Одним зі способів «компенсувати» історичну технологічну відсталість Росії було пропагування ефемерної «першості» росіян у тих чи інших винаходах та технологіях. Так, в радянській версії історії науки і техніки, паровоз першими в світі сконструювали промисловці брати Черепанови, літак – відставний морський офіцер Можайський, радіопередатчик – інженер Попов.
Але якщо вищезгадані сюжети були лише підтасовками (Черепанови дійсно побудували паровоз – на основі уже існуючих і запатентованих за 30 років до них рішень, Можайський – справді пробував створити якусь штуку, яка, щоправда, не літала, а Попов – був одним з багатьох винахідників, які синхронно експериментували з передачею радіохвиль), то претензії на абсолютну першість у повітроплаванні є геть анекдотичними.
Версію, що братів Монгольф'є більш ніж на півстоліття випередив рязанський дячок Крякутной знечів'я вигадав ще на початку ХІХ ст. відомий фальсифікатор Олександр Сулакадзев (1771-1829). В його багатій «творчій спадщині» були і власноручні записи Анни Ярославни (поверху сторінки з сербського літопису XIV століття), і «молитовник» князя Володимира, і «автентичні» виписки з Корану, записані за кілька десятиліть до його створення.
Навіть побіжного прочитання рукопису Сулакадзева «О воздушном летании в России с 906 лета по Р. X.» достатньо, щоб оцінити надійність та достовірність наведеної в ньому інформації. Зокрема, там є розповідь про Тугарина Змієвича, який у 992-му році літав біля Києва на паперових крилах: — )
Цю частину тексту в СРСР не пропагували. Але запис про те, що в 1731 році «в Рязани при воеводе подьячий нерехтец Крякутной фурвин сделал, как мяч большой, надул дымом поганым и вонючим, от него сделал петлю, сел в неё, и нечистая сила подняла его выше березы» було визнано фіксацією реальної події, на честь 225-річчя якої навіть було випущено поштову марку.
