Скажу відразу — білоруський кордон це вам не кордон український. Ша. Я розумію, що кордон це категорія двухстороння. Але ж..
Українського кордону, як відомо не існує. Міжнародно визнаного принаймі. Це вам любий кацап підтвердить. Йому про це колишній генеральний секретар ООН Пан Гі Мун сказав. Не демаркований, каже, і не затверджений в ООН. По англійському телеканалу Темза сказав.. Не існуючому кстаті, та хіба це важливо? Вони ж усі англійські телеканали дивляться. Зранку, в обід і ввечері. Щодобово. І от що цікаво, тіпа сказав він це про українсько-російський, українсько-білоруський і далі по списку, кордон. А у зворотньому напрямку воно вже ніфіга не працює і російсько-український, білорусько-український і т.д. кордони існують дуже навіть як.. Я голову зламав, намагаючись вирішити це протиріччя. Мабудь фантазії не вистачає. Ну, ось ти, можеш уявити паркан, що зі сторони твого двору є, а з боку сусіда вже ніхт?. Нє, це не Стіна Яценюка. Там усе простіше. Вона, принаймі на папері, існує з обох боків. А тут щось діалектичне. Трикутник Пенроуза бля. А у цих пропагандонів він існує.
Так от, на відміну від українських кордонів, кордон білоруській річ матеріальна. Не такий, звичайно, як нинішній польський, котрий щас заступами трощать бішенці, але все ж такий, що можна осягнути сенсорно. Не лише лінія на мапі. Навіть зелено-червоні стовпчики є, себто демаркований. Усе як Пан Гі Мун любить. І охороняється він не на приклад краще. Це я вам, як людина, що виросла в восьми кілометрах від того самого кордону кажу. Вони ще на початку спокійних нульових його охороняли будь здоров. З секретами та патрулями. Реально під залізничним мостом через річку Терюха погранці під маскувальною сіткою чергували цілодобово. Біля села Ільмівка в них взагалі будиночок на дереві був. Ну як будиночок? Дощатий настил на сосні, на який вони залазили по мотузковій драбині, замаскований по всім канонам військового мистецтва. А прикордонник, що спостерігав звідти у бінокля, був замазюканий у камуфляж не гірше ніж Алан Датч Шеффер у першому Хижаку. І щопівгодини дозор на УАЗіках.. І на кого ж ви гадаєте оце все було розраховане? Контрабанди зразка наших західних переходів на цьому кордоні не було ніколи. Уся контрабанда перевозилася приміськими поїздами. Туди горілку, цигарки чи мед, звідти вівсяні пластівці чи велосипеди. Восени цукор в Білорусь, навесні з Білорусі. Залежно від кон'юнктури. Всі одне одного знали в обличчя. То кого ж ловили ці героїчні Карацюпи? Барабанний дріб! Нелегалів з Центральної Азії. Так, так. Це зараз Держпогранкомітет Білорусі двома руками підтримує нелегалів. Мовляв, вони покинули домівки, так як їх життю загрожувала небезпека. Це цитата якщо що. При цьому держкомітет не пояснює, чому нелегали мають зберігати своє життя від небезпеки у Штутгарті, а не у Бресті. Також не зрозуміло, як білоруська віза, видана білоруським посольством у Дамаску, стала Шенгенською. Однак на лице той факт, що ніяких порушень гостинні білоруські прикордонники наразі в упор не бачать. Одначе так було не завжди.
Мігранти більш-менш масово стали прямувати до ЄС саме з початком війни в Іраку. Тільки трафік тоді виглядав дещо інакше. Діставшись Білорусі, або Росії, біженці не рушали до кордонів з ЄС напряму, як зараз, а добирались України і вже звідси досягали своєї мети. Особисто знаю не одну людину, що возили нелегалів через кордон. Також знаю випадки, коли білоруські ділки брали в Гомелі групу іракців, та покатавши їх пару годин, висаджували десь в районі умовної Речиці, рукою вказували на південь, мовляв, Чернігів там, добирайтесь. Бо заробити хочеться, а реально перетинати, чи навіть наближатися до кордону страшно. Бо, як вже було сказано, раніше всіх цих біженців погранці білоруси дуже навіть ловили. На українсько-білоруському кордоні. Ловили й депортували. До Іраку. Де війна. Де загроза життю. Де Хусейн в решті решт. Той самий Хусейн, що півмільйона долярів білорусам на будівництво ромбокубооктаедру національної бібліотеки подарував. Друг. Дві вусатих самотності бля.. І все забулося. Тому що Саддам вже тоді був в дупі і півмільйона більше не подарує, а 371 статтю КК РБ про незаконний перетин кордону ніхто не відміняв. Не відміняв її до речі ніхто і зараз. Тіко кон'юнктура змінилася. Як з цукром. І тепер правоохоронці Білорусі замість того щоб протистояти вчиненню правопорушень, спонукають до їх здійснення. Прямо таки ескортом доправляють мігрантів до кордону. Мєнти-ескортники бля.. Мда.. Раніше таке можна було лише на сайтах 18+ побачити. І що ми маємо? Там де границя завжди була на замку, з нелегальним перетином борються лишень самі поляки. Білоруси спостерігають. Тож ми маємо справу з погано театралізованою виставою тіпа нашого замаху на Шефіра та захоплення заручників у Луцьку. Бо засоби припинити те свавілля, що відбувається на наших очах, в Білорусі були ще 20 років тому. Було б бажання.