Посвята церкви-усипальниці Гетьмана Богдана Хмельницького у Суботові Святому пророку Ілії (день пам'яті якого припадає на 2 серпня) може містити цікаве символічне послання.
Як варіант, його можна «розшифрувати» наступним чином.
З одного боку, збудувавши цю церкву, Хмельницький нагадав і підкреслив, якої влади він прагнув.
Перших царів Ізраїлю на царство обирали та «благословляли на правління» пророки. Першого з них, Саула, «помазав на царство» пророк Самуїл.
А вже потім влада почала передаватись у спадок.
Хмельницький хоча й не був/не оголосив себе повноцінним самодержцем, також пройшов процедуру, схожу на «помазання на царство» (27 грудня 1648 року, у Києві, під час урочистої літургії, відправленої Єрусалимським патріархом Паїсієм).
А найбільшим його прагненням було заснувати власну династію.
Тобто, сам Богдан міг проводити якісь аналогії між собою та Саулом чи Давидом, а от вже Тиміш чи Юрій мали стати кимось на кшталт Соломона.
«Династичну» ж гробницю він віддавав «під патронат» одного з найбільш шанованих пророків, через яких з владцями «говорив Бог».
У підсумку — передати владу у спадок не вийшло (та це й сутнісно суперечило природі заснованого Хмельницьким державного утворення). Ба більше — не відомо, чи збереглись в усипальниці останки самого Гетьмана.
Останнє — важливо, оскільки вибір саме Ілії мав, ймовірно, й інший, есхатологічний, вимір. Вважається, що другому пришестю передуватиме поява Ілії (це один з лише двох святих Старого Заповіту, котрі були взяті живими «якби» на Небо — тобто, ще не віддали обов'язкову для нащадків Адама та Єви «данину Смерті»).
Готуючись до Останнього Суду, Гетьман «займав чергу» в ряду перших, чиї діяння будуть оцінювати і прагнув «покровительства» у того, хто прийде ще до появи «остаточного судді» — Христа.
І от в цьому контексті, на мою скромну думку (морально готовий до нищівної критики з боку шевченкознавців))), варто було б пробувати зрозуміти символіку образів Шевченка в його містерії «Великий Льох».
Загальновідомо, що цей текст написаний під враженням відвідування Суботіва у 1845 і «церква Богданова» — ключовий «об'єкт», навколо якого «розгортається» оповідь. Показово, що частина її ведеться від імені трьох ворон, що також може бути алюзією до Св. Ілії. Згідно з житієм пророка він виживав у пустелі тому, що їжу йому приносили ворони.
Якщо це припущення слушне, то найбільш цитований уривок з твору
«Церква-домовина, розвалиться...
а з-під неї
Встане Україна
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить
І помоляться на волі
Невольничі діти»
- це не стільки «політичний маніфест» Шевченка (як це часто інтерпретували), а лише оптимістичне бачення поетом наслідків Другого Пришестя для українців ("мертвих, живих і ненароджених").
P. S.-2020 Минулого року ГО "Фонд Великий Льох" презентував результати досліджень (за домопомогою георадарів) церкви у Суботові. ЗМІ рясніли заголовками типу "Знайдено ймовірне поховання Гетьмана Хмельницького". Однак, наскільки можна зрозуміти, містично позначений час на відкриття таємниць цього об'єкту — ще не настав :-).
P.P.S-2022. Завжди інтригувало, чому причинами, з яких для цього храму обрано посвяту Св. Ілії, не цікавилися властиво спеціалісти з епохи.
