Посвята церкви-усипальниці Гетьмана Богдана Хмельницького у Суботові Святому пророку Ілії (день пам'яті якого припадає на 2 серпня) може містити цікаве символічне послання.

Як варіант, його можна «розшифрувати» наступним чином.

З одного боку, збудувавши цю церкву, Хмельницький нагадав і підкреслив, якої влади він прагнув.

Перших царів Ізраїлю на царство обирали та «благословляли на правління» пророки. Першого з них, Саула, «помазав на царство» пророк Самуїл.

А вже потім влада почала передаватись у спадок.

Хмельницький хоча й не був/не оголосив себе повноцінним самодержцем, також пройшов процедуру, схожу на «помазання на царство» (27 грудня 1648 року, у Києві, під час урочистої літургії, відправленої Єрусалимським патріархом Паїсієм).

А найбільшим його прагненням було заснувати власну династію.

Тобто, сам Богдан міг проводити якісь аналогії між собою та Саулом чи Давидом, а от вже Тиміш чи Юрій мали стати кимось на кшталт Соломона.

«Династичну» ж гробницю він віддавав «під патронат» одного з найбільш шанованих пророків, через яких з владцями «говорив Бог».

У підсумку — передати владу у спадок не вийшло (та це й сутнісно суперечило природі заснованого Хмельницьким державного утворення). Ба більше — не відомо, чи збереглись в усипальниці останки самого Гетьмана.

Останнє — важливо, оскільки вибір саме Ілії мав, ймовірно, й інший, есхатологічний, вимір. Вважається, що другому пришестю передуватиме поява Ілії (це один з лише двох святих Старого Заповіту, котрі були взяті живими «якби» на Небо — тобто, ще не віддали обов'язкову для нащадків Адама та Єви «данину Смерті»).

Готуючись до Останнього Суду, Гетьман «займав чергу» в ряду перших, чиї діяння будуть оцінювати і прагнув «покровительства» у того, хто прийде ще до появи «остаточного судді» — Христа.

І от в цьому контексті, на мою скромну думку (морально готовий до нищівної критики з боку шевченкознавців))), варто було б пробувати зрозуміти символіку образів Шевченка в його містерії «Великий Льох».

Загальновідомо, що цей текст написаний під враженням відвідування Суботіва у 1845 і «церква Богданова» — ключовий «об'єкт», навколо якого «розгортається» оповідь. Показово, що частина її ведеться від імені трьох ворон, що також може бути алюзією до Св. Ілії. Згідно з житієм пророка він виживав у пустелі тому, що їжу йому приносили ворони.

Якщо це припущення слушне, то найбільш цитований уривок з твору

«Церква-домовина, розвалиться...

а з-під неї

Встане Україна

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить

І помоляться на волі

Невольничі діти»

- це не стільки «політичний маніфест» Шевченка (як це часто інтерпретували), а лише оптимістичне бачення поетом наслідків Другого Пришестя для українців ("мертвих, живих і ненароджених").

P. S.-2020 Минулого року ГО "Фонд Великий Льох" презентував результати досліджень (за домопомогою георадарів) церкви у Суботові. ЗМІ рясніли заголовками типу "Знайдено ймовірне поховання Гетьмана Хмельницького". Однак, наскільки можна зрозуміти, містично позначений час на відкриття таємниць цього об'єкту — ще не настав :-).

P.P.S-2022. Завжди інтригувало, чому причинами, з яких для цього храму обрано посвяту Св. Ілії, не цікавилися властиво спеціалісти з епохи.

Принаймні — я не знаю жодної спроби "копнути" в цьому напрямку.
 
Тому, пару років тому, профанські "вліз" з цією своєю "гіпотезою". Цілком усвідомлюючи, що вона може бути хиткою, не враховує якихось специфічних нюансів etc.
Так, і я в курсі, що тепер серйозний дослідник має вважати, що "церква-домовина" — не є місцем поховання Гетьмана, а будувалася з невідомою метою і чисто експромтом :-). Адже це стверджує одна дуже мастита російська дослідниця. А сумніватись в її викладках для українських істориків — це, ну як порушувати певні табу в індуїзмі)))
Так чи так, але спеціально навчені росіяни проявляли дуже жвавий інтерес до досліджень церкви у Суботові в 2019. А роботи, загадковим чином, були зупинені. Хоча, здавалося б — залишався всього один крок, щоб підтвердити чи спростувати наявність там гробу Богдана-Зиновія Хмельницького...