Росія активно просуває тему втрати легітимності президентом України Володимиром Зеленським через відмову від проведення чергових виборів. Цей наратив останнім часом ширився настільки активно, що відповідь влади себе чекати не змусила — Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у інтерв'ю «Суспільне новини» заявив, що наратив Російської Федерації про начебто нелегітимність Президента України Володимир Зеленського із травня поточного року не має під собою жодних юридичних підстав.

Нагадаємо, що згідно з термінами встановленими Конституцією України, перший тур президентських виборів в Україні повинен був бути проведений 31 березня 2024 року. Але воєнний стан, запроваджений після початку повномасштабного вторгнення Україною по всій підконтрольній території, став підставою відтерміннування, тому, за повідоленнями колишнього Секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Олексія Данілова, що вибори відбудуться одразу після завершення воєнного стану.

Конституція прямо не забороняє проводити президентські вибори в умовах воєнного стану, але в ній також зазначено, що президент повинен продовжувати виконувати свої обов'язки до обрання наступника (стаття 108) і що президентські повноваження тривають п'ять років (стаття 103).

Але поширення цього наративу саме РФ дозволяє владі ставитися до проблеми як до чергового ІПСО, про що Зеленський повідомив під час пресконференції на Форумі «Україна. Рік 2024» 25 лютого:

«[Заяви про нелегітимність Зеленського] — це не думка західних партнерів або когось всередині України. Це наратив і програма Російської Федерації. Відповідні документи мають всі розвідки „Великої сімки.“ (...) Є документи, які це підтверджують. (...) У документах навіть прописані суми грошей, які виділяються тим чи іншим інституціям, щоб цю тему порушували».

Скептично до проведення виборів в умовах війни скептично ставляться і самі українці — понад 60% респондентів, відповідно до результатів жовтневого опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), виступають за проведення виборів лише після завершення війни. Але такий консенсус не означає, що повноваження Володимира Зеленського було продовжено автоматично.

Звісно, ефективне реагування на політично-змотивовані заяви ворогу мають бути швидкими і влучними, але Україна робить помилку, опускаючи дійсно важливий юридичний вимір цього питання.

Офіс президента не має права самостійно вирішувати питання продовження повноважень глави держави. Цей процес не може ґрунтуватися на власному трактуванні норм Конституції, яке може з'явитися в соціальних мережах від окремих посадових осіб або політиків, не маючих на це відповідних повноважень.

Механізм вирішення питання продовження повноважень повинен відповідати як букві, так і духу Конституції України. Навіть якщо об'єктивні обставини унеможливлюють проведення виборів президента, це не може стати підставою для порушення законодавства.

Відмова Офісу президента від використання легального механізму продовження повноважень призводить до втрати законності, що неминуче підриває фундамент легітимності не лише в очах громадян, але й міжнародних партнерів. Практично будь-яке рішення, прийняте президентом після закінчення його терміну повноважень, тепер може бути піддане сумнівам, включаючи його підпис під можливою мирною угодою. Не можна допускати, щоб вороги України використовували це проти неї.

Яким був би правильний вихід із ситуації? Процедура продовження повноважень президента мала бути оформлена відповідно до Конституції України. У ситуації, коли неможливо провести вибори, єдиним найвищим представницьким органом у нашій державі продовжує залишатися Верховна Рада. Саме парламент має конституційні повноваження та можливості унормувати питання легітимності виконання повноважень президентом України за межами конституційного терміну, на який його було обрано. Тобто Верховна Рада мала ухвалити відповідні рішення — ще до того, як вибори де-факто були відтерміновані. Однак влада та парламентська більшість не подбали про це і не запустили відповідних процедур. Тепер з їхньої провини легітимність президента може піддаватися сумніву зовнішніми та внутрішніми ворогами.

Яким шляхом можна вирішити цю ситуацію? Ураховуючи, що терміни вже пропущено, залишається єдиний орган, який, відповідно до Конституції, має право легітимізувати статус-кво — Конституційний Суд. Саме він повинен визначити, яким чином юридично оформити продовження повноважень президента.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року N 2136-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 35, стор. 6, ст. 376) суб'єктами права на конституційне подання є:

- Президент України;
- не менш як сорок п'ять народних депутатів України (відкликання підпису під конституційним зверненням не має юридичних наслідків);
- Верховний Суд України;
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 105 Конституції України, звання президента України залишається за президентом на протязі його життя, якщо президент не був усунений з посади шляхом імпічменту. Це означає, що навіть Леонід Кучма або, наприклад, Петро Порошенко можуть зробити таке подання.

Хтось має взяти на себе відповідальність за повернення ситуації у правове поле, якщо влада робити це з якихось причин відмовляється. Щоб уникнути подальших спекуляцій і зберегти легітимність української державності, необхідно провести процедуру продовження повноважень президента у відповідності з Конституцією. Варто звернутися до Конституційного суду України з метою визначення юридичних шляхів оформлення цього процесу. Таким чином буде забезпечена як законність, так і легітимність дій влади, уникнуті можливі спроби дискредитації та політичного тиску з боку зовнішніх сил.