Як в'язки рідини проводять звукові коливання? Акустичні, або пружні коливання дуже добре проводять метали чи рідини. Ехолокація потужний вид комунікації та дослідження оточення для морських тварин. Але все ж таки, чи буде предаватись механічний імпульс у в'язких рідинах в умовах високого тиску та температури? Наприклад, у земній мантії? Відповідь — буде. Ще у першій половині ХХ сторіччя з аналізу проходження сейсмічних хвиль було зроблено чимало відкриттів у внутрішній структурі планети, але нас цікавить лише сам факт, що пружні коливання проходять крізь земні глибини.
Це все має пряме відношення до питання чому саме вимерли динозаври. В науковому співтоваристві є ніби консенсус — динозаври вимерли внаслідок падіння гігантського метеорита 66 млн. років тому, від якого залишився кратер Чиксулуб у Мексиці. Але разом з тим багато науковців серйозно турбує питання, а не була ця подія лише однією в ряду катастрофічних співпадінь? Бо майже у той самий час в Індії було значне виверження, внаслідок якого утворилися Деканські трапи — величезні лавові провінціі у вигляді сходинок (тому й має назви трапи, від слова trappa, сходи). Це подія датується приблизно 65 млн. років тому. Яким був головний чинник катастрофи? Іноді суперечки у науковому середовищі бувать досить запеклими(англ.)
Марс — ключ до загадки
Таких співпадінь не буває думав я, коли роздивлявся карту Марсу. Так, Марсу. Подивіться на карту висот — синя пляма справа нижче центру — рівнина Елада — свідоцтво падіння колосального метеорита на поверхню Марса, а по діагоналі, вище, — обширне лавове плато, яке знаходиться на іншому боці планети. Ударна хвиля від такого катастрофічного удару, пройшла крізь планету та викликала розтріскування кори з протилежного боку, внаслідок чого й утворилися це потужне вулканічне плато, яке називається Тарсис. (Нагадаю, найвища гора Сонячної системи це вулкан Олімп на Марсі, висотою 26 кілометрів). Проходячи крізь мантію, ударна хвиля ще й ніби підштовхнула лавові маси назовні. Такою була моя думка.
Строго кажучи, на чітко протилежному напрямку навпроти рівнини Елада знаходиться гора Альба — північний пік величезнего вулканічного плато. Рівно на центр плато Тарсис приходиться інший великий кратер на зворотньму боці Марса — рівнина Ісиди, кратер діаметром близька 1500 км. Гадаю, перший удар був від більшого метеорита, що залишив після себе рівнину Елада та спричинив розтріскування кори та підйом лави ближче до поверхні, а пізніше впав другий -"Ісида" — вдаривши по регіону з ослабленою корою та спричинивши масове(повторне) вивеження лави.
Динозаври, які нічого не знали про космос.
Отже, ідея зрозуміла. Якщо падіння величезного метеорита спричиняє розтріскування планетарної кори та лавові виверження на Марсі, чому б їх не пошукати на Землі, в якої кора тонша? Якщо подивитись на схематичне зображення континентів 66-65 мільйонів років тому, побачимо, що Індійський субконтинет знаходиться як раз у південній півкулі на потрібній широті, щоб стати мішенню для ударної хвилі "Чиксуба". Але довгота дещо не співпадає, замість 180° близько 160°. Гадаю, на ті часи розташування континентів було трохи іншим, ніж вважається, але зовсім трохи.
Давайте ще пошукаємо приклади. Крім Деканських існують Сибірські трапи, чи не найбільші на планеті; площа лавового поля близько 2 млн. кв. км. Вони утворилися приблизно 250 мільйонів років тому. Тепер дивимось на карту земних континентів тих давніх часів(коротке відео руху континетів у минулому) Бачимо — сибірська плита на ті часи діаметрально протилежна антарктичній. Наше завдання подивитись, чи є в Антарктиці великий кратер. Дуже великий, більший ніж Чиксулуб, який має 180 км в діаметрі.
І знаєте, такий кратер існує. Називається кратер Землі Вілкса. 500 км! Коли утворився? Так, так, 250 млн. років тому:) А шо ще було на Землі у ті часи? Найбільше в історії пермсько-тріасове вимирання. Науковці й досі гадають від чого це сталося, — величезне виверження у Сибіру чи все ж падіння метеорита? Можна стверджувати: це все взаємопов'язано. А першопричиною катастрофи є падіння, яке викликало надпотужну ударну хвилю, що пройшла крізь планету та спричинила розтріскування кори й витоки лави на величезних территоріях з протилежного боку земної кулі. Це було додатковим фактором, який ускладнив боротьбу за виживання.
Навіть дивно, що така простенька ідея не прийшла вельмишановним вченим у голову. Великі астероїди є дійсно найбільною загрозою для життя на планеті. Не знайшлося сред динозаврів свого Ілона Маска. Тільки рогозіни.:)
