До написання примітки на цю тему мене підштовхнув нещодавній візит до Голосіївського району, в тому числі до житлового кварталу «Еврика». І саме роздивляючись новобудови із знайомими, я звернув увагу на дитячий садок, що будується. На що почув роздратовану відповідь про відсутність натомість школи, яка мала б бути посеред кварталу, але буцімто є проблеми з прийняттям її на баланс і тому на її місті збудують ще один будинок. Тоді я й вирішив дізнатися більш детально, а наскільки гостра ця проблема, скажімо наприклад, для тих же будинків, що розташовані по вулиці Ломоносова від перехрестя з вулицею Васильківською, по вулиці Максимовича, академіка Вільямса та вулиці Конєва. Такий собі умовний квадрат на мапі, де переважну більшість складають саме новобудови і де саме доречно виявити, а скільки ж там шкіл.

Продивившись карту та перевіривши отриману інформацію на сайті Голосіївської держадміністрації, маємо на цей такий собі умовний мікрорайон цілих 2 школи – Український фізико-математичний ліцей та Приватний заклад освіти «СІНКГЛОБАЛ».

Звертаю увагу, що одна з цих шкіл є приватною, і досить недешево за відгуками місцевих.

Тепер про гостроту проблеми. Оперую тим, що можна побачити, і де можна зробити хоча б приблизні розрахунки того, як зміниться кількість жителів. Отже «Еврика». На даний момент активно будується 24 будинки, а планується біля 30. Запланована кількість квартир – біля 8 тис. Отже, через декілька років ми матимемо в цій місцині додаткових 6-9 тисяч мешканців. Переважно це будуть досить молоді сім'ї, а отже це буде не менше ніж 500-600 дітей.

Згідно ст. 18 Положення про загальноосвітній навчальний заклад кількість учнів у класі не може перевищувати 30. Отже, лише у цьому невеличкому кварталі буде жити дітей на 20 класів. І таких новобудов набагато більше, а шкіл – дві.

Отже хто винен та що робити? Багатьом звичайно хочеться звинуватити забудовника. Але я намагався зрозуміти – чому така щільність забудови, чому школа, якщо й будується, то приватна?

І все неоднозначно.Чи думає забудовник лише про прибуток? Звичайно. Але ж і наявність шкіл і садочків в збудованих кварталах підвищує довіру до його обіцянок в інвесторів проектованих кварталів. І ще не треба забувати, що якщо інвестор не будує садки та школи, то він сплачує пайові внески місту. З точки зору звичайних громадян-інвесторів зобов'язання побудувати соціальну інфраструктуру поруч з його будинком – краще.

І ось ми приходимо до того, з чого почали. Коли школа навіть запланована, місто має взяти її на баланс. Якщо ж з цим виникають ускладнення… Ось ми й маємо або рішення про зведення будинку замість школи, або відкриття приватної школи. І дітей, які вимушені долати інколи чималий шлях і навчатися далеко від дому.Це додаткові незручності для батьків та навантаження на транспортну систему.Винний для мешканців завжди забудовник.Але причина може бути також і в діях місцевої влади.

Отримання прибутку — то є природа бізнесу, і будівельного також. Завдання міської влади – унормувати це таким чином, щоб і забудовник отримував прибуток, і мешканці мали всю необхідну інфраструктуру в своїх кварталах. На жаль, від незгоди між місцевою владою і бізнесом страждають в першу чергу мешканці міста.