Цю велику статтю я вирішив після невеличкого редагування та перекладу українською знову тут опублікувати. Якщо ви на роботі додайте її у закладки щоби потім ввечері перечитати.
Тут про все. Про російских навіжених та їхнє прагнення до загарбництва та крадіжок. Про швейцарців, про німців та їхню схожість з українцями, про японців, та японську УПА. В кінці ви дізнаєтесь чому українці таки як є, і в чому їхні унікальні здібності.
Отже.
Багато років тому я випадково натрапив на наукову статтю, у якій досліджувалися сучасні примітивні африканскі народності. У ній, зокрема, вивчалося питання розуміння та сприйняття ПЕРСПЕКТИВИ у африканців. У статті констатувалося, що людина, яка все своє життя прожила у лісі, ніколи не полишаючи його та жодного разу не виходячи на широки доли й саванни, не розуміла, що із збільшенням відстані предмети зменшуються!
Для нас цей факт — щось стале, звичайне, зрозуміле, але ті, хто завжди жив в оточенні лісових стін, де відстані приховуються густими хащами, ніколи не стикалися з цим явищем і не могли збагнути, коли їх посадили на вертоліт, «чому оті корови такі маленькі і де ви їх взяли?».
Нижче ви прочитаєте результат мого багаторічного інтересу до питання — «чому у націй така різна ментальність і що впливає на її формування».
Отже, почнемо. Перед вами вхід до лабіринту, який приховує просто неймовірну кількість відкриттів в ментальній сфері.
___________________________________________________
Російська ментальність.
Приблизно з 15-16 століття після того як Золота Орда зійшла з історичної сцени, Москва починає експансію, захоплення територій, підкорення народів, і цей процес триває століттями, включно аж до 20 століття. Цей процесс характеризується переміщенням великих мас людей: військових загонів, за ними постачання, обозів, за ними трохи пізніше вже цивільні переселенці, торговці, пошта, добувачі ресурсів, тощо. У ті часи основним засобом пересування був віз та кінь — відстані долалися повільно, змушуючи подорожуючих бути в дорозі протягом довгого часу. Зупинки на ніч і прийняття їжі були в дворах біля доріг але бувало що й просто неба.
А тепер дуже важливий момент.
Свідомість людини, яка довго подорожує по безмежних рівнинах тривалий час, залишаючись у величезному просторі під безоднею неба(погляньте на небо вночі в степу), стає надзвичайно розширеною.
Особа ніби розчиняється у просторі, його розум, його «Я» нічим не обмежується, не стримується, він стає частиною цього безмежного масштабу. Він стає надзвичайно «широким».
(Навіть є деякі психотренінги, які радять людям, що не можуть вирішити якусь проблему, вийти на широкий простір, скинути рамки з розуму та побачити перспективу для можливих рішень).
Про це ми ше будемо багато та детально говорити.
Цей процес йшов зі зворотним зв'язком — чим більший простір Москва захоплювала, тим «ширше» ставав її житель, і тим більше йому хотілося ще більшого простору. Не менш важливе, що експансія полинала всі ці степові народності, які вже мали надзвичайно розширену ментальну сферу, що відповідним чином впливало на ментальність тих, кого тепер називають сукупним словом росіяни.
А тепер подивимося до яких наслідків це призвело.
Як легко зрозуміти — це стало основою «імперськості» держави Росія, де кожен її мешканець — основа і цеглинка імперії. Завжди Москву а згодом і Російську імперію тягнуло в гігантоманію. Цар-гармата, Цар-дзвін. Скрізь гігантизм, масштабність. Якщо випускати танки, то десятками тисяч, якщо автомати АК — то десятками мільйонів. Пізніше ці купи зброї гниють, а всіляки цар-гармати-дзвони не приносять користі і не придатні до використання. Важливий лише масштаб, розмір, а не практичне використання.
Якщо росіянин береться за проект, він повинен бути супермасштабним, інакше не цікаво. Якщо будувати, то — комунізм, такий собі глобальний експеримент над окремо взятим народом. Правда через гігантськи масштаби починань у росіян не вистачає ані сил ані терпіння завершити розпочате і все як завжди кидається на півдорозі.
Ще одний назвичайно важливий наслідок — розширена свідомість призводить до ослаблення індивідуальності людини. Ментальна сфера настільки велика, що просто не вистачає власної енергії особи, щоб її заповнити. Виходить ніби роздута кулька з ослабленим індивідуалізмом. І коли в розширену свідомість потрапляє людина з іншими думками та принципами, то відразу виникає протиріччя — кордони «Я» сильно ослаблені, якщо не сказати стерті, і думка іншого сприймається як своя. Відразу ж виникає конфлікт.
У РФ немає місця для інакшого мислення, інакомислячих викидають подалі, маргіналізують. Тих, хто мав власну думку називали «смутьянами» і ніколи не любили. Всі в РФ повинні думати однаково, та й не повинні вони самі думати, за них вже подумав і все їм розповів телевізор. Вони ж ТВ дивляться для того, щоб синхронізувати свої власні думки з рештою.
Коротше кажучі, всіх виправляють, роблять однаковими, щоб людина не відрізнялася від іншої. Тому і будували комунізм, де все «рівні». Радянську «ураниловку» пам'ятаєте? Зовсім не випадково привид комунізму бродив по Європі, а матеріалізувався саме в Росії, де ця фальшива утопічна ідеологія майже ідеально лягла на російську ментальність.
Розширена свідомість поглинає чуже як своє. І це призводить до того, що крадіжка це навіть не гріх за російськими мірками це, так би мовити, скрепа. Це буденність.
Чужу Історію вони вкрали і зробили частиною своєї історії. І віддавати награбоване не збираються.
Широк русский человек. Надо бы сузить. — казав Ф.Достоевський.
«Широку російську людину» самі ж росіяни і намагаються звужувати, загоняти у рамки. Якщо хтось був в РФ, то не міг не звернути увагу на паркани. Всюди стоять паркани. Закінчується один паркан і починається огорожа, а за нею решітка, після неї знову паркан але вже шестиметровий. Щоб нічий широкий погляд і думка не проникали туди куди не слід.
Емоції розширеного «Я» завжди назовні. Ця людина дуже екстраверсивна. Емоції роблять її гучною, крикливою, буйною. Бували на відпочинку в південних країнах, бачили як там росіяни відпочивають?) Такими емоційними особами дуже зручно управляти і грати на їх почуттях.
Розширена свідомість винесла назовні і Локус контролю. У двох словах, що це таке. Це властивість особистості приписувати свої успіхи або невдачі тільки внутрішнім, або тільки зовнішніх факторам — хтось звинувачує в своїх бідах себе, хтось звинувачує в своїх бідах інших.
У росіян всі навколо винні в їхніх проблемах, абсолютно всі, окрім них самих. Американці, укри, рептилоїди, ж-масони, Вони припишуть що завгодно і кому завгодно, але нізащо не подивляться на себе як на причину своїх нещасть. «Кругом вороги і це вони в усьому винні». Хтось може заперечити, це пропаганда російська таке робить, відволікаючи народ від інших проблем, це правда, але пропаганда лише ефективно експлуатує цю особливу рису рос. ментальності.
Росіяни будуть займатися вирішенням проблем Сирії, Лівії, Гранади, голодуючих дітей Африки, коротше, усіх в світі, крім своєї власної держави. Всі країни в групі ризику бути ними врятованими. Крім, зрозуміло, США. З ними РФ буде вирішувати долі світу, у них відповідний імперський розмір, тільки Америка гідна, щоб розділити з Москвою світові турботи.
Розширена, простора свідомість будує для росіян один повітряний замок за одним; багата фантазія, політ думки, безтілесні мрії — ось що характеризує їх ментальність. Ох і люблять вони тішити свою уяву нестримним самообманом та усілякими понтами. Потьомкінські села — це про РФ. Ціла потьомкінська країна, яка обожнює малювати страшні мультики, намагаючись виглядати круто. Всі ці дешеві понти, або зовсім навіть не дешеві, як у випадку з найдорожчою олімпіади в історії, лізуть з усіх щілин. Здатність генерувати нескінченну брехню та самообман у росіян просто феноменальна.
Назвемо таку ментальність — Ментальність Степу. Росія — повноправна спадкоємиця і духовна правонаступниця Золотої Орди, від якої вони перейняли майже все.
Гірська Ментальність.
Протилежним прикладом ментальності Степу — ментальність Гір. Людина, яка оточена горами, як ви розумієте, дуже обмежена в просторі. Його «Я» наповнено життєвою енергією, яка повністю в ньому сконцентрована. В результаті чого внутрішній світ стає дуже розвинутим — вона є центром всесвіту для самого себе. Це міцні, сильні духом люди з потужним індивідуалізмом. Ще один важливий фактор, що впливає на розвиток особливої гірської ментальності — необхідність підйому вгору. Це несе певний психологічний відбиток подолання себе і висоти, такі люди немов перемагають свої слабкості, випробовуючи себе.
Горяни мало подорожують, все ж таки складно регулярно долати скельні масиви, високогір'ї, круті вершини. Такий довгий ізольований спосіб життя призводить до того, що жителі гірських територій утворюють безліч відокремлених етнічних груп. Зверніть увагу на Кавказ — на відносно невеликій площі існують кілька десятків різних етносів: лакці, адиги, лезгини, інгуші, осетини, балкарці, чеченці, цахури і так далі.
Горяни, на відміну від жителів рівнин, мало змішуються, їм непросто контактувати з чужинцями і дуже важко будувати імперії. Але вони чудові, міцні духом воїни, відмінні бійці і борці в пошуках випробувань для себе. Скільки Кавказ дав прекрасних борців — цілі династії займалися єдиноборствами.
Ви напевно чули про гуркхів — непальських горців, яких брала собі на службу Британська Імперія. Це надзвичайно стійкі в бою бійці. Еліта. Знайдіть в інтернеті історію про те, як їм ставили завдання стрибнути з літака, що низько летить.
Уявіть собі зійшлися в бою дві армії — Горців і жителів Степу. Який буде результат? Якщо степовики побачать, що програють, то просто втечуть, розсиплються, відступлять. Це якщо буде куди, а якщо не буде — то просто здадуться. Орда свого часу боролася з цим так — якщо з поля бою втікав один, то страчували увесь його Арбан (10 осіб) — підрозділ, до якого той належав. Пізніше інша імперія вирішувала такі питання заградотрядами. А ось жителі гір, особливо менш розвинені спільноти, ті самі будуть стояти до останнього. Вони, не розуміючи перспективи, просто всі вмруть в бою. Горців дуже складно підкорити. Ось РФ начебто виграла війну з Чечнею, двічі з нею воюючи, але насправді сплачує їм контрибуції. А чеченці ведуть себе в РФ так, як поводяться переможці серед переможених.
___________________________________________
Українська Ментальність.
Центральна Україна.
Колонізаторські походи, війни, сприяють розширенню меж свідомості, культурному обміну, збагачують картину світу, та роздвигають межі звичного. Ну і як я вже писав, простір та відстань грали найважливішу роль для широти свідомості.
Історія Європи майже вся складається з воєн і світової колонізації. Однак усієї війни в які була втягнута Україна, були на її території. Козаччина, глобальні Перша і Друга Світова, навіть Кримська війна й та була на нашій території.
Підсумок — вкрай мале переміщення людських мас. Особа мало рухалась, подорожувала, переміщувалась. Що привело до статичної «зашореної» свідомості. Згадайте, якщо ви довго живете в одному місці, ви вже не дивитеся по сторонах, просто зосереджені на своїх щоденних справах і побутових турботах. Зрозуміло, люди народжуються різні, деяки більше потребують нового, деяки більш консервативні, але найбільш прогрессивних з прагненням широти, забирала до себе імперія. Це ще більше звужувало, обмежувало, приземляло ментальність.
Є цікаве психологічне явище, яке називається компенсація, коли людина відчуваючи себе в чомусь неповноцінною, маючи якусь явну або вигадану проблему чи ваду, наприклад низький зріст, намагається домогтися успіхів у чомусь іншому — бізнесі, кар'єрі і так далі. Іноді це проявляється в поведінці — слабкий прикидається сильним, лиходій — добрим. В загальному людина намагається компенсувати те, чого йому дуже не вистачає.
І ось, несвідомо відчуваючи свою приземленість і деяку обмеженість, українець компенсував це тягою догори. Там, де Космос. Він прагнув туди, де немає кордонів.
Всі видатні ракетобудівники, майже вся космічна програма СРСР — українська. Юрій Кондратюк. Гліб Лозино-Лозинський. Валентин Глушко. Михайло Янгель. Володимир Челомей. Сергій Корольов. Це щось неймовірне! В жодної нації світу, мабуть, немає такої кількості діамантів, — вчених, пов'язаних з космосом!
Але в цілому, українець — приземлена прагматична людина. Радянська армія вважала кращими прапорщиків — українців: дуже хазяйновиті люди. РФ дуже потрібна була Україна щоб, так би мовити, заземлювати їх повітряно-мрійливу свідомість, вони ніби почувалися неповноцінними без нас, тому Росія і вчепилася кістлявою рукою в Україну(одна з дуже багатьох причин). Ну нічого, нехай тепер їх чеченці приземляють. А роблять вони це просто чудово.
Україна не просто так зберегла своє космічне виробництво, свою авіапромисловість, незважаючи на здавалося б всі фактори, які повинні були її вбити. Галузь живе, активно розвивається, особливо ракетобудування, продовжуючи дивувати всіх своїми успіхами.
Я вам по секрету розповім чому в РФ з літаками та ракетами так погано, чому вони падають. Справа в тому, що вони ментально вже десь там, високо за хмарами, їм не хочеться цим займатися, їм не це не потрібно, вони навпаки хочуть — вниз, та з захопленням будують танчики, наземну техніку, все, аби «побути на землі». Вони несвідомо саботують космос і ось результат.
Західна Україна.
Найголовнішим фактором, що сформували західноукраїнську ментальність було довге знаходження під потужним етнокультурним асиміляційні пресингом з боку Польщі. Поляки прагнули повністю викорінити україну та її православну традицію, яка в ті часи була якорем самоіндентіфікаціі українців. Спроби окатоличування, ополячення тривали століттями, я вже колись писав на цю тематику.
Як же вплинув цей багатовіковий тиск на ментальність Заходу України?
Коли на людину ззовні тиснуть, вона ніби уходить в себе, занурюється в свій внутрішній світ, замикається в собі, інтроверсуєтся. У людей не було можливості розвернутися, вивільнитися, вони буквально перебували під невидимим стримуючим ковпаком, їх життєва енергія повністю заповнювала їх внутрішній світ, провиваючи при цьому сильний індивідуалізм.
Асиміляційного тиск ніби загнав «Я» глибоко всередину. Як це не парадоксально, це зробило менталітет західноукраїнця схожим з гірським. Згадайте, після закінчення війни Західна Україна стійко чинила війсковий опір Москві ще довге десятиліття, нехай це було безнадійною та безперспективною справою.
Нехай житель Західної України має обмежене і слабке бачення перспективи, але у кожної медалі дві сторони. Західноукраїнец поганий політик, але хороший або навіть відмінний менеджер, виконавець. Секрет в тому, що через неможливість себе виражати і проявляти емоційно, життева енергія була сконцентрована в лівій, логічній півкулі. Акцентована, розвинена ліва ліва частина мозку дає нам просто чудових інженерів, або, наприклад, програмістів. У Львові понад 20 тисяч. програмістів, кожен 40 житель міста!
Але такий «лівий ухил» робить людину аж занадто критичною, навідь можна сказати критиканом, що піддає критиці усе підряд — як погане, так і хороше. Критиканство народжую фіктивне почуття незадоволеності, негативного ставлення до оточення, в цей час коли ситуація насправді позитивна. А на всьому ментальному фоні — потужний вплив фактору життя під окуупацієї Польщі і рос. імперії, що додатково підсилює «дух протиріччя», нігілістичного ставлення до влади. Останнє стосується не тільки заходу України.
Але є у всього є дві сторони. Західняки набагато більш спокійні, виважені, ніж мешнанці Сходу України. Вони мають свою особисту думку про все на світі, на них неможливо натиснути, неможливо силою переконати. В них вкрай висока, вироблена століттями чутливість до зовнішнього тиску на особистість і внутрішня протидія цьому. Вони перші піднімуться на боротьбу і протест, коли відчують, що їх якось утискають. Прекрасна національна риса проти президентів, які втратили межі, чи не так?
І звичайно ж, західноукраїнец не воюватиме з кимось по глобусу, вирішувати проблеми у Нікарагуа і не буде «рятувати» всіх на Занзібарі як росіянин. Він буде нікуди не поспішаючи будувати власний будинок. Нехай повільно, без надриву, без нікому не потрібного Трудового Подвигу, але в кінці кінців в нього все буде чудово. З жителів Заходу виходять хороші керівники нижньої і середньої ланки, які вміють добре будувати, в широкому сенсі цього слова.
Але і це не все! Як я вже говорив, західноукраїнська ментальність дуже схожа з гірської ментальністю. Які приклади гірських успішних країн ви знаєте? Як на рахунок Швейцарії? Швейцарці одні з кращих інженерів світі. Принаймні що стосується механічних годинників, так точно.
Ви коли-небудь чули або читали про унікальних механічних роботів 18 століття, які називаються автоматони? Один швейцарський майстер на ім'я П'єр-Жаке Дро, родом з Ла-Шо-де-Фон, створював абсолютно унікальні механічні ляльки-роботи, які могли бути запрограмовані на каліграфічне написання або навіть могли малювати картини! У 18 столітті! А Ла-Шо-де-Фон — є одним з найбільш високогірних міст Швейцарії і Європи, і на сьогодні він — найбільший центр годинникової промисловості. А чи знаєте ви, що у цьому ж швейцарскьому містечку народивя інженер-конструктор, автобудівник та затятий автогонщик Луї Шевроле? Так, так, той самй Chevrolet.
На закінчення треба нагадати — Папа Римський знаходиться під охороною Швейцарської Гвардії. Зараз це, зрозуміло, церемоніальна служба, але в ті часи, починаючи з 16 століття, швейцарці вважалися найбільш войовничими і надійними солдатами Європи. Горяни, одним словом. Навіть зараз Швейцарія — дуже особлива країна, яка не входить ні в які союзи.
Але не обов'язково все горяни — суперінженери. Потрібна відповідна культура, потрібні школи, потрібна реалізація. Далеко не всі жителі гірських країн можуть домогтися найвищих вершин в інженерно-технічній думці, нехай у них і є здібності до цього. Західноукраїнці (більшою мірою ніж жителі решти України) самореалізуються в програмуванні, але потенційно могли б стати і відмінними інженерами-механіками.
Не можу не зупинитись ще на одній характерній рисі українців. Українець (на заході це більш яскраво виражено) так само як і горянин, сконцентрований на своїй власній персоні, він центр свого всесвіту, і, як результат — «Де два українці, там три гетьмани».
Створення імперій.
Я завжди читаю тези, немов на скрижалях вибиті, що Росія просто приречена бути Імперією. Що її ментальність не може бути іншою, що скільки не будуй державу, завжди виходить Імперія. А Імперії завжди потрібна Армія для завоювань. Армії потрібні солдати. Або ти солдат імперії або ти «национал-предатель». Солдатам потрібна зброя, багато зброї. Іншими словами як тільки ти берешся будувати російську державність, це означає, що ти будуєш Імперію, авторитарну військово-поліцейську-пропагандистську державу, де немає ніяких свобод, немає ніяких альтернатив крім війни.
Виходить, Росія приречена. Вона змушена ходити по колу і весь час падати. Чи так це?
Буде так, поки росіяни нарешті не зрозуміють, то вони такі є і чому вони саме такі, вони не вийдуть з проклятого замкнутого кола. Поки росіяни не усвідомлюють, що брехати самому собі — це глухий кут, вони будуть вмирати ні за що в Сирії, на Донбасі і всюди в світі. Поки росіяни не зрозуміють, що треба розвивати свою індивідуальність, збільшувати свої знання, займатися саморозвитком, шукати проблеми в собі а не в проклятих сусідах по земній кулі, вчитися бачити в інших і в собі цінність Людини, ось поки не зрозуміють цього — їх будуть нескінченно гнати на вівтар жертвоприношення своєї канібальської імперії. Пам'ятайте росіяни, Росія вас завжди зрадить і кине. А на сьогодні, вік імперій закінчено, настала ера технологій, знань, а не агресивних територіальних воєн.
До речі, про колишні імперії. Життя на відкритих просторах робить людину більш відкритою і більш розвиненою, при інших рівних умовах. Жителі узбережжя, так само як і мешканці безкрайніх рівнин, теж мають розширене «Я», і вони розвиваються, досягають свого пасіонарного періоду швидше, ніж інші спільноти.
Практично всі європейські країни мали свої заморські колонії. Всі, починаючи від Португалії і закінчуючи Бельгією. І тільки одна країна в глибині Європи запізнилася. Вона занадто довго була набором окремих квазідержав позбавлених центру. І коли вона була зібрана до купи, вона захотіла свою Імперію, але було вже пізно — всі місця зайняті.
Німці довго статично розвивалися — і в цьому вони трохи нагадують українців — у них не було в достатній мірі широти поглядів. Ну хто, скажіть, буде воювати на два фронти, перебуваючи оточені, в самому центрі? Результат був абсолютно прогнозований, — Німеччина двічі програла більш досвідченим імперські проектам.
Німеччина ніколи не мала своєї повноцінної імперії, але зараз вона компенсує це експансією своєї економіки, своїх товарів. Німці на третьому місці в світі за обсягами експорту, поступаючись лише Китаю і США, але відставання від США — другого місця — незначне, одночасно з тим, на душу населення Німеччина абсолютний лідер серед країн-експортерів. Ось як повинна виглядати експансія в сучасному світі.
Наостанок, щоб закінчити про Німеччину, хочу ще про один дивовижний факт розповісти. Зовсім не випадково свого часу у німців з'явилося гасло "Deutschland über alles" — ці слова-афірмація були звернені до них самих: дещо обмежений, зашорений середньостатистичний німець повинен був «вийти назовні» і зрозуміти що Німеччина — понад усе (малася на увазі його особистість), зняти власні рамки та обмеження і не бути зосередженим лише на собі і своєму тісному внутрішньому всесвіті. Точно такий самий глибинний мотив і у слів «Україна понад усе!». У Німеччині та Україні чимало спільного. Як і факт прагнення вгору. Німеччина першою в історії створила ракети. Балістичні, і крилаті.
Японці — мешканці островів — могли б стати успішною Імперією, але вони занадто довго жили в самоізоляції від усього світу, яку самі ж собі і вигадали. Але не забуваємо — Японія дуже гориста країна. Може тому вони як горяни, так люблять жити в ізольованому, звичному їм середовищі? І знову, довге статичне самоізольоване життя зіграло злий жарт з Японією. Вона, так само як і Німеччина, програла досвідченим, хитрим, далекоглядним Імперіям. Чи варто нагадувати про японських воїнів на загублених островах в океані, які ще довго боролися після закінчення війни? Це ж просто Японська УПА! Але зараз Німеччина, так само як і Японія — чудово організовані країни з чіткою, ефективною структурою управління.
А ось англійці на своєму острові довго не сиділи, він був відносно невеликий та рівнинний, що було щасливою долею для них. (доречі, у них свого часу теж були проблеми зі своїми горцями — шотландцями). Англія стала найбільшою імперією в історії, найуспішнішою, найефективнішою. Зараз західний світ — це, можна сказати, «англійский світ», з його культурою і мовою.
Південна і Східна Україна.
Наша країна не може бути повноцінною, збалансованою без Південно-Східного українця. Жителі узбережжя Чорного і Азовського морів, донецьких степів дають свідомості нації простір. Вони дають Україні широкий огляд і далеке бачення перспектив. Типовий житель Сходу України — набагато більш експресивний, емоційний ніж західняк. Країні конче потрібен цей драйв! Під час війни стався синтез, країна зробила крок назустріч один одному, але нам потрібні всі НАШІ люди і в Донецьку і в Луганську і в Криму. Усі.
Іноді східно- та південноукраїнцю не вистачає критичного, та прагматичного ставлення, але з нього потенційно вийде дуже хороший політик. Але щоб не було шось накшталт януковичів потрібні ефективні політичні інститути, які відсіюють погане і вирощують українську національну еліту. Не достатньо просто мати потенціал та здібності, їх треба вміти реалізовувати і правильно застосовувати.
Ви тільки уявіть, яка буде у нас країна — могутня, без перекосів і без слабких місць. Це немов команда супергероїв, де у кожного є своя унікальна надздібність, і коли вони всі разом, їм не страшний ніхто, навіть злий кровожерливий імперський монстр.
Попереду довгий і важкий шлях, але країна немов зірвала з себе багатосотлітні ланцюги і прокинулася від зілля, яке підливав нам один підступний сусід, щоб мати змогу тишком-нишком харчуватися нашими життєвими силами. У нас дуже багато справ, нам треба розвиватися, отримувати знання і досвід, та розбудовувати свою чудову країну.
