Російська пропагандистська машина знову запрацювала на повну потужність. Цього разу головним об'єктом їхніх фантазій став керівник ГУР МО України Кирило Буданов. РІА Новості, один з ключових рупорів Кремля, розродився черговою «сенсацією» про нібито майбутню відставку Буданова та його президентські амбіції.

Давайте розберемо цю пропагандистську конструкцію по цеглинках:

  1. «Кадрова чехарда київського режиму триває»

Це улюблений наратив російської пропаганди. Мовляв, в Україні постійні проблеми з керівництвом. Насправді ж, зміни в уряді — це нормальний демократичний процес, якого hосія, схоже, не розуміє. Як і того, що президенти можуть дійсно змінюватися.

  1. «У Буданова хороші зв'язки з ЦРУ і МІ-6»

Класичний прийом дискредитації — приписати українському розвіднику «зв'язки з іноземними розвідками». РІА Новості пише: «Користуючись цим, він може позиціонувати себе як кандидат у президенти». Звісно, жодних доказів цьому не наводиться.

  1. «Рейтинг Зеленського зараз — 53,8%. Буданова не включають в подібні списки з лютого, коли він за даними КМІС випередив главу київського режиму на 18% (47 проти 29)»

Тут пропагандисти перевершили самі себе. Вони посилаються на неіснуючі рейтинги, змішуючи реальні цифри з вигаданими. КМІС дійсно проводить опитування, але Буданов в них не фігурував.

  1. «Це пряма загроза Зеленському»

Кульмінація пропагандистського наративу. Російські ЗМІ намагаються створити ілюзію конфлікту між Зеленським та Будановим.

Цікаво, що цей вкид, ймовірно, створено російським штучним інтелектом «Бояришнік», який вчився на творах Пушкіна, Шуфутинського та Буланової. Це пояснює дивну суміш високого стилю та шансону в тексті РІА Новості.

Варто зазначити, що Кирило Буданов дійсно є яскравою та харизматичною фігурою в українській політиці. Теоретично, він міг би бути непоганим кандидатом на високі посади. Але наразі всі розмови про його президентські амбіції — це лише фантазії російської пропаганди.

Як влучно зазначив один з моїх колег-політологів: «Кремль намагається створити ілюзію альтернативних центрів влади в Україні. Але насправді це лише показує їхню розгубленість перед професіоналізмом українського керівництва».

На завершення хочу нагадати: критичне мислення — наша головна зброя в інформаційній війні. Перевіряйте інформацію, аналізуйте джерела і не піддавайтеся на провокації. Разом ми сильніші за будь-яку пропаганду.