Заступник директора Фонду гарантування вкладів Оленчик таки був правий. Останні місяці системно знищують репутацію Фонду гарантування.
Про це заявляла також директор фонду Світлана Рекрут.
Хто це робить, достеменно невідомо. Серед усього іншого, від цього виграють колишні власники двох ліквідованих банків — «Конкорду» та «Айбоксу»: сестри Сосєдки та подружжя Шевцових. Їхні банки останні, хто потрапив до Фонду, отже, в них ситуація найгарячіша. Зокрема, йдеться про 7 мільярдів штрафів, які Податкова нарахувала через так званий «міскодинг».
Що сказати? Атаки на Фонд гарантування були і до цього. Більше ста банків потрапили до Фонду гарантування після 2014 року, і щоразу майже та сама ситуація. Зрозуміти власників можна. Фонд гарантування розпродає майно ліквідованих банків та висуває зустрічні позови власникам на мільйони та навіть мільярди. Майже щоразу у банках знаходять «мертві» активи — зазвичай кредити, які були видані власникам цих же банків. Звісно, що надані кредити, майже усі – беззаставні, ніхто не збирався повертати, тож тепер вони продаються з аукціонів «Прозорро.Продажі» за скільки візьмуть. Недоотримана різниця виставляється як рахунок вже власникам, і це може погано для них закінчитися (дивіться кейс «Платинум Банку», за яким першу заступницю НБУ Катерину Рожкову та ії екс-колег суд змусив гасити сотні мільйонів).
Якби ФГВФО таке не робив, то претензії вже були б до нього. Ну звісно, що навколо цього виникають війни, де власники вважають ошуканими себе, а Фонд гарантування — себе.
Але я хочу звернути увагу усіх ошуканих власників (так, власників, а не вкладників) на інше. Буквально щоразу, коли ліквідувався банк, я дивувався одній речі. Чому врешті решт в усьому винний виключно Фонд гарантування? Так, він робить брудну роботу, але чому усі забули, з чого почалося? Починалося усе з рішень Національного Банку.
Я нагадаю щодо «Конкорду» та «Айбоксу». Трохи більше року відбувся переділ ринку гральних послуг з обертом у сотні мільярдів на рік. З ринку викинули найбільшого гравця «ПаріМатч», а паралельно передали потоки від обслуговування грального бізнесу від одних банків до інших. Саме тоді була народжена історія про «міскодинг» — про те, що платежі від грального бізнесу проводилися як платежі за іншими операціями. Зокрема, як продаж послуг тисячами приватних підприємців.
У переділі брали участь народні депутати (зокрема, панове Гетманцев та Залізняк), СНБО та Національний Банк. За їхніми спинами напевно стояв нещодавно арештований за корупцію борець з економічною злочинністю СБУ Артем Шило, а за його спиною напевно що стояв пан Татаров.
Що отримали від цього організатори? По-перше, лідерами ринку стали інші гравці — можливо, не чужі. По-друге, у зловживаннях звинуватили дев'ять банків, з яких публічно назвали лише три: державний «Укргаз», а також «Айбокс» та «Конкорд». У першому «збили» старого керівника та поставили нового, лояльного до голови НБУ Андрія Пишного. Останні два банки просто ліквідували, мабуть, із виховною метою. Почитайте мотивувальну частину:
Березень 2023: «Айбокс». Офіційно — за «систематичні порушення Банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Неофіційно — через обслуговування грального бізнесу.
Серпень 2023: «Конкорд». Офіційно — за «систематичні порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Неофіційно — через обслуговування грального бізнесу.
Решта шість банків, напевно, домовились із НБУ.
Що стояло насправді за цими формулюваннями НБУ? Якщо усе було так серйозно, чи міг НБУ про це «не знати»? Пригадую, як до 2014 року Національний банк системно «не помічав» кредити інсайдерам та решту порушень. Співробітники нагляду та керівництво НБУ не просто знали усі ці речі. За численними відгуками власників банків, вони регулярно передавали «лікарняні» за поганий зір, поганий слух, погану координацію рухів чиновників. Скажімо так, то була національна модель українського банкінгу епохи первинного накопичення капіталу. Так функціонували усі, від найбільшого «Привату» до маленьких банків, що обслуговували потоки невеликих бізнес-груп.
Або, якщо такі звинувачення були просто вигадані, аби виправдати переділ ринку, — чому така тиша стоїть навколо керівників НБУ? Адже звинувачення у відмиванні, а тим більше у фінансуванні тероризму — це щонайменше удар по гідності власників та співробітників банків. Як на мене, там було не так.
Як ви можете здогадатися, за результатами переділу потоки у сотні мільярдів не могли просто зникнути. Вони напевно перейшли до інших банків. До яких? Розповідали про нечужий Пишному «Ощад», зокрема. Але то не точно.
Хто обслуговує потоки грального бізнесу зараз — мені невідомо. Чи зник так званий «міскодинг», я теж не знаю. Не здивуюся, якщо цим прапором знову махатимуть у публічному просторі.
Більше року панове Гетманцев, Залізняк та Пишний годували нас новинами, що гральний ринок тепер прозорий та керований. Суспільству як перемогу дали збільшення податків від грального бізнесу. І на тому дякуємо.
Аж ось у листопаді 2023 виявилося — ринок знову геть не прозорий та геть не керований. Податкова нарахувала недосплату податків за 2023 рік на суму 52 млрд грн!
Просто зараз відбувається черговий переділ. Ті самі депутати знов розповідають, що треба реформувати галузь. Підозрюю, що арешт Артема Шила та ліквідація КРАІЛ (комісії з нагляду за гральним бізнесом) є складовими нового переділу. Чи буде виявлено «міскодинг» цього разу — подивимось. Було б логічно, бо якось же Податкова нарахувала ті 52 мільярди. І куди дивився НБУ?
Повернуся до «Конкорду» та «Айбоксу». Наразі вони мають конфлікт з Фондом через податки. Тобто, ФГВФО буде продавати активи — і гасити цю суму до бюджету. Власне, 550 млн грн з 7 млрд, нарахованих Айбоксу, вже перераховані. З точки зору закону, усе відбувається як має відбуватися.
Але з огляду на усе, що сказане вище, уся ситуація виглядає дещо інакше.
Чи був «міскодинг»? Наразі його легалізовано, і ми маємо казати: так, був.
Але є велика різниця між тим, що ми думаємо — і тим, що було насправді. Нагадаю: до того, як це слово щойно з'явилося на теренах українських ЗМІ, ніхто його не чув. Це такий собі «новояз», який вигадали панове Гетманцев та Залізняк під впливом, мабуть, панів Шила та Татарова.
Цілком можливо, що «міскодинг» вигадано, а винних просто призначили. Зокрема, винними призначили «Укргаз», «Конкорд» та «Айбокс». Але я нагадаю, що відтоді «міскодинг» легалізували численними рішеннями офіційної влади, а додатково — численними інтерв'ю.
Власне я дуже привітав би зусилля колишніх власників ліквідованих банків, зокрема «Конкорду» та «Айбоксу», у викритті авторів того переділу ринку. Вони напевно знають, хто стояв за рішеннями СНБО та НБУ, хто вигадав «міскодинг» та «русскій слєд», хто запровадив санкції та ліквідував два банки. А головне, який зиск від цього отримали безпосередні автори переділу.
Це було б щонайменше справедливо. Зараз — коли з власників «Конкорду» та «Айбоксу» вимагають 7 мільярдів, а вони хочуть, аби з них не вимагали 7 мільярдів, — це глухий кут. Це ситуація, де колишні власники можуть знищити репутацію окремих людей, але все одно програють державній машині.
Але ті, хто насправді створив цю проблему, залишаться поза увагою, та навіть їдять попкорн, із цікавістю спостерігаючи за двобоєм. Дуже хотілося б побачити саме їхні прізвища та фото у публічному просторі.
