У грудні 2021 року спікер Ради Руслан Стефанчук повідомив, що невдовзі ВР може розглянути законопроект про множинне громадянство. Він мав на увазі цілий пакет з чотирьох законопроектів, які вніс до парламенту президент Володимир Зеленський. Тексти цих законопроектів доступні за посиланням:

https://www.sanctionsmonitoring.com/2021/12/17/spiker-rady-vr-mozhe-rozghlianuty-zakonoproekt-pro-mnozhynne-hromadianstvo/

Президент запропонував ці закони після того, як відвідав українські діаспори у Сполучених Штатах. Протягом візиту, він пообіцяв надати українське громадянство там українцям, що живуть за межами України.

«Таким чином ми врегулюємо питання щодо подвійного громадянства. Цінність громадянства України має зростати: український паспорт має бути запорукою вільного та безпечного пересування світом, а українець повинен відчувати себе захищеним у якійсь країні та знати, що на варті його прав та інтересів стоїть його держава», – пояснював Зеленський.

В Україні таку обіцянку сприйняли як передвиборчу маніпуляцію. Не є таємницею, що на початку 2022 року Офіс президента готувався до позачергових виборів до парламенту. На то була низка причин, серед яких головна — спроба залишити Володимира Зеленського на другий президентський строк та надати йому потужну фракцію у Верховній Раді.

Оскільки рейтинги президентської партії невпинно падали, за твердженням багатьох політологів, треба було встигнути позбавитися «Слуг народу» та сформувати іншу пропрезидентську політичну силу. Але завдання було непростим через те, що повторити успіх з монокоаліцією у парламенті навряд чи вдалося би. Тому потрібні були нові механізми отримання додаткових голосів виборців. Зокрема, серед таких інструментів розглядали проведення електронного перепису населення (замість традиційного), отримання контролю над медійним полем через закон «Про медіа» та власне надання громадянства закордонним українцям. Вдячні закордонні українці могли проголосувати та віддати свої голоси за, звичайно, Порошенка. Жарт.

КОНСТИТУЦІЯ

Головною проблемою з громадянством в Україні є дуже вільне тлумачення цих норм.

Конституція фіксує три головні постулати щодо українського громадянства:

- В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом (ст.4)
- громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство (ст. 25).
- громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі (та сама ст.25).

Проте, пункт 4 Конституції вже багато десятиліть трактують так, що не може бути громадянства України та адміністративних одиниць. «Офіційної статистики про кількість осіб, які мають подвійне громадянство, немає і не може бути, бо це інформація, якою громадянин володіє сам і не має наміру її оприлюднювати», — казала у 2011 році перша заступниця голови департаменту паспортної роботи і громадянства Державній міграційній службі.

Навіть брати на роботу могли громадян з подвійним громадянством. Мовляв, в нас є лише графа «чи є ви громадянином України?» Відповідай «так» — і отримуй посаду.

Це виглядає як спотворення прямої норми Конституції. Гадаю, воно відбулося через те, що від початку незалежності можновладці, заможні та навіть пересічні українці типово намагалися отримати друге громадянство: Росії, Ізраїлю, Угорщини, Кіпру, Іспанії, Британії тощо. До оголошення безвізу (після Євромайдану) українське громадянство надавало дуже обмежені можливості, зокрема щодо відкриття рахунків та навчання у Європі. Також український паспорт вимагав отримання великої кількості віз на в'їзд до інших країн. Тож люди знайшли стихійний вихід з ситуації, при цьому вигадавши особливе, спотворене розуміння начебто зрозумілої норми Конституції.

Спроба змінити стан речей була за часів президента Ющенка, але вона була невделою. За часів президента Януковича, офіційні посади в Україні вже займали громадяни Росії (зокрема, міністрами оборони були громадяни РФ Саламатін та Лєбєдєв).

А президент Порошенко вже жонглював громадянством як хотів. Спочатку надав Михайлу Саакашвілі громадянство України, а потім забрав, поки той був у США. В порушення закону надав громадянство України посадовцям, що мали офіційне інше громадянство: зокрема, Наталії Яресько, Уляні Супрун, Айварасу Абромавічусу.

Зеленський продовжив традицію Порошенка. Зокрема, він теж надавав громадянство України громадянам інших держав.

Обидва президенти, зокрема, прямо порушували статтю 25 Конституції. Порошенко позбавив громадянства України нардепа Андрія Артеменка та політичного авантюриста Сашу Боровика.

Зеленський позбавив громадянства цілу купу осіб, серед яких особливо помітні Вадим Альперін, Вадим Рабінович, Ігор Коломойський та Геннадій Корбан.

Зокрема, обидва не позбавляли громадянства (це прямо забороняє Конституція), а «зупиняли» громадянство. Цей термін вперше з'явився у законі «Про громадянство України», і дозволяв вдатися до юридичних маніпуляцій. Аби бути чесними остаточно, Конституційний суд ніколи не визнавав це порушенням Конституції, що є свідченням вад у роботі такої поважної інституції.

Повертаючись до зими 2021 року, жоден з проектів Зеленського не пропонував змінити чи внести уточнення до Конституції. Це підтвердили власне «Слуги народу».

Натомість, президент пропонував змінити деякі закони, що працюють на виконання норм Конституції.

Отже, потенційно, хаос у сфері громадянства нікуди б не зник.

(далі буде)

Першоджерело за посиланням