Інформація про відкрите протистояння між керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком та міністрами Михайлом Федоровим і Денисом Шмигалем, яка почала циркулювати в політичних колах, на жаль, виглядає цілком правдоподібною. І ось чому.
Передісторія конфлікту
Варто згадати, що це не перший конфлікт за вплив в оточенні Президента. Ми вже бачили:
- Протистояння Єрмак-Богдан (2019-2020), яке закінчилося відставкою останнього
- Конфлікт з Разумковим (2021), який втратив посаду спікера
- Витіснення Арестовича (2022-2023) з інформаційного простору
- Історія з Подоляком, який поступово втратив медійність
Кожен, хто мав прямий доступ до Президента та власну позицію, рано чи пізно опинявся в конфлікті з керівником ОП. Це системна проблема, а не випадковість.
Чому саме зараз?
По-перше, наближаються важливі міжнародні події. Нова адміністрація США вже формується, і питання хто буде основним контактом з американцями — критично важливе. Федоров має прямі контакти з техногігантами та частиною конгресменів через свої цифрові проекти. Це загроза монополії Єрмака на міжнародні контакти.
По-друге, перехід Шмигаля з прем'єрської посади на МО дійсно виглядає як спроба «заземлити» амбітного політика. В Міноборони під час війни легко створити проблеми — достатньо однієї невдалої поставки чи затримки. А враховуючи, що частина оборонних закупівель йде через структури, близькі до ОП, механізм тиску очевидний.
По-третє, рейтинги. За закритими соцопитуваннями, які проводяться для Банкової, Федоров входить в п'ятірку політиків з найвищим рівнем довіри. Це робить його потенційним конкурентом в майбутньому.
Американський фактор
Інформація про передачу документів американцям виглядає логічно з кількох причин:
- ФБР вже цікавилося українськими корупційними схемами, особливо пов'язаними з оборонними закупівлями. Згадаймо історію з «яйцями по 17 гривень» — це був лише вершина айсберга.
- Конгресмени неодноразово висловлювали занепокоєння щодо прозорості використання допомоги. Республіканці особливо наполягають на аудиті.
- Федоров дійсно має контакти в Кремнієвій долині через проекти United24 та співпрацю з техкомпаніями. Це дає йому канали комунікації, недоступні Єрмаку.
Залучення силовиків
Використання Сирського, Дейнека та Іващенка для тиску теж має логіку:
- Сирський залежить від політичної підтримки після скандалів з мобілізацією та Харковом
- Дейнеко — людина системи, призначена за погодженням з ОП
- Іващенко нещодавно отримав посаду і зацікавлений у лояльності
Це класична схема: створити коаліцію залежних людей проти незалежних гравців.
Чому Федоров пішов в контратаку?
Міністр цифрової трансформації розуміє, що в цій системі координат у нього два варіанти:
- Капітулювати — втратити вплив, стати «технічним міністром» без амбіцій
- Битися — використати свої козирі поки вони є
Очевидно, він обрав другий варіант. І передача компромату американцям — це не донос, а страховка. Якщо з ним щось станеться, інформація все одно спливе. Це класичний «мертвий ящик» в політиці.
Що це означає для України?
На жаль, такі конфлікти — це данність нашої політичної системи. Але в умовах війни вони особливо небезпечні:
- Втрата ефективних менеджерів — і Федоров, і Шмигаль довели свою компетентність
- Сигнал партнерам — внутрішні чвари знижують довіру до України
- Подарунок росії — кремль використає це для своєї пропаганди
Прогноз
Швидше за все, ми побачимо один з трьох сценаріїв:
- Перемога Єрмака — Федоров та Шмигаль втратять посади під благовидним приводом
- Патова ситуація — всі залишаться на місцях, але ефективність роботи впаде
- Втручання Президента — Зеленський особисто врегулює конфлікт
Третій варіант був би оптимальним, але вимагає від Президента прийняття складного рішення між лояльністю до Єрмака та збереженням ефективної команди.
Висновок
Цей конфлікт — симптом більшої проблеми: надмірної концентрації влади в ОП та відсутності системи стримувань і противаг. В мирний час це було б просто черговою політичною кризою. Але під час війни ми не можемо дозволити собі втрачати ефективних управлінців через особисті амбіції.
Якщо Федоров дійсно передав документи американцям, це означає, що він готовий йти до кінця. І це може стати точкою неповернення для всіх учасників конфлікту.
Залишається сподіватися, що здоровий глузд переможе, і країна не втратить тих, хто реально працює на перемогу, а не на власні політичні амбіції. Бо ворог один — росія. І внутрішні чвари лише послаблюють нас перед ним.
Підтримати ЗСУ: https://koloua.com/targeted/campaigns/antidronekit-12609671
