Це — друга частина серії про нації. Перша тут Хто такі українці
Що вам відомо про Китай? Які асоціації у вас відразу виникають?
Відповідаючи на це запитання люди майже завжди згадують про китайські винаходи, в першу чергу починаючи перелічувати компас, папір, шовк, порох ...
Хочете знати про ці винаходи щось більше, ніж те що лежить на поверхні? Я вам розповім як принципово відрізняються підходи (історичні, ментальні) до науки у Заходу і у Китаю. І чому насправді ця країна надзвичайна.
Відразу відкрию секрет — усі китайські винаходи не є винаходами в строгому сенсі цього слова. Вони всі зроблені завдяки випадку, методом «тику», або ж були наслідком спостережень за природою, але не були підсумком роботи наукової думки, розрахунків, формул.
Ось що таке шовк? Нитка тутового шовкопряда. Якийсь древній китаєць спостерігаючи за комахою «винайшов» шовк методом «зворотного інжинірингу» — розплутуванням нитки. Або ж за красивою легендою, кокон впав в чашу принцеси, яка пила чай в тіні тутового дерева і сам розплутався.
Компас. А що це таке, подивіться. Так це ж звичайна ложка з відламаною ручкою. Тобто у когось там в Китаї зламана ложка в чані з водою повернулася (і не один раз повернулася, треба зауважити) в одному напрямку і — вуаля, компас винайдений. Причому зверніть увагу — цей компас дожив до нас крізь століття, а це значить китайці використовували цю ложку «як предки заповідали», «як діди», без найменшого розуміння які наукові закони задіяні в цьому явищі. В іншому випадку вони б оптимізували цей досить-таки безглуздий і непрактичний компас. Який, між іншим, показував не на північ, а на південь.
До речі, про практичність.
Візьмемо, наприклад, порох. Винахід типу «а давайте змішаємо ось це з цим». Як китайці застосовували порох? Для феєрверків. А як використовували порох прагматичні європейці, коли він потрапив до них у руки? Зробили вогнепальну зброю, що врешті-решт дало європейцям можливість підкорити весь світ.
Єдиноборства.
Китайці підглядали, як б'ютьсяв природі різні звірі і взяли на озброєння. Це ж дуже витончено — стиль змії, або стиль журавля. Заворожуюче гарнесенько. Тільки от зовсім не ефективно. А ось європейське бойове мистецтво: древній панкратіон або сучасний бокс. Мета — максимально швидко і жорстко отримати результат: начистити клюва майстру-журавлю.
Але йдемо далі.
Традиційна китайська медицина. Вся ця акупунктура, голковколювання.
Припустимо, прийшла людина з болями до китайського лікаря, той щось понатискував, повтикав голок, і пацієнт ніби як ожив, збадьорився. Методом тику, в прямому сенсі цього слова, китайська медицина допомогла оздоровитися.
А як вчинив би лікар на Заході?
Після середньовічних епідемій чуми, прагматичні європейці прийшли до висновку, що релігійні догмати і ритуали не рятують від хвороб, і що причини хвороб треба шукати (і знаходити) в іншому. Так починалася довга історія становлення медицини як науки.
Іншими словами, європейська, західна наука йде від проблеми — до вирішення, а китайська йде від рішення — до проблеми. Але і то — в рідкісних випадках, оскільки якщо є рішення, то нахріна потрібна проблема?
Китай зараз друга економіка світу, якщо не перша. Вона активно розвивається не менше 30 років поспіль. Але скажіть, які ви знаєте сучасні китайські винаходи? Я — жодного. Всі вони західні.
Всі досягнення сучасного Китаю — чужі. Німецькі, англійські, французькі. Мікроелектроніка — американська. Вся китайська космічна індустрія має радянське коріння, а ті, в свою чергу, майже всі — українські. Авіабудування Китаю, авіадвигуни мають мають українське походження. І так далі.
Візьмемо, скажімо, айфон. Це приклад науково-технічного винаходу. Китай його може зробити, скопіювати, і робить, і копіює, але винайти — не може. Піднебесна бере (або краде) готове рішення, розбирає його до молекул, потім вирішує технологічний ланцюжок методом зворотного інжинірингу де це можливо, потім використовуючи, таким чином, даний винахід в своїх цілях. Вони тягнуть з усього світу все до себе. У них західні новинки з'являються чи не раніше, ніж ті з'являються на Заході. На Заході винаходу потрібно пройти шлях від випробувань, виробництва, наладки серії, і так далі. Китай це робить миттєво, щоб вже готове рішення обкатати в справі, подивитися яким буде підсумок. Розумієте, вони спочатку зроблять, побудують а потім дивляться треба їм це чи не треба!
Тут виникає закономірне питання? А чому так?
Чому китайці — немов жителі задзеркалля?
Суть в історичному, кардинально різному метафізичному сприйнятті руху часу у китайців і у європейців. Час у європейця є лінійнним — від минулого до майбутнього. Пряма лінія. А у китайця час — циклічний, замкнений. Один цикл всередині іншого великого циклу. Майбутнє робить петлю і повертається в сьогодення і так нескінченно. Історичне китайське сприйняття часу сильно відрізняється від європейського, західного.
У разі замкнутого сталого руху часу по колу стає безглуздим і моделювання та прогнозування майбутнього. Така опція просто не потрібна вашій голові. А без цього ви не пройдете крок за кроком від простого до складного шляхом науково-технічного прогресу. Китайці для своїх винаходів йшли в зворотному напрямку — від складного до простого, розплутуючи кокон шовкопряда, або розбираючи німецький автомобіль до гвинтика; назад по тому колу плину часу — ніби перемотуючи годинник назад, щоб подивитися на початок роботи.
І не потрібно нікуди поспішати, коли у тебе в запасі ціла вічність. Китай ніколи нікуди не поспішає.
Жителі Піднебесної — неквапливі спостерігачі з пагорба неподалік. Пригадайте всі ці китайські стратагеми, про те, що якщо довго сидіти на березі, можна побачити, як пропливає труп вашого ворога. Або про мудру мавпу яка стежить за сутичкою тигрів в долині. І як справжній споглядач, китаєць любить красу, естетику. Деякі китайські фільми можна нарізати покадрово і повісити як картину на стіну, настільки там все бездоганно красиво.
І не практично. З точки зору ставлення до реальності, реалізму, прагматизму. Літаючі люди, що бігають по краю черепичного даху, відштовхуються від поверхні води в пурхаючому одязі. У цьому весь Китай. Ви можете уявити собі європейський бойовик з такими кадрами? Зате можете уявити кіно Гая Річі про суворих мужиків, мордобій і перестрілки. І не треба випускати мільйон стріл в одного ворога, досить його швидесенько пристрелити з револьвера.
Хто, скажіть будь-ласка, буде будувати таку величезна і безглузду споруду як Велика Китайська Стіна? На цю тему вже було сказано чимало слів про її абсоютну непрактичність і функціональну непридатність. Навіть не буду повторювати. Але масштабно, монументально!
Так само гарний, але й непрактичний китайський ієрогліфічний алфавіт. У Китаї існували спеціальні школи каліграфії, де учні відточували мистецтво написання, тренували чіткість ліній, витонченість володіння пензлем. І це насправді важкий процес — запам'ятати і точно відобразити величезну кількість ієрогліфів. Довідники говорять про існування понад 80 тисяч їх. Порівняйте з двадцятьма з чимось буквами в європейський алфавітах.
Китайська спостережливість знайшла своє ефективне застосування в астрономії. Китайські літописи залишили нам багату спадщину та цінні історичні відомості по всьому спектру астрономічних даних від комет до наднових зірок. Вони, в тому числі, задокументували спалах знаменитої наднової у Крабовидній туманності в 1054 році.
Не знаю, що вплинуло на таке особливе уявлення про час у китайців. Можливо, частково, — відкриття циклічності обертання планет, місяця. Що було частиною загальної циклічності руху Всесвіту в їх уявленнях.
_____________________________________________
Споглядальність(созерцательность) і неквапливість — наслідки специфічного китайського відношення до руху часу. Але є ще одна дивовижна причина довготривалого стратегічного планування у Китаю. Вельми кровожерна.
Почнемо здалеку.
Якщо ви коли-небудь спілкувалися з китайцями, можливо помічали, а якщо у вас не було такої нагоди, то я вам розповім — вони під час спілкування підходять до співрозмовника дуже близько. Їх особистий простір, їх зона комфорту надзвичайно компактна, якщо не сказати — повністю відсутня. В такій густонаселеній країні приватний простір «Я» ніби розмазаний по всім оточуючим людям. Їхне «Я» вже, умовно кажучи, не належить їм, а — всім відразу. Китай і китайці існують як єдиний величезний організм. Виключно слабкий індивідуалізм компенсується міццю соціуму. Але густонаселеність зовсім не причина того.
Контрприклад — Індія. Ще один гіпернаселенний монстр. У них же теж більше мільярда населення, але їх ментальність геть інша ніж китайська, як так? Хороше запитання.
Давайте поглянемо на карту Азії. Де Індія, а де Китай. Китай закритий від усього світу практично з усіх боків: з півдня — непролазні джунглі і гори, далі стіна найвищої гряди Землі — Гімалаїв, ще далі пустелі Такла-Макан і Гобі, з протилежного боку — океан. А невелику, більш-менш вільну відкриту ділянку на північному сході, вони перегородили своєї стіною. Та стіна, виходить, не є оборонною спорудою, а скоріш захисний психологічний бар'єр для самих китайців!
Індія відкрита держава. Чи знаєте ви, що сучасна Індія складається немов з двох великих частин — одна частина, стародавня, населена дравідами, а інша — більш пізніми завойовниками Індії — аріями. Але й після аріїв хто тільки Індію не завойовував. Починаючи з походу Олександра Македонського, тюрків, що заснували імперію Великих Моголів, і, нарешті, — англійців. Індія дуже і дуже етнічно різноманітна країна на відміну від Китаю. Крім цього, коли Індію завоювали арії, вони поділили всіх на касти, щоб не змішуватися з аборигенами і тримати дравидов в узді. В Індії немов були створили внутрішні дистанціі між людьми, і різноманітні верстви населення не перетиналися.
Це дало можливість людині розвинути свою індивідуальність. Адже у стародавньої людини з часів мисливців-збирачів її(індивідуальності) практично не було, вона була частиною природи нарівні з іншими мешканцями Землі, індивідуальність стала розвиватися з початком великої аграрної революції. Тут я всім рекомендую книгу Юваля Ноя Харарі «Коротка історія людства»
Це дуже важлива початкова стадія процесу індивідуації людини, старт якої був покладений аграрної революцією, яка зробила важливий крок — вивела людину з лона природи: він почав обробляти землю, розчищати простор для надсаджень, зрошувати поля. Іншими словами відділив себе від «Матері-Землі» і став ніби осторонь від неї.
Потім була ще одна стадія цього процесу. Людина відділила себе від інших, собі подібних, від єдиної людської маси. Це зробив контакт людини з чужинцями. Раніше Хомо Сапієнс теж зустрічався з собі подібними, проте контакти були надзвичайно рідкісні. Аграрна революція колосально збільшила кількість людей на планеті і зустрічі з чужинцями стали буденністью.
З'явився надважливий фактор — наявність чужинців. Починає працювати механізм протестного самовираження — я не такий як ти, я виглядаю не так як ти, одягаюся не так як ти, я говорю іншою мовою, — це працює на прояв і концентрацію індивідуалізму людини, немов створюючи каркас майбутнього Людини Індивідуальної.
Стадія «Я- не ти». Відділення індивіда від загальної людської маси.
Між іншим, дорослішання окремої людини немов повторює шлях розвитку великої соціальної групи, ба навіть цілої нації. І навпаки. Нації, так само як і одна людина — народжуються, дорослішають, старіють і вмирають. Їх або поглинають інші молодші і більш сильні або на їх місці народжуються нові нації, наче молоді кущі, що виростають із кореня старого дерева, яке впало.
Європа історично була ареною і мішенню для захоплення і вторгнення. Європейці дуже різноманітні в національному плані, вони пройшли через купу війн, вторгнень і випробувань, та дуже індивідуально розвинені. Та й самі вони були вельми активними загарбниками.
Але повернемося до наших китайців.
Китай, у свою чергу, етнічно одноманітний, монолітний. Населення Китаю 92% ханьці(про тих, решту відсотків, обовязково ще поговоримо). У китайця немає дистанції і немає виробленого контактами з чужинцями індивідуалізму, яких просто не було в їхньому житті. Їх індивідуальність не розвинулася належним чином і це призвело до жахливих наслідків.
Протягом довгих століть і тисячоліть китайці запекло воювали лише один з одним. Індивід в Китаї, як я вже писав, дуже слабкий і немов розмитий в соціумі, він існує плямою в своєму оточенні, в першу чергу в своїй родині. І коли китаєць вбивав свого ворога він вирізав три покоління відразу — і батьків, і дітей свого ворога. Щоб повністю викорінити свого супротивника! Моторошно, чи не так?
Мільярд китайців живе практично як один організм, делегуючи право розпоряджатися собою вищим інстанціям. Ви в курсі як китайці поводяться з уйгурами — мусульманським населенням неханьського походження? Вони влаштували їм концтабори де насильно роблять з них китайців, промиваючи мізки і піддаючи тортурам. Пошукайте в інтернеті ці дикі історії.
Для китайця уйгури — це немов третя нога, яка виросла на спині — абсолютно чужий і неприродній відросток на тілі, який треба «вилікувати». Причому Синьцзян-Уйгурський автономний район почав активно вживлятися до ментальності Китаю зовсім недавно за історичними мірками, тому Китай не знає що з цим робити, крім одного — примусити силою до покори. Добра воля, свобода, — не береться до уваги, адже ні у кого у Китаї її немає.
Китай, відчуваючи себе єдиним потужним організмом, відноситься до решти світу з цілковитою пихатістю, з презирством до слабкостей людей, до їх пороків. Він щиро вважає свободу бути собою — слабкістю. Тільки сильний Китай, без вад і слабкостей, гідний всього на планеті. У них не може бути друзів і союзників, а є тільки їх інтереси. Тих, з ким вони співпрацюють, використують та й викинуть без тіні жалю.
Пам'ятаєте, я спочатку говорив про далекі горизонти китайського стратегічного планування? Кожен китаєць знає, що великий Китай нехай навіть без нього, рано чи пізно досягне своєї мети. І в тому успіху буде частинка успіху кожного китайця, що не дожив до цього моменту. Китай може тисячу років чекати, доки трупи ворогів не пливстимуть по великих китайських сибірських річках — Обі, Єнісеї, Лені.
Неквапливість китайців, неспішність, проявляється також у їх ... тортурах. Вони будуть повільно катуватимуть людину. Їхня нерозвинена індивідуальність разом з неквапливістю винайшла тортури водою, нічого страшного на перший погляд, але людину такою «крапельницею» доводили до божевілля.
Ось такий Китай. Незвичайний. Дивний. Унікальний.
