site.ua
член клубу

Приготування команди Зеленського до свого «Юрієвого дня» 9 грудня передбачає повне уникнення будь-яких слів та жестів, котрі могли б бути негативно сприйняті/витлумачені Кремлем. Найсвіжішим прикладом цього може бути ганебне ігнорування Україною урочистостей, які відбулися 22 листопада 2019-го року у Вільнюсі.

Вчора у литовській столиці перепоховували героїв антиросійського Повстання 1863-1864-го років. В нас його традиційно називають «польсько-литовським», однак в ньому брали участь і українці, і білоруси. Ба більше – найвідоміший лідер цього зриву – Кастусь Калиновський – був етнічним білорусом.

Росіяни дуже боялись, що місця останнього спочинку лідерів повстанців стануть об’єктами шанування. І тому, у 1864 році, тихцем поховали їх в безіменній могилі на території, де базувався російський гарнізон. Її вдалось знайти (і то – випадково) лише у 2017-му році, під час проведення схилоукріплювальних робіт на Горі Гедиміна у Вільнюсі. Більше року тривали антропологічні і генетичні експертизи, котрі остаточно підтвердили, що йдеться про останки 21-го страченого, в тому числі лідерів повстання Кастуся Калиновського і Зигмунта Сераковського.

У підготовці перепоховання брали активну участь влада Литви та Польщі. І навіть Білорусь (!) прислала офіційну делегацію. Причому персонально Лукашенко, хоч і висловився на цю тему максимально «обтічно» («Я знаю роль Калиновского в истории, но было много нюансов»), проте, зрозуміло, що без його прямої санкції жодних кроків зроблено не було б. У церемонії взяли також участь президенти Литви і Польщі, перший керівник незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич, лідери білоруських опозиційних партій.

Реакція росіян (навіть "ліберальних") на цю подію – передбачувано-агресивна. Дістається всім, у тому числі й "підступному" Лукашенку. Останнє – не дивує, якщо ознайомитись зі змістом промови, що її виголосив (білоруською мовою) керівник білоруської делегації віце-прем’єр Ігар Петришенко. Серед іншого, він сказав, що ця церемонія «сапраўды гістарычны момант, аднолькава важны для беларускага, літоўскага, польскага, украінскага і латыскага народаў».

От тільки офіційної української делегації на цих урочистостях не було помітно (див. UPD*). Не буду стверджувати, що не було навіть Надзвичайного та Повноважного посла (хоча не здивувався б) – принаймні сайт посольства України в Литві взагалі «не помітив» цієї події.

У будь-якому випадку, Україна «промовчала» виразно і голосно... Очевидно це також входить в пакет "нормандських домовленостей" - не так легко заслужити , щоб тебе назвав "искренним и сипатичним мужчиной" сам Путін :-(

  • UPD. Пишуть, що у Вільнюсі вчора таки був віце-прем"єр Дмитро Кулеба. З якою метою - невідомо. Єдине джерело інформації - пост у Facebook, де чиновник позує на тлі барельєфу князя Костянтина Острозького, переможця в битві під Оршею. Тут "зчитуються" певні "патріотичні" натяки і підтексти. Але про урочистості з перепоховання - ні слова, в ЗМІ - також жодного повідомлення про якісь промови, коментарі тощо з боку офіційного Києва.



  • Пам"ятна таблиця Героям Січневого повстання 1863-1864 років на території Київської фортеці - на місці, де відбувались страти борців "За Вашу і Нашу Волю". На гербі, який використовувався під час повстання, представлені Польща (Білий Орел), Литва і Білорусь ("Погоня") та Україна (Архангел Михаїл).
andriy.starodub
Andriy Starodub

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації