site.ua
член клубу

Одним з елементів «незручної» символічної спадщини, отриманої Віктором Януковичем від свого попередника, був «День Свободи» 22 листопада. Однак Янукович не одразу наважився відмінити офіційне святкування річниці Майдану 2004-го року, що перекреслив його сподівання на президенство. Рішення Ющенка про відзначення «Дня Свободи» (а також «Дня Соборності») він скасував тільки 2011-го року, Указом від 30 грудня. Натомість в «офіційному календарі» з’явилося нове свято: «День Соборності та Свободи України» 22 січня.

Як стверджують ЗМІ, на таке рішення Віктора Федоровича наштовхнули не тільки травматичні спогади: владна верхівка не розуміла, яким чином позиціонуватися в «День Свободи», які офіційні заходи проводити.

Шостий Президент України вочевидь відчуває дискомфорт від формату святкування «Дня захисника України» 14 жовтня, що усталився за часів президентства Петра Порошенка. На офіційному сайті Глави держави замість традиційного привітання зі святом ми бачимо звернення до громадян. Це версія тексту, опублікованого напередодні на фейсбук-сторінці Володимира Зеленського. Власне «святковій» частині присвячено рівно два абзаци - у вступній та завершальній частині промови. Тоді як левова частина тексту – це застереження щодо необхідності дотримуватися громадського порядку на масових акціях та чергове запевнення в тому, що ніякої «зради» в процесі врегулювання на Донбасі допущено не буде.

Як і в тексті виступу з нагоди Дня Незалежності, в зверненні до Дня Захисника Вітчизни, максимально «розмито», сказати б – історично-патріотичну складову. Не згадано ані про історичні традиції святкування (як то було у всіх, без винятку, поздоровленнях Президентів Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича, П. Порошенка), ані про актуальний контекст (боротьбу з російською агресію). Натомість наголошено, що захисниками Вітчизни є не лише воїни, але й журналісти, дипломати, члени родин загиблих. Ця теза перегукується з відомою фразою з інавгураційної промови В. Зеленського «ви всі – Президенти» і має те саме змістове наповнення. При цьому спічрайтери уникнули вживання стандартних формул та алюзій до історичних сюжетів чи релігійних практик, які використовувалися ще з 1999 р., коли було встановлено це свято.

Початково, на офіційному рівні, 14 жовтня відзначали винятково як «День Українського козацтва» і адресатами вітань були «козаки України»*. Однак у 2002-му Кучма вже поздоровляв усіх, «хто вважає себе нащадком славного козацького роду, в чиїх жилах пульсує гаряча лицарська кров». А у 2003-му до цієї формули додано, що, оскільки День козацтва відзначається в День Покрови Пресвятої Богородиці, то це «свято усього українського народу».

Цю тезу ще більш «виопуклив» В. Ющенко, підкреслюючи (Вітання 2008-го року), що «Це свято усієї нації, кожного українця. Адже усі ми є повноправними спадкоємцями козацької слави».

При цьому, варто пам’ятати, що до 2014-го року 14 жовтня «мирно співіснувало» з «Днем захисника Вітчизни» 23 лютого (закамуфльованим «Днем радянської армії») та встановленим за Л. Кравчука «Днем Збройних Сил України» (6 грудня, є святковим, але робочим днем). Це залишало очільникам держави суттєву «свободу маневру» у риториці та/чи участі у жовтневих офіційних церемоніях. Адже можна було або підкреслювати релігійний компонент святкувань, або зводити його до такого собі «привітання з професійним святом козаків» (за аналогією з «Днем шахтаря» чи «Днем вчителя»).

До початку російської агресії ритуальні розмірковування у вітальних текстах від імені президентів про «козацьку звитягу» і її «державотворчу силу» - не містили конфліктного потенціалу. Спічрайтери шостого Президента, теоретично, могли б використовувати цілі абзаци, скажімо, з поздоровлень від Л. Кучми чи В. Януковича.

Наприклад, у 1999-му році Кучма стверджував, що «спокій і гідність, пам'ять про історичні першоджерела і спрямованість у прийдешнє, неприйняття авантюр і пустопорожньої балаканини - це саме ті риси народного характеру, які упродовж віків дарує нам покровителька України - Пресвята Богородиця, аби не допустити розбрату, зберегти мир у своєму домі».

А у 2011-му Янукович обіцяв, з нагоди свята, «сприяти збереженню національних традицій, виховувати та загартовувати молодь на прикладі лицарських подвигів та звитяг героїчних предків»

Натомість тексти, які виголошував П. Порошенко, з цитатами з Маяковського «Товариш москаль – на Украину зубы не скаль» чи офіційними згадками про 14 жовтня як про день заснування Української Повстанської армії – нинішній команді категорично не підходять. Так само не підходить нинішній «команді» урочистий та масовий характер публічних акцій у цей день.

«Фішечки», якою можна було б вирішити цю проблему у практичній площині, команда чинного Глави держави поки що не вигадала. Адже старі («95-то кварталівські») – щодалі, тим гірше спрацьовуватимуть.

Але пошук триватиме. Одним з виявів цього є те, що на офіційному інтернет-представництві Президента України так і не відновлено архів, в якому б містились документи (виступи, звернення, поздоровлення з нагоди свят) «попередників» В. Зеленського.

* Встановлюючи, під час виборчої кампанії 1999-го – і з виразно «політтехнологічних» міркувань, нове свято, Л. Кучма навряд чи міг передбачити, що відзначення 14 жовтня дійсно стане всенародним.


UPD. О 17-01 на сайті Президента з"явилось повідомлення "Україна – незалежна, унітарна й демократична держава, а хто не згоден з цим – матиме справу з нашими захисниками", з посиланням на текст виступу В. Зеленського перед військовослужбовцями сил ООС. В цьому привітанні (наскільки можна судити по наведеним цитатам) також відсутні згадки про історичні традиції свята та немає згадок про Росію.

andriy.starodub
Andriy Starodub

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації