Встановлена «за Януковича» меморіальна дошка на фасаді будинку за адресою Хрещатик 15 особливо не привертає увагу перехожих. І навіть серед тих, хто її помічає, мало хто вчитується/вдумується кому вона присвячена, що «увічнює», ким і для чого, властиво, була розміщена.
«Перший пласт» наявної «пояснювальної» інформації виглядає дещо натягнуто (в плані прив'язки та значимості), але, відносно, нейтрально. Нам повідомляють, що, десь приблизно на цій лінії, у 1906-1911 роках знаходилась крамниця-майстерня ювеліра Карла Фаберже. Можна побачити його портрет, з датами життя (1846-1920). Чи бував хоч раз Фаберже сам в цій «точці продажу» продукції під своєю «маркою» — невідомо (найвірогідніше — ні). Але, з точки зору тих, хто затіяв встановлення цього «знаку» це мало третьорядне значення.
Адже сам барельєф «„ювелира Его Императорского Величества“ (відомого широкому загалу своїми коштовними „великодніми яйцями“) мав обґрунтувати розміщення у київському публічному просторі герба Російської імперії (його можна побачити над головою у Фаберже).
Проте це лише „квіточка“, справжні „ягідки“ — в розлогому підписі. З якого довідуємося, що табличку встановлено не інакше, як „під Найвищим заступництвом Глави Імператорського Дому Романових, Ї[ї] І[мператорської] В[исокості] (тут все ж не ризикнули «розшифрувати, залишили в вигляді „Ї. І. В.“) Великої Княгині Марії Володимирівни».
Ця особа відвідувала Київ в 2011 (і це окрема тема, які ще «символічні сліди», окрім цього, залишилися в українській столиці від того візиту).
Марія Романова, фото 2017 року.
Залишимо для «гурманів» дискусії щодо прав «Ї. І. В.» на неіснуючий російський престол, конфлікти всередині самої родини Романових щодо того, хто там в них є «Главою Дому» і т.п. Бажаючі також можуть нагуглити безліч кумедних сценок за участі цієї групи «ряжених» в російському «світському житті» — складається враження, що куруючі їх чекісти свідомо роблять постановки в естетиці кеосаянівських «Невловимих месників або Корони Російської імперії (Владімір Кіріловіч, батько „Марії І“, був одним з прототипів кумедних близнюків-„претендентів на трон» у цьому радянському пригодницько-розважальному фільмі).
- Весільне фото «спадкоємця імператорського престолу», титулярного «цесаревича» Гєоргія Михайловіча, 1 жовтня 2021. «Корону» над ним, під час вінчання в Ісакієвському соборі Санкт-Петербурга, тримав «православний олігарх» Константін Малофєєв.
Але зафіксуємо лише те, що безпосередньо стосується України.
Отже, т.зв. «de jure императрица„
- Підтримала анексію Криму в 2014 році. Початково вона, щоправда, робила якісь «обмовки» щодо цього, але, зрештою, розповіла, шо «на Украине произошел переворот, и новые власти осуществили ряд экстремистских и откровенно реваншистских шагов, которые ведут к расколу украинского народа. Крайние националисты, контролирующие власть в Киеве, начали свою деятельность с откровенно дискриминационных унизительных мер в отношении русскоязычных граждан Украины, с грубого насилия против любых инакомыслящих. Прозвучали явные угрозы в отношении Украинской православной церкви Московского патриархата. Были допущены антисемитские выступления неприкрыто нацистского толка. Я считаю все это страшной преступной ошибкой, граничащей с безумием. В сложившейся ситуации долгом законно избранных властей Крыма было обезопасить народ от любых эксцессов – не только в конкретный момент, но и на будущее».
- Систематично порушувала український державний кордон, приїзжаючи до окупованого півосторова поза офіційними пунктами пропуску. Зокрема, в травні 2016 році вона, «вместе с цесаревичем„, здійснила поїздку до Євпаторії, Севастополя та на Південний берег Криму.
- Охоче брала участь в різного роду російських пропагандистських акціях. Зокрема, в червні 2018 ця сімейка здійснила поїздку, на автомобілі Lada через Кримський міст. Романова назвала цю споруду «мечтой, которая в конце концов сбылась» та закликала не звертати увагу на критику анексії півострова з боку західного світу (на її думку — негатив був викликаний заздрістю до успіхів РФ).
- Підтримала (з лицемірними обмовками про «молитви за мир„) напад РФ на Україну 24 лютого 2022 року. У цей день вона випустила «Обращение Главы Дома Романовых„, в якому підкреслила, що «все народы, исторически принадлежащие к цивилизационному пространству бывшей Всероссийской Империи, объединены понятием Отечества в самом высоком духовном и культурном смысле этого слова». У подальшому «императрица» підкреслювала, що «кровопролитие на Украине началось не сейчас, а продолжается уже по крайней мере 8 лет, с момента государственного переворота 2014 года„, а Росія — має свої «законные интересы„, які відстоює в данному конфлікті.
«Мария Владимировна Романова» є у базі «Миротворця», з формулюваннями «посібник російських військових злочинців» та «співучасник злочинів російської влади проти України та її громадян». Втім, наскільки мені відомо, жодних санкцій щодо цієї підданої Королівства Іспанія та громадянки (з 1992 року) Російської Федерації (саме поєднання цих статусів — кумедне, як для «самодержицы») не запроваджувалось.
Отакі то «яйця Фаберже», вид у профіль...
А дошка — таки варта «музеєфікації». Втім, схоже вона нікому й не заважає у своїй нинішній локації. Група «корєнних кієвлян» і зараз виступить на захист «нашей истории»...
Так чи так — цей артефакт багато що «унаочнює». Не «привид» якогось там незрозумілого київського ювелірного магазину початку ХХ ст. А реальність безумного «постмодерністського» та «історично-реконструкторського» карнавалу перших десятиліть століття ХХІ-го...
