Нове міжнародне дослідження "Five Forms of Coerced Self-Produced Child Sexual Abuse Material" (2024), підтверджує: у більшості випадків діти діють під тиском або маніпуляцією. Автори-дослідники з Канади та Австралії, зокрема Брук Р. Магуайр і Дженніфер Мартін, проаналізували понад 300 реальних кейсів і виділили п'ять типових форм примусу:

  1.   Грумінг. Коли дорослі змушують дітей «грати в ігри», де «треба показати тіло», входять в довіру з обіцянками подарунків, підтримки, співпраці або ж використовують фальшиві акаунти, щоб видати себе за ровесників.
  2.   Тиск однолітків. Однолітки або романтичні партнери вмовляють підлітка надсилати відверті фото, бо ж «усі так роблять». Але потім ці фото використовують для приниження або помсти.
  3.   Вірусні «челенджі».Через соцмережі діти долучаються до флешмобів, які приховано містять елементи сексуального характеру (наприклад, «надішли фото в купальнику» або «станцюй без одягу для закритої групи»). Деякі з цих «челенджів» спеціально організовані злочинними спільнотами для збору матеріалів.
  4.   Шантаж.Після отримання хоча б одного фото у дитини або вимагають більше контенту, або погрожують розголосом. Це найтиповіша форма " self-generated CSAM". Часто супроводжується психологічним тиском, залякуванням, а іноді й фінансовими вимогами.
  5.   Фінансовий тиск. Дитина погоджується знімати себе в інтимних сценах через бідність, тиск сім'ї або обіцянку грошей. У глобальних масштабах це характерно для Південно-Східної Азії, Африки, частково Східної Європи – де сім'ї можуть самі схиляти дітей до створення контенту.

Це дослідження демонструє: діти рідко діють із власної ініціативи. Їхнє "самостійне" створення контенту часто – результат системної маніпуляції, що починається з довіри й закінчується експлуатацією.

Спільнота BRAMA – https://t.me/brama_channel