Минулої середи в Москві з помпою запустили виробництво кросоверів моделі Москвич-3. Як і годиться для заходів подібного рівня, лєнточку різали особисто мер Москви Сергій Собянін та міністр промисловості Кацапстану Денис Мантуров. Аякже? Це на відкритті річкової полоскалки (в ХХІ столітті, Карл!), або якоїсь позаштатної сушилки для білизни у дворі Тульської багатоповерхівки достатньо буде муніципального депутата. А тут ні. Не той рівень. Тільки VIP персони. Не знаю, чи були там представники духовенства РПЦ, та присутність колег Чернівецького архімандрита Никити на тій порнографії, що відбувалась в колишніх цехах колишнього АЗЛК була б більш ніж доречною. А інакше я все зазначене назвати не можу. Яке виробництво, який Москвич?. Від зазначеного авто там тільки шрифт літер на капоті і ніц більше. Ну і географічна локація де цей напис будуть китайським клеєм приклеювать до китайського ж авто. Бо легендарного автозаводу фізично не існує вже років двадцять. Автор неодноразово особисто влітку 2003 року, пересаджуючись із електропоїзда з Подольська на метро Текстильщики, спостерігав, як в центральному корпусі з велетенським написом «Москвич» у пошуках металу нишпорять якісь бомжі, гостарбайтери на подвір'ї готують на вогнищах їжу, а скінхеди пиздять гостарбайтерів. І все це у якихось 8 кілометрах від Кремля — оплоту стабільності, процвітання та антифашизму. Сталіца!
Близкість до Кремля, доречі, якраз і зіграла злий жарт з автозаводом. Підприємства в кінці дев'яностих та на початку нульових закривались пачками. Ми пам'ятаємо. І, якщо в Україні старі нерентабельні та неконкурентні радянські виробництва тихо відходили у вічність, збагачуючи металургів на кшталт Пінчука та поповнюючи ряди виборців КПУ та «крєпкіх господарників» ПР, то на росії ситуація була трішки єнша. В нас держава не мала коштів для дотацій збитковим підприємствам, тож перший етап «декомунізації» відбувся вже тоді і це є плюс. Що собою являло радянське наслєдіє і чому від нього конче треба було позбавлятись я вже писав тут. Та, як було сказано, на росії ситуація відрізнялась і всі, хто проскочив період від «какую страну просрали» до святої нафти по 100$, в основному вижили. Дуже просто для політичного піару, ЧСВ та зняття соціальної напруги вкидати в нерентабельні виробництва мільярди нафтодолларів, якщо вони (нафтодоллари, а не виробництва) в тебе є. Заводи працюють, зарплатня виплачується, електорат голосує. Хто не вірить, може загуглити, скільки разів рятували від банкрутства той же Уралвагонзавод чи Центр Хрунічева і в скільки стало збереження виробництва  федеральному бюджету Мордору. З АЗЛК вийшло дещо складніше. Мало того, що його продукція, на відміну від Протонів з Центру Хрунічева, особливо нікому не була потрібна, бо розжирілі на нафтодоларах росіяни пересаджувались тоді на фашистські бехи та піндоські форди, замість скрєпних Масквічєй, то ще й знаходилось підприємство на свою біду.. у межах МКАД. Двадцять три гектари у серці Москви, Карл! Ну, ти зрозумів. Тут ніякий абстрактний політичний піар не переважить інтереси «інвесторів» виражені у цілком реальні хрусткі банкноти. Вобщім, доля підприємства була вирішена і останній автомобіль цієї марки зійшов з конвеєра в далекому вже 2001 році. Далі буде процедура банкрутства, зняття того самого надпису «Москвич» з корпусу по Волгоградському проспекту, 42 під скупі сльози ностальгуючих, будівництво семи тридцятиповерхівок та відкриття технопарку «Москва» площею близько 250 тисяч квадратних метрів прямо у 15 колишніх заводських цехах. Обладнання заводу продали до Китаю, до речі. Не здивуюсь, якщо саме на ньому штампують ті авто, крупно вузлове збирання (а не виробництво) яких, наразі урочисто відкрили. Історія і не такі коники викидала. Лише частина цехів заводу від групи Метрополь дісталась компанії Автофрамос. Авто, Франція, Москва, я так розумію. Як дотепно! Cаме там, вже в 2005 році, на новому обладнанні почали збирати перші Renault. Загалом французи інвестували у виробництво 480 млн. євро і зараз, напевно, лікті кусають. Одне одному. Виробничі потужності на росії вони втратили. А вас попереджали (с). Хоча чи ще буде навіть те крупно вузлове збирання зараз? Не факт, що китайські автівки-напівфабрикати не їхатимуть на «збирання» до Москви своїм ходом, везучи готові до приклеювання логотипи у багажнику. Машкомплект, а хулі?  
Власне з логотипом Москвича історія також феєрична. Права на нього, виявляється, належать німецькій Volkswagen AG. Та коли взагалі росіян подібні юридичні тонкощі зупиняли? Вони з кам'яним таблом ліплять цей логотип на новозібране китайське диво. Право власності на бренди? Ні, не чули. Треба ж щоб китайський JAC JS4 хоч якось відрізнявся від розпіареного Москич-3 і на дорогах, а не лише в автосалоні, де ціна останнього за прогнозами сягне 2 млн. фублів, що вдвічі більше за китайський оригінал. Не інакше, як за логотип від Volkswagen переплата. Загалом же, як ви зрозуміли, цей Москвич, ніякий не Москвич, а типовий Пекінець. Pekingese. Автозавод в Москві прийшов «к истокам». Як починали в 30-ті роки зі збірки іноземних авто Ford A під маркою ГАЗ-А, так і закінчують..