«…мы хотим внести немного зрелищности, понятной каждому украинцу» (Алан Бадоєв)
24 серпня 2019 року. Київ. Майдан.
Квадратно-гніздовим методом від пам'ятника глобусу до Лядських воріт по білих крейдяних хрестиках розставлені скучающі бюджетнічки. На Алеї Героїв Небесної Сотні припаркований красівий білий мєнтовський водомьот. Народ для разврата зібрався.
По Алеї Героїв Небесної Сотні спускається преЗе!дент в траурі з жоною в бєлом під ручку. Йому назустріч вибігає юрба дітлахів в бєлом же з криками «ПреЗе!дент, дай міра! Хочем міра! Дай міра!». При цьому двійко дітей запопадливо простягає ПреЗе!дентській чєтє білі букєти. Чєта підходить до водомьота і зі скорбними лицями торжествєнно возлагає до нього цвєти. Возложивши, преЗе!дент слєдує на Майдан до пам'ятника Галі, де його вже ждуть.
Чєканя шаг, до нього підходе Алан Бадоєвічь в клоунському костюмі гєнєрала армії з еполєтами і в червоних кожаних сапогах зі шпорами:
- Народ для разврата зібрався!.. Ой… Тоєсть… гхм-гхм… пане преЗе!денте України, Верховний головнокомандувач Збройних Сил України, клоуни для параду-алле на честь двадцять восьмої річниці проголошення Незалежності України вишикувані!
- Смотрі у мєня! – весело погрожує Бадоєвічю пальчиком Головнокомандувач. Той, смущьонно красніючи, розвертається й уходе на смотр войск клоунів, які давно вже стройними рядами смажаться на Хрещитику:
- Сало уронілі!
- Героям сала!
- Вітаю акробатів з двадцять восьмою річницею Незалежності України!
- Саааала! Саааала! Саааала!
- Сало уронілі!
- Героям сала!
- Вітаю клоунів з двадцять восьмою річницею Незалежності України!
- Саааала! Саааала! Саааала!
- Сало уронілі!
- Героям сала!
- Вітаю фокусників з двадцять восьмою річницею Незалежності України!
- Саааала! Саааала! Саааала!
***довго смотре войска клоунів***
- Сало уронілі!
- Героям сала!
- Вітаю дресирувальників з двадцять восьмою річницею Незалежності України!
- Саааала! Саааала! Саааала!
Бадоєвічь підходе до преЗе!дента й ніжно шепче йому на вушко:
- Разрєшитє начінать?
- Разрєшаю – відповіда главком удовлєтворьонним тоном урчащого кота і льогко кусає за вушко Алана. Той, смущьонно красніючи, розвертається до бійців клоунів:
- Під час виконання гімну стояти стрррррррррррунко! – і дає отмашку в кусти.
З кустів вибігає Альона Паж у білій футболці з надписсю «Я ♥ Маскву» і бодро лабає оптимістичний і енергійний новий гімн:
- По правді відкрию як є, знаю хто Я й не беру що є не моє
А мати мі казала усе – коріння своє дороге,
В житті варто бути таким як ти є,
І правду казати одразу в лице
І вільно думати, й на повну дихати
У Всесвіті першим у черзі до щастя є Ти!
I money can"t buy знати себе і знати свій край
Своє, свої, своя гордість у мене є!
А як же вишневий садок, хрущі там уже не гудуть?
Та знаю є плугатарі із новими плугами ідуть
І бачу я сильних жінок, які за собою ведуть
І з ними їх чоловіки які благородність несуть
На бек-вокалі їй підспівує Тоня Лібєрмон, сидячи в білому платті з капустоподобними під'юпниками на криші Конси Чайковського, як баба на чайнику.
ПреЗе!денту явно нравицця проісходяще. Він падтанцовує в такт гімна заученими за годи практіки бодрими двіженіями з номера "Каждий вєчєр вєчєр наступає вдруг". Аж тут по Майдану громогласно разноситься медовий голос діктора:
- Церемонія підняття прапора!
- Рівняння на прапор – не мєнєє громогласно разноситься команда Бадоєвічя до клоунів. Двоє клоунів виносять велику білу просиню – символ всього міроприємства, із-за якого всі кромє преЗе!дента й прийшли у білому, і мєдлєнно й торжествєнно водружають її на флагшток. Остальні ж клоуни застили, оддаючи флагштоку з простиньою піонерський салют.
З нізвідки знов лунає медовий голос:
- Слово має преЗе!дент України!
Трохи пом'явшись для прилічія, той з сєрцеєдською улибкою і ленінським прищуром начинає:
- Дорогі українці, знаєте, мої фани часто пишуть мені смс-ки…
- А що це тут відбуваєься?! – псує виступ главкома несподівано поставлений вопрос ребром. Це зі сторони Бесарабки прийшов велелюдний Марш захисників України: ветерани, волонтери, капелани, матері, діти, кияни та гості столиці під синьо-жовтими та червоно-чорними знаменами.
- То що це тут відбувається?! – повторив своє вагоме питання ветеран з мегафоном, орденами і козацьким чубом.
-Атас, братва, валім! – преЗе!дент зі свитою хаотично валять з Майдану, плутаючись у білій простині і Лібєрмонових під'юпниках, у бік Європейської площі – до майбутньої ставки вождя. Медовий голос (засмучено):
Публікувалося тут
