Чесно кажучи, я в шоці. В абсолютному шоці від того, наскільки глибоко зрадники проникли в наші спецслужби. Затримання Дмитра Козюри, керівника Штабу АТЦ та за сумісництвом заступника керівника АТЦ при СБУ, змушує ставити дуже незручні питання до всієї системи безпеки.
Подивіться лише на рівень доступу цього «товариша»: абсолютно вся інформація про обміни полоненими – шифровки, локації, списки, домовленості. Він бачив усе! І це не просто доступ до документів – він керував цими процесами! Як взагалі можна було допустити таке?
Найбільш обурливе те, що Козюра сидів на цій посаді не рік і не два. Щонайменше з 2016 року він вже очолював антитерористичне управління. Сім років! А скільки він працював на ФСБ? Скільки наших хлопців постраждало через його «роботу»?
Згадайте всі ті випадки, коли обміни зривалися в останній момент. Коли раптом росіяни починали торгуватися з позиції сили. Коли наші полонені опинялися під загрозою через «випадковий» витік інформації. Тепер ми знаємо, звідки росіяни все знали.
І найстрашніше – він же не міг діяти сам. У такій системі неможливо працювати на ворога поодинці. Хтось прикривав, хтось допомагав, хтось «не помічав». Питання – хто ще? Скільки таких «козюр» ще сидить у наших структурах?
Так, добре що його нарешті взяли. Але скільки шкоди він встиг наробити? Скільки інформації злив? Скільки операцій провалив?
І головне питання – чому система внутрішньої безпеки не спрацювала раніше? Як людина з таким рівнем доступу могла роками працювати на ворога? Це або повна профнепридатність відповідальних осіб, або... не хочеться навіть думати про альтернативу.
Сподіваюся, слідство виявить всі зв'язки цього зрадника. Хоча, враховуючи його посаду та рівень доступу до державної таємниці, навряд чи ми дізнаємося всі подробиці. Але одне зрозуміло точно – система потребує кардинального перезавантаження. Бо інакше ми так і будемо виловлювати «щурів» постфактум, коли шкода вже заподіяна.
