Березень 2022. Українці, як ковтка свіжого повітря, потребують хороших новин. Бодай щось. Чверть держави під окупацією і, хоча на півночі наступ зупинено, ворог так само залишається в десяти кілометрах від столиці. На інших напрямках не краще. Окупанти пруть на Кривий Ріг, не полишають спроб захопити Вознесенськ та Миколаїв, знищують Маріуполь та продовжують свій наступ на Харківщині. І ось 24 березня приходить радісна звістка з Бердянська: захисники України ракетою Точка-У знищили великий десантний корабель «Орськ». Згодом Орськ трансформується в Новочеркаськ, який з рештою стане Саратовом, та кому вони були тоді треба ті запоребрикові топоніми? Це була Перемога! Маятник настроїв суспільства не слабо так хитнувся в бік загальної ейфорії та тріумфу. Коли ж з'ясувалося, що один корабель знищено, а ще три пошкоджено екстаз був повний.
Так само раділи й моряки з суден, що не розділили участі «Саратова». Всі, окрім капітана корабля «Цезар Кунніков» Олександра Чирви та, щонайменше, трьох моряків з ВДК «Новочеркаськ». Решта ж команди, прямуючи на буксирі подалі від берегів окупованого Бердянська, розслабилась та затягнула «ві ол лів он зе єллоу субмарін». А даремно. Смерть неможливо обдурити. Тим більш, якщо ти зі зброєю прийшов до чужої країни. You can"t cheat death. Не забули? І якщо у відомій франшизі трагічні події відбуваються у цілком мирний час, то наші герої зробили все, щоб полегшити життя своєму антогоністу. А він, на відміну від кіношного, цілком матеріальний. І не використовує у якості засобів досягнення мети безглузді ланцюжки випадковостей. ЗСУ спостерігають, готуються і чекають. А у слушний момент починають діяти. Сьогодні такий момент настав і вибухова хвиля розкидала уламки багатостраждального Новочеркаська по всій Феодосії, де вони зараз стирчать із землі, як меморіали по загиблому кораблю. Цікаво, чи було у когось видіння?
