Коли я аналізую інформаційні потоки останніх місяців, стає все більш очевидним: колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний остаточно вирішив іти в президенти. І це рішення має далекосяжні наслідки для української політики.

Джерела з оточення Залужного все частіше натякають на його президентські амбіції. Це не випадкові «зливи» — це цілеспрямована підготовка громадської думки. В політиці такі речі не трапляються спонтанно, особливо коли йдеться про фігуру такого масштабу.

Медійна кампанія навколо Залужного активізувалася протягом останніх місяців після його призначення послом до Великої Британії. Це не просто робота прес-служби — це системна побудова іміджу майбутнього кандидата. Кожен його виступ, кожне інтерв'ю ретельно планується з прицілом на внутрішньополітичний резонанс.

Станом на липень рейтинг довіри до Залужного становить 73%. Це фантастичний показник для української політики, особливо в умовах війни. Для порівняння — більшість політиків може лише мріяти про такі цифри.

Саме ці рейтинги, очевидно, не в останню чергу підштовхнули Залужного до такого рішення. В політиці є правило: якщо ти маєш 70%+ довіри — ти йдеш в президенти. Інакше ти просто марнуєш історичний шанс.

У найближчому майбутньому варто чекати від Залужного:

  1. Гучних заяв на гострі теми — від мобілізації до стратегії ведення війни. Він буде позиціонувати себе як альтернативу чинному керівництву.
  2. Критики чинного президента — спочатку завуальованої, через «експертні оцінки», а згодом — все більш відвертої. Це неминучий етап будь-якої президентської кампанії.
  3. Формування команди — навколо нього вже збираються політтехнологи та експерти, готові працювати на його кампанію.

Але тут є серйозні питання, які варто обговорити відверто:

  1. Розкол у війську — частина офіцерського корпусу може стати на бік Залужного, що створить напругу у військовому керівництві.
  2. Використання посадових можливостей — як посол, Залужний має доступ до міжнародних майданчиків, які він може використовувати для політичної діяльності.
  3. Грають на руку ворогу — росія зацікавлена в розколі українського суспільства, і президентська кампанія Залужного може цьому сприяти.

Рішення Залужного йти в президенти може кардинально змінити українську політику. З одного боку, він має безперечний авторитет та довіру суспільства. З іншого — політизація військових у воєнний час завжди містить ризики.

Головне питання: чи готова Україна до президентської кампанії в умовах війни? І чи не буде це грати на руку нашим ворогам, які мріють про внутрішній розкол в Україні?

Як би там не було, процес запущено. І тепер важливо, щоб він проходив у межах демократичних процедур, без використання військового авторитету для політичних цілей. Бо армія має служити країні, а не окремим амбіціям.

 

Підтримати ЗСУ: https://send.monobank.ua/jar/64sbqyQvt4