок речей. Оскільки мова саме про вільний демократичний світ, де виборці тиснуть на своїх обранців, політики почали грати у свою звичайну політичну гру, але під новим соусом — хто тут здійснить найбільший і найпотужніший вклад у перемогу України. Що звісно призводить до непропорційного підвищення температури у котлі.

Але тут прослідковується і ще один процес — формування міжнародної коаліції. Здавалося б, що зустрічі у Рамштайні і є тією міжнародною коаліцією. Однак, дотепер вони носили не більш ніж дорадчо-консультативний характер, де оголошувалось, що може надати та чи інша країна на добровільних засадах. Дискусія про міжнародну коаліцію, а головне — про рішення міжнародної коаліції в наданні танків — свідчить про широку дискусію стосовно модифікації клубу у Рамштайні.

Шольц свого часу заявляв, що ЄС пора змінитися і рішення там мають прийматися не консенсусно, а хоча б двома третинами, для початку. І вони мають бути обовʼязковими для інших країн. Так-от коаліція у Рамштайні обговорює поміж собою те саме. Якщо більшість там вирішила, що танки мають надаватися, то Німеччина і США мають поступитися і почати поставляти зброю. І це може бути доволі фундаментальна для нас зміна, що прискорить надання допомоги Україні, а отже – і нашу перемогу.