Гори (ори) (грец. «пори року») – дочки верховного олімпійського бога Зевса і богині права й законного порядку Феміди. Вони відповідали за «природній» хід часу та неухильність дотримання балансів між добром та злом.

Античні автори згадують різну кількість ор, проте найчастіше йдеться про трьох сестер.

Старшою з них була Евномія (Законність), середньою – Діке (Справедливість), а наймолодшою – Ейрена (Мир, римський еквівалент – Пакс (Paх)). У них були «антиподи» — богині Дисномія (Беззаконня), Адікія (Несправедливість) та їхня мати Ерида (Ворожнеча).

У кожної з богинь були свої «інструменти», «технології» та «союзники» для наведення порядку чи навпаки – для сіяння хаосу.

При цьому, що важливо, богині помсти – Еринії (що походили з більш давньої, «доолімпійської» епохи), діяли на «світлій стороні сили» і перебували у «підпорядкуванні» Діке (Аристеї).

Алекто (та, що ніколи не відпочиває), Мегера (зла/ревнива) та Тісіфона (месниця за вбивства) часто виступали таким собі «спецназом», який відшукував та «підсвічував» для Діке злісних порушників світового порядку.

Святилище Ериній в Афінах (фото вище) не випадково знаходилось під схилом пагорбу бога війни Ареса. Туди приносили жертви ті, хто отримав виправдувальний вирок у звичайному суді (що відбувався на Ареопазі), але хотів також умилостивити й «вищу справедливість».

У будь-якому випадку, цілком очевидно, що древні греки резонно вважали: стійкий мир не наступить, допоки не воцариться законність і справедливість. Що неможливо в ситуації, коли не працює механізм невідворотності покарання співмірного вчиненому злочину. Це було слушно й логічно в глибині віків і залишається таким і дотепер. Яким би «хтонічним» чи «нецивілізованим» це не вважали окремі «гуманісти» та «всепрощенці»…

 

***

 

Девіз італійської родини Дель Буфало «Сum feris ferus» перекладають/витлумачують по різному — від «[Будь] Безжальний з жорстокими» до «З дикунами [чини] по дикунськи». Як там писав в «Письмах римскому другу» нобеліант Іосіф Бродський (українофоб і трубадур кровожерної імперії): «взгляд, конечно, очень варварский, но верный»...