Все українське суспільство, експертне середовище і більшість світових гравців обговорюють низку пов'язаних публікацій Головнокомандувача Збройних сил України в британському виданні The Economist. Свідомо не роблю популярний акцент «авторитетному», бо таких наразі не існує.
Про що в публікації сказано: Україна за нинішніх умов і наявного ресурсного забезпечення не здатна перемогти росію. Отже, контрнаступ офіційно завершено.
Про що в публікації не сказано: а що далі? Валерій Федорович пише про те що Україні треба щоб вистояти і отримати новий шанс на перемогу, але ніяк не зачіпає тему — а який план прямо зараз, окрім посилення мобілізації і відвертої «жуковщини»?
Проте цей план є, і його можна зрозуміти з таких подій як провал, поки що, щодо продовження великої ресурсної підтримки з боку США та заяви міністра Кулеби щодо можливості президентських виборів в березні 2024 року. Ще одне підтвердження — сьогоднішня новина на NBC про початок «тихого тиску» на Україну, яка має відмовитися від частини територій в обмін на мир.
Отже, публічно визнавши неможливість наступати далі, генерал Залужний дав пас політикам, які почнуть говорити про початок перемовин з росією. Але це — політична смерть для Володимира Зеленського. І тому на нас чекає «чорний лебідь», який має змусити до перемовин. Або якийсь нестандартний хід Зеленського, наприклад, добровільна відставка одразу після припинення активних бойових дій та еміграція під гарантії США.
Далі ми або оберемо демократичного політика-реформатора, під чуйним тиском США, наприклад, Сергія Притулу, або — військова хунта на чолі з кимось з генералів. Той таки Залужний, наприклад.
Тому його стаття — не тільки визнання очевидного, але й початок переговорного треку з росією. Хоча про це поки що публічно дуже гучно мовчать.
