UPD. Як виявилось, «Орськ» поки втік. За нього поплатився однотипний ВДК «Саратов». Жорна справедливості працюють не так швидко і точно. Але — невідворотно...

***

Nomen est omen — ім'я говорить само за себе

Символічне значення перемог на полі бою часто буває масштабнішим, аніж суто військове. Знищення в порту тимчасово окупованого Бердянська російського великого десантного корабля «Орск» — один з таких випадків.

На першому, загальнопомітному, рівні, цей успіх додає ентузіазму з причини співзвучності назви цього рашистського корита (досить древнього, до речі) з орками зі світу «Володара кілець». Вважається, що назву для цієї раси злих істот Джон Толкін вивів від Orcus — одного з імен давньоримського божества смерті і підземного світу (пізніше цей персонаж «злився» з Плутоном).

Орків потопили на «Орську», оркський корабель «Орськ» — звучить добре.

Але не Толкіном єдиним.

Орськ – це один з «географічних феноменів». Через місто протікає річка Урал, який є умовним «кордоном» між Європою та Азією. Суто формально, частина містян в ньому живуть в Європі, інша – в Азії. Втім, в реальному житті всі вони живуть в непозбувному «совку», про що красномовно свідчать назви районів міста: Ленінський, Октябрський, Совєтський. Ну і «істово-істерично» підтримують «спєцопєрацію на Украінє» — літерами Z і V прикрасили не лише оркську мерію, але й школи міста… Втім, все це досить типове для Мордору в його нинішньому припадку воєнного психозу.

Місто цікаве нам іншим.

Далекий уральський Орськ має безпосередній стосунок до української історії. А саме: у 1847-48 службу в Орської фортеці проходив рядовий третьої роти п'ятого лінійного батальйону Оренбурзького корпусу Тарас Шевченко. Попри сувору заборону, Шевченко продовжував таємно малювати і писати вірші, зберігаючи їх у «захалявних книжечках». Під час «орського» періоду заслання були написані декілька «знакових» віршів та поем (наприклад: «Не гріє сонце на чужині» , «Полякам» , «Чернець»  та ін.).

Саме в Орську поет написав ці рядки:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого бога,

За неї душу погублю!

(«Сон» («Гори мої високії" )

Шевченко цікавився життям казахів, що кочували в околицях фортеці, вивчав їх пісні й легенди, що цікаво відобразилось у його пізнішій творчості. Зокрема, про те, яке враження Орськ справив на Шевченка відомо з його повісті "Близнецы" (1855): "Так вот она, знаменитая Орская крепость! — почти проговорил я, и мне сделалося грустно, невыносимо грустно, как будто меня бог знает какое несчастие ожидало в этой крепости. А страшная пустыня, ее окружающая, казалася мне разверстою могилой, готовою похоронить меня заживо... Подъезжая ближе к крепости, я думал (странная дума), поют ли песни в этой крепости. И готов был бог знает что прозакладывать, что не поют. При такой декорации возможно только мертвое молчание, прерываемое тяжелыми вздохами, а не звучными песнями. Подвигаясь ближе и ближе по широкому, едва зеленью подернутому лугу, я ясно уже мог различать крепость: белое пятнышко — это была небольшая каменная церковь на горе, а красно-бурая лента — это были крыши казенных зданий, как-то: казарм, цейхгаузов и прочая. Переехавши по деревянному, на весьма жидких сваях, мостику, мы очутились в крепости. Это обширная площадь, окруженная с трех сторон каналом аршина в три шириною да валом с соразмерною вышиною, а с четвертой стороны — Уралом. Вот вам и крепость. Недаром ее киргизы [так називали в Російській імперії казахів] называют Яман-кала ["місто-погань", сучасною казахською — Жаманқала]. По-моему, это самое приличное ей название".

В критичні моменти занурені в глибини історії "знаки і символи" яскраво проступають на поверхню поточних подій. "Рускій воєнний корабль" названий на честь "міста-погані" Орська знайшов свій ганебний кінець в українському Бердянську (назва якого, за однією з версій, походить від ногайського виразу "даний Богом").

Це ж чекає і на весь безславний москальський Чорноморський флот (зрештою – не вперше, але, сподіватимемось, вже востаннє) і на "тюрму народів" — Росію. Замість того, шоб займатися Z-розмальовками, російським нацистам, які живуть на кордоні Європи та Азії, варто починати вчити казахську…