Інформація, оприлюднена телеграм-каналом «Національний інтерес», вкотре підтверджує те, про що експертне середовище говорило давно: найбільшу загрозу для української держави під час війни становлять не лише ракети противника, а й ті, хто зсередини намагається підірвати довіру між ключовими гравцями оборонного сектору.
Суть того, що сталося, вражає своєю цинічністю. Протягом щонайменше всього 2025 року на стіл Верховного Головнокомандувача систематично лягали фальшиві «розвідувальні звіти» про начальника ГУР Кирила Буданова. Дані про начебто прослуховування президентського кабінету, списки «переміщень» і «контактів» головного розвідника — все це генерувалося за допомогою ChatGPT та інших ШІ-систем. Не агентурна мережа, не технічні засоби спостереження — звичайний чат-бот, доступний будь-якому школяру.
Замовником цієї «спецоперації» джерела називають тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Виконавцем — заступника голови СБУ Олександра Поклада. Мета була відверто деструктивною: спровокувати параною у Зеленського, розсварити його з військовою та політичною елітою і замкнути на Єрмаку всі інформаційні канали. По суті — побудувати інформаційну в'язницю навколо Президента воюючої держави.
Тут варто зупинитися на кількох принципових моментах.
Це не розвідка — це диверсія. Коли заступник голови СБУ використовує генеративний ШІ для створення фейкових звітів, які подаються Президенту як результат оперативної роботи — це не просто перевищення повноважень. Це підрив системи прийняття стратегічних рішень під час війни. Рішень, від яких залежать життя тисяч людей. Зеленський, отримуючи ці «матеріали», міг приймати кадрові та оперативні рішення на основі відвертої вигадки.
Буданов витримав перевірку. Те, що контакти, переміщення та розмови начальника ГУР виявились надійно захищеними, — це не випадковість. Це результат професійної культури безпеки, яку Буданов і його команда вибудовували роками. Фактично, замовники отримували або порожнечу, або цілеспрямовану дезінформацію. Це свідчить про те, що ГУР не просто знало про спроби стеження, а й активно їх нейтралізувало.
Система пережила замовника, але не зупинилась. Ключовий і найтривожніший момент: після відходу Єрмака від справ фальшиві звіти продовжує подавати вже безпосередньо Поклад. Зміст залишився тим самим — згенеровані фейки різного рівня правдоподібності. Це означає, що механізм набув бюрократичної інерції. Людина, яка мала б займатися реальною безпекою держави, продовжує витрачати ресурс на фабрикування компромату проти власного ж розвідника.
Технологічний аспект — окрема загроза. Те, що Поклад був готовий згенерувати навіть аудіозаписи розмов за допомогою ШІ, — це не деталь, а попередження. Ми вже живемо в епоху, коли deepfake-аудіо здатне обдурити навіть підготовлену людину. Якщо сьогодні цю технологію використовували для внутрішніх інтриг, хто гарантує, що завтра подібні «записи» не з'являться у публічному просторі для дискредитації будь-кого — від військових командирів до політиків?
Водночас є підстави для стриманого оптимізму. Джерела «Національного інтересу» повідомляють, що новий очільник Офісу президента обізнаний і про існування цих фальшивок, і про їхній зміст. Більше того — готовий до адекватної відповіді. Це критично важливо: система повинна не лише виявляти подібні маніпуляції, а й карати за них. Безкарність у таких справах — це запрошення до повторення.
Україна воює за своє існування. Кожен ресурс — людський, інституційний, технологічний — має працювати на перемогу. Коли високопосадовці спецслужб витрачають час і можливості на генерування ШІ-фейків проти власних же командирів — це не просто корупція чи інтрига. Це злочин проти національної безпеки, який має отримати відповідну правову оцінку.
Головний висновок простий: штучний інтелект не винен. Винні ті, хто вирішив використати його не проти ворога, а проти власної держави.
