У своєму середовищі, я буду скоріше білою вороною. Хоча екзитполи показують зовсім іншу картинку, я повинен бути в більшості, але ні.
Можу когось образити, але «думаюча» частина вважає, що зараз саме час голосувати за відоме зло, а ніж кидатися у прірву невідомості. Яка може, поглинути країну. Проте це ніким не підтверджено, окрім агітаційного гуртка Порошенка. На це, прямо вказують агітаційні борди з протиставленням себе, лідеру країни агресора
Перше.
Порошенко персонально для мене сприймається як відоме зло. Зло яке зробило необхідну кількість кроків, перейшло лінію, після якої відданий мною голос за нього буде вважатися, як компроміс з власною совістю. Своїм голосом, я толеруватиму кожне слово, кожну дію чи бездію. Дозволити собі цього, я не зможу.
Останні дії Петра Олексійовича, сприймаються не як спроба, почати знову, з чистого листа, діалог з суспільством, не як моментом виправлення чи спокути помилок, а спробою малими втратами отримати бажане. Те нав'язливе спілкування з усім хто може проголосувати, йде в розріз з тим мовчанням коли вчиняли замахи на активістів, з глухими коментарями ЗМІ на не зручні питання, чи просто мовчання на заклики громадськості виконати обіцяне п'ятьма роками раніше.
Перше з прим. 1
Маніпуляції. Ви відчуваєте, як цінність справедливості, підмінюється цінністю виживання?
Ви вже не говорите, про справедливість, правосуддя чи корупцію.
Є тільки ворог, і тільки одна людина його може зупинити. Але чи це так?
Тисячі наших військових, ось хто захистив нас, й захищає далі. Сотні тисяч волонтерів, ось хто взув та озброїв армію в потрібний момент.
Для мене це є тільки доказом, що обираючи між відомим злом й невідомими, не обов'язково злом, я вчиню правильно.
Перше з прим. 2
Досягнення. Майже всі досягнення, були не завдяки, а всупереч чинної влади. Локомотивами та таранами перетворень були, активісти, міністри, минулі вихідці з бізнесу, міжнародники. Саме вони творили зміни, ламали систему.
За прикладом бігти не треба, це Вищий антикорупційний суд, який хотіли задушити в утробі, чи система прозоро. Яка майже, дивом вижила, після численних нападів.
Друге.
Я прагматично підходжу, до питання вибору.
Чи стане критичним обрання Зеленського президентом? Повноваження президента обмежені конституцією, звісно у нас вони є дуже широкими, як для парламентсько-президентської республіки, а також неформальний вплив...Але якраз «думаючий» частині це більш ніж зрозуміло, що це не буде критичним.
Для цього пропоную відповісти на таке питання, чув таке, від прихильників Порошенка.
Чи ми готові 5 років, можливо менше, бути в режимі «пожежної машини»? Де є потреба постійно контролювати владу, гасити пожежі, чи просто закривати дірки, які виникли від некомпетентності гаранта?
І відповідь проста. Ми будемо гасити пожежі так само, як і останні 5 років від надмірної компетентності гаранта.
Третє.
Мене абсолютно не турбує хто стане президентом після 21 квітня.
Бо вже з наступного дня, я піду на роботу, у вільний час буду займатися тим, що егоїстично буду робити нашу країну кращою, дрібненькими кроками та добропорядними вчинками.
Буду мережуватися та творити команди, вчитися та навчати, отримувати досвід та помилятися, що вже через 3-5-7 років стати тим, за кого не буде соромно. Робити все, щоб бути готовим професійно та віддано служити країні.
Вже зараз таких, тисячі, якщо не мільйони. І небо не впаде на землю. Тільки, я хочу бути чесним перед собою.
Між брехнею і невідомим я оберу невідоме.
І буду відповідати кожного дня за свій вибір.
