Майже у кожної країни світу є часи її величі, є люди та періоди, котрими пишається кожен нормальний громадянин. Скандинави пам'ятають вікінгів, їхню величність, звитягу та сміливі походи у невідоме. Французи пам'ятають мужність Карла V, його лицарів та те процвітання, яке здобула Франція за часи його правління. Іспанці пам'ятають конкістадорів, німці своїх лицарів. Монголи ніколи не забудуть Чингісхана та всього того, що було зроблено за часи його правління. У Польщі теж були часи її розквіту. Росіяни, не маючи своїх видатних героїв, пишаються запозиченими з Київської Русі князями та витязями. Ну не може нація нічим не пишатися, правда ж?
Україна пишається величиною Київською Руссю, її князями, зокрема Святославом Хоробрим. Українці пам'ятають мужніх козаків, Січ, їхню відвагу під час захисту своїх земель. Однак, як ми можемо помітити, всі ці країни пишаються своїм минулим. Колись вони були вільні та могутні, сміливі та чесні. Зараз вони — відверто запливлі жиром, насичені толерантністю та стабільністю. Не дивно, що теперішнє «сьогодні» зовсім не викликає того самого почуття гордості та величі. І таке у всіх. У всіх, окрім України. Україна — це, мабуть, одна з тих рідкісних країн, мешканці якої можуть пишатися не тільки славним минулим, але й героїчним теперішнім. В Україні йде визвольна війна від російських окупантів. Учасники цієї війни — Герої як для всіх поколінь, від дітей до старців.
В той час, як мешканці Європи можуть бачити своїх героїв лише на середньовічних фресках та підручниках історії, українці своїм можуть потиснути руку і поспілкуватися наживо. Це і викликає велику повагу та легку, добру заздрість у майже всіх правих Європи. Героїзм завжди в пошані, незалежно від часу. Країни, які пишаються лише своїм минулим, мають серйозні проблеми з теперішнім. Їм треба над цим серйозно задуматися — де і коли щось пішло не так? І, головне, що робити? Відповідь на це питання кожна країна матиме свою. А стосовно України — звільнимось від рашистського зовнішнього окупанта, а потім і від внутрішнього. І тоді почнеться інший, принципово інший період розвитку нашої великої країни та Нації. І, можливо, саме Україна дасть той поштовх Європі та приведе її до такого сьогодення, яким вони зможуть пишатися на рівні з минулим.
Слава Героям — живим, полеглим та ще ненародженим!
