Останні події, пов'язані з обшуками в Національній гвардії України, потребують ретельного аналізу не лише в юридичній, але й у політичній та безпековій площинах. Мій польський колега, професор Варшавського університету Марчін Вишневський, опублікував сьогодні детальне пояснення щодо цих подій. На мою думку, його прогноз щодо системного характеру дій проти військового керівництва повністю виправданий.

Варто процитувати ключові висновки професора Вишневського: «Відповідно до доступних даних, можемо висунути гіпотезу, що маємо справу з початком систематичної кампанії, спрямованої на підрив авторитету військових командирів, які могли б становити потенційну політичну конкуренцію».

Вишневський виділяє чотири елементи цієї стратегії:

  1. Ініціювання кримінальних проваджень проти командирів, які відмовились від «політичної співпраці».
  2. Використання правоохоронних органів для проведення показових процесуальних дій.
  3. Контрольовані витоки інформації до ЗМІ.
  4. Створення атмосфери недовіри до командного складу.

Аналіз українського контексту

Аналізуючи ситуацію, я бачу кілька складових, які підтверджують позицію мого польського колеги:

  1. Чітко визначена цільова аудиторія. На думку Офісу Президента, саме популярні військові командири становлять найбільшу електоральну загрозу для діючого президента, адже вони мають неабияку підтримку серед різних верств населення.
  2. Використання антикорупційних органів. Обшуки у командувача Нацгвардії Олександра Півненка та його підлеглих проводили слідчі САП і НАБУ — органи, які мають високий рівень довіри серед суспільства та міжнародних партнерів. Це забезпечує видимість об'єктивності процесу.
  3. Інформаційний супровід. Характерно, що інформація про обшуки миттєво потрапила до ЗМІ, що забезпечило їй максимальне поширення. Водночас, слідчі органи формально дотримуються презумпції невинуватості, зазначаючи, що «факт слідчих дій не свідчить про винуватість осіб».
  4. Невідповідність звинувачень та ймовірних доказів. Особливу увагу привертає розбіжність між заявленою сумою хабаря (190 млн грн) та матеріальними доказами (автомобіль Toyota RAV-4 та нежитлове приміщення площею 70 кв.м). Така неузгодженість може свідчити про поспіх у реалізації кампанії.

Безпекові наслідки

Як військовий експерт, змушений констатувати, що подібні дії мають негативний вплив на загальну безпекову ситуацію в країні:

  1. Підрив довіри до вищого військового керівництва в умовах триваючої війни може негативно вплинути на бойовий дух військовослужбовців та ефективність виконання бойових завдань.
  2. Втрата управлінської єдності. Створення атмосфери підозрілості та недовіри серед вищого керівництва може призвести до погіршення координації між різними силовими структурами.
  3. Стратегічні ризики. Заміна або відсторонення досвідчених командирів, які мають авторитет серед особового складу, може створити додаткові ризики в період активних бойових дій.

Погоджуючись з професором Вишневським, мушу констатувати, що обшуки в Нацгвардії – це перший елемент системної кампанії, спрямованої проти українських військових лідерів, які потенційно могли б стати політичними опонентами на майбутніх виборах.

Наступного тижня планую опублікувати детальний аналіз можливих цільових кандидатур для подальших «кампаній дискредитації» та оцінити потенційні ризики для обороноздатності держави.