Головна мантра в нашому суспільстві — це СТАБІЛЬНІСТЬ. Хай буде все як є, аби нічого не змінювалось (бо не дай Боже буде ще гірше).
Яскраво я цей приклад побачив колись у Приватбанку, коли ця установа почала запроваджувати платіжні термінали.
Біля терміналу стояв працівник, який підходив до довжелезної черги в касу і пропонував людині допомогти зробити цей самий платіж, але через термінал і без черги.
Дивно було, але лише одиниці погоджувались. Решта з недовірою і наполегливістю втрачали купу часу, аби здійснити свій платіж через касира.
Пройшов певний час, і вже багато людей без проблем роблять проплати через термінал (а хтось взагалі через онлайн-банкінг не виходячи з помешкання).
Так і реформи в державі (освіта, армія, медицина...).
Все нове завжди сприймається з острахом. А особливо чиновниками. Оскільки будь-які реформи — це зміна і чиновницького складу (ті хто не зміг адаптуватись до нових реалій, вивчити нові технології — ті опиняються за бортом).
Стабільність — це найбільше зло, що може бути з нами зараз (бо це консервація того неофеодалізму в якому ми знаходимось).
Абсолютна стабільність буває лише на цвинтарі.
А нам потрібен розвиток. Стрімкий розвиток!
А ти боїшся реформ? :)
#Україна #суспільство #стабільність #реформи
https://www.facebook.com/andriipopyk
