Цікаво по Києву їздити, адже масові демонстрації в нас як стрічка новин-проїхався і розумієш, що відбувається в державі.
Сьогодні під Кабміном деякі лозунги мітингувальників дійсно наштовхують на певну логіку та застереження. Ну от, сам Зеленський, ще до президенства, заявляв про «голку МВФ», з якої обов'язково треба злізти. В реальності вийшло навпаки – Україна продовжує набирати кредити, збільшуючи зовнішній борг до 90 млрд. дол. або зрозуміліше формулювання – кожен українець винен «комусь» вже по 2000 дол. Цікаво, що борг України перед Міжнародним валютним фондом дорівнює $90,46 млрд. На ці гроші, в Україні можна було побудувати близько 130 тис. км доріг. Або, 475 найсучасніших аеропортів. На ці гроші можна було побудувати 25 тис. шкіл, 69 тис. дитячих садків або 2,5 тис лікарень з найновішим обладнанням. Але…
Судячи з масовості біля стін уряду, тема МВФ скоро буде широко множитися через ЗМІ та серед громадських організацій. Традиційно можуть завозити людей з областей, а владі потрібно вже готуватися до такого виклику.
Тема шкідливості боргів держави від МВФ точно знайде відгук серед українців, бо низьке соціально-економічне становище людей диктує характер сприйняття будь-якого фінансування з боку міжнародний інстанцій, як негативне. Крім того, люди елементарно не розуміють, куди йдуть ці кошти та сприймають їх як такі, що розчинилися в кишенях чиновників.
Крім того, Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував реєстрацію у парламенті до кінця 2021 року законопроекту про зниження оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, а також упровадження податку на виведений капітал. В ньому ж прописаний податок на додаткову роботу. За це податок лише 5%, без ЄСВ. Мотивація – вимоги МВФ. Тому фіскалізація боляче вдарить по ледве дихаючим фопам та підприємствам.
Та ж сама ситуація стосується інвестицій. Чим більше боргів – тим важче знайти тих, хто готовий вкласти свої кошти в економіку.
Я розумію, чому люди витрачають час на масові заходи біля Кабміну чи Верховної ради, коли ми говоримо про черговий кредит МВФ. Бо в кожного з нас є родини, матеріальні потреби іпотеки і т.д. Коли влада прийммає рішення брати черговий кредит, вона чудово розуміє, що каденція їхнього перебування приблизно, 5 років, а термін погашення – декілька десятиліть. Виплати відбувається з бюджету за рахунок платників податків. Тобто, нас з вами. Тому наші потреби залишаються на нас, але ж нас ніхто й не питав дозволу на такий захід. От і виходить, що референдум мав би стати певним інструментом в такій прблемі, але хто ж про це скаже самостійно.
Тим більше, якби українці розуміли, куди йдуть кошти МВФ, можливо, сприйняття такого кроку було більш спокійним. Я особисто, жодного разу не чув, щоб хтось сказав, що йому легше живеться після кредиту з фонду. Влада має дуже прискіпливо моніторити настрої населення щодо зовнішніх боргів. Бо це не лише економічна, а й безпекова загроза, яка дуже сильно впливає на незалежність країни.
В такій парадигмі викликів, зрозуміло, що МВФ давно не фінансова, а скоріше, політична установча, яка працює не на економічних чи волюнтаристських засадах. Тому, на мою думку, в 2022 році слід очікувати ще більше соціального загострення в країні, в тому числі, навколо теми шкідливості цієї установи, яка суперечить інтересам громадян.
