Постать міського голови Дніпра Бориса Філатова останнім часом, викликає дуже багато суперечок навіть серед його умовних прихильників.
Те, що Філатов народився з короною на макітрі, котра з кожним днем важчає, вже майже ні для кого не є таємницею. Достатньо проаналізувати сторінку міського голови у мережі Фейсбук. Якщо, звісно, Ваш акаунт не заблоковано образливим мером за невідповідний його уявній реальності коментар, або навіть вподобайку. Втім, вочевидь мер занудьгував у товаристві адептів, тож днями, подейкують, Борис Філатов оголосив «велику амністію». Проводила розблокування п'ятитисячного блок-списку на неофіційній сторінці міського голови в мережі Фейсбук працівниця прес-служби міської ради, влаштувавши разом із шефом ціле шоу з цього приводу.
Тепер, коли «забанених» поменшало, Філатову знову нічого не заважає час від часу публічно заявляти про своє бажання крутити будь-кого на своєму дітородному органі. Не гребує голова міста і тим, що дуже часто опускається до відвертого хамства і знущального тону.
Так чи інакше, свій імідж Борис Альбертович створює собі сам, вочевидь вважаючи, що саме таким чином він виконує свою передвиборчу обіцянку і демонструє електорату «сильного мера», подекуди мавпуючи методи ще одного «сильного правителя» з сусідньої країни, яка вже четвертий рік веде проти України масштабну гібридну війну.
Зокрема, славу «збирача земель» Філатов зажив через непомірні апетити до чималенького бюджету розташованого біля обласного центру селища Слобожанське. У притаманній йому розперезаній манері він шантажем і погрозами примушує найуспішнішу в країні об'єднану територіальну громаду влитись до проблемного і потерпаючого від корупції обласного центру.
Важко сказати, на чому базується його впевненість у власній правоті такого підходу, бо сторонній спостерігач нічого окрім пихи, нарцисизму та величезної корони, нічого іншого не побачить. До того ж, будь-яка сила базується насамперед на людський порядністі, а з цим у Бориса Альбертовича — величезні проблеми.
Починаючи ще з періоду «Губернських хронік», які виходили на місцевому 9-му каналі, і в яких майбутній мер підпрацьовував журналістом і «рубав правду-матку» з екранів телеізорів. У 2010 Філатов з легкістю залишає 9 канал і за проханням свого давнього приятеля і колеги по ЄЕСУ Олександра Вілкула йде працювати на 51 канал (ДОДТРК) з проектом «Губернські прогнози». Він не приховував симпатій до регіонала – «кращого губернатора» і «людини, яка вміє тримати слово і ефективно працювати», а також до його шефа – Ріната Ахметова.
«Незалежно від політичних симпатій тисяч користувачів ФБ, вважатиму його своїм другом і порядною людиною за будь-яких обставин», — так про Ахметова написав Філатов вже у 2014 році.
У 2010 нічого не заважало Філатову лити діжки бруду на свого колишнього приятеля — Святослава Олійника, який балотувався на посаду міського голови, підтримуваний Ігорем Коломойським. І потім так само легко тиснути руку і залюбки співпрацювати під час своєї роботи в Дніпровський ОДА обом – і Коломойському, і Олійнику.
Дуже часто Філатов любить похизуватись тим, що ледве не самостійно і одноосібно здобув перемогу Майдану, у всякому випадку у Дніпрі так точно. Але при цьому він замовчує те, що коли в Дніпрі відбувався головний протест під ОДА 26 січня 2014 року, в ході якого «тітушками» та міліціянтами були побити та понівечені десятки активістів, головного «воїна» Майдану вистачило лише на те, щоб увімкнути «Лебедине озеро» на Пасажі і стрімко гайнути зі своїм другом Геною в теплий Тель-Авів, рятуючись від «політичних переслідувань» з боку «ефективного менеджера» Олександра Вілкула, який на той час обіймав посаду віце-прем'єра.
До еміграції, як анонсувалося, справа не дійшла: завдяки зусиллям десятків тисяч патріотів режим Януковича впав, а біглий Філатов повернувся у Дніпро ледве не героєм, на його думку. Часи змінились, натомість рейдерські замашки залишились – Філатов і досі вважає, що зіграв чи не головну роль у вікопомних подіях 2014.
У 2015 патріотично-налаштована спільнота дніпрян надзусиллями всадила Бориса Філатова у крісло міського голови, залишивши ні з чим тепер вже «заклятого ворога» — Олександра Вілкула. Сам Філатов, разом із Корбаном, всіляко загравали з патріотами, розуміючи, що лише ця, активна і волелюбна частина Дніпра, здатна знищити традиційно сильні позиції регіоналів у Дніпрі. «Ісконно русскій», як сам він себе називає, Філатов затоваришував із Дмитром Ярошем, навесні 2015 колишні цинічні рейдери навіть завітали до Холодного Яру і начебто просякнулись незламним патріотичним духом українців.
Втім, вже за два роки патріотів і активістів, які брали участь у виборчій кампанії 2015 року, в команді мера можна перелічити на пальцях. Стиль керівництва Філатова, кадрова політика з працевлаштування екс-регіоналів та одіозних особистостей, брудні оборудки і та сама, викохана корона відвернула від нього навіть найпоміркованіших друзів.
В обмін на участь в промерській коаліції у міськраді колишні опоблоківці отримують свою частку «бюджетного пирога», створюючи позірну стабільність та успішність правління Філатова у Дніпрі. Банкноти традиційно є більш ефективним методом роботи з безпринципним «електоральним болотом», ніж пошук компромісів та співпраця з дієвим та розумним активом.
Патріотичну риторику мер давно змінив, зрозумівши, що прихильність більшої частини дніпровського консервативного електорату можна отримати значно простіше: пафосними постами в соцмережах, умовною «гречкою». Колись активісти перетворились на «міських божевільних», а будь-яка критика карається «баном» і потоком бруду.
Наразі ж все йде до повної і масштабної політичної угоди з «Опоблоком». Про передумови і ознаки такої співпраці з колишнім політичним опонентом, який вчергове перетворився на партнера, днями написав місцевий блогер Денис Басок.
Взагалі, бажання привласнити собі чиїсь успіхі вже стає персональною «фішкою» міського голови.
Зовсім недавно Філатов у притаманній йому пафосній манері прозвітував про вирішення «проблеми аеропорту». Буцімто, завдяки йому та Корбану вдалося «поставити на місце» безталанного власника Дніпровського летовища — свого колишнього патрона і друга Ігоря Коломойського, і передати об'єкт в чергові «надійні руки», на цей раз харків'янина Олександра Ярославського. У підконтрольних міському голові ЗМІ це подали, як неабияку перемогу «сильного мера», однак ці заяви працюють, мабуть, лише на філатівських адептів, які ніколи не будуть розбиратися в суті справи, проте завжди готові у будь-який момент бездумно аплодувати своєму кумиру.
Насправді, ситуація з аеропортом виглядає дещо інакше. Проект будівництва нового аеропорту — це лише підхоплений Ярославським з дозволу Коломойського колишній проект групи «Приват», а якщо точніше — його підрозділу «Дніпроавіа». Ані Корбан, ані Філатов не мають жодного відношення до цього проекту, окрім медійного. На відміну від Коломойського, адже саме він має всі необхідні документи, дозволи на будівництво та землю. Та це не заважає Філатову і Корбану намагатись вкотре рейдернути чужої слави.
Ще одна «піар-крадіжка» відбулась буквально кілька днів тому. Філатов знову приписав саме собі перемогу у боротьбі громадськості за екологічне переобладнання Придніпровської ТЕС, кінцевим бенефіціаром якої є та сама «порядна людина» — Рінат Ахмєтов, який не перший рік труїть дніпрян критично небезпечними для життя викидами, заробляючи мільярдні статки на життях українців.
В своїй фейсбук-стрічці «сильний мер» порадував всіх дніпрян фактом зустрічі з «самим» Рінатом, який буцімто дав таке чесне і міцне слово, що його можна навіть покласти в банк. Невідомо, які дивіденди принесе вкладене до банка слово Ахметова, а от міський бюджет, згідно з підписаним міським головою меморандумом, зазнає втрат: за домовленістю, місто частково профінансує екологічну модернізацію Придніпровської ТЕЦ – щонайменше п'ять мільйонів грошей громади мер пообіцяв передати приватній компанії свого друга-олігарха.
При цьому, звичний загрібати жар чужими руками, без наполегливих нагадувань мер і не згадав би про громадських активістів. Саме дніпровський громадський рух підняв питання екологічності ТЕЦ, провів цілу низку громадських слухань, залучаючи ЗМІ, піднімаючи проблему на загальноукраїнський рівень. І саме активісти домоглись того, що керівництво ТЕС таки їх почуло і пішло на компроміс. Саме тому заява Філатова про «успішні перемовини» з Рінатом Ахметовим і вирішення усіх екологічних проблем ТЕС виглядає цілковитою бравадою людини, яка проспала відправлення потягу і щосили намагається не тільки його наздогнати, але й вскочити у перший вагон.
У своєму дописі в Фейсбук Філатов, зрештою, з сарказмом подякував активістам, проте не пояснив, що завадило «сильному меру» за майже три роки своєї каденції провести зустріч з Ахметовим раніше, ще до того як тема викидів ТЕС критично загострилась і практично дійшла до вирішення.
Відповідь на це питання, як і на багато інших, полягає, насамперед, в моральних засадах міського голови Дніпра.
Він може скільки завгодно приписувати собі чужі перемоги, зраджувати колишніх друзів, намагатись за будь-яку ціну підняти свій рейтинг, або просто тішити своє власне «его», але мусить завжди пам'ятати крилату фразу авторства його колишнього шефа – екс-голови ОДА — «Життя — це супермаркет, але каса завжди попереду».
